Висхідний попит на продовольство, обумовлений збільшенням населення планети й зміною харчових переваг, став головним драйвером сучасної моделі ефективного сільського господарства, орієнтованого на високу врожайність. При цьому одну з ключових ролей в агроефективності виконує насіння, з нього починається майбутній урожай, і саме насіннєві компанії є «невидимою» силою, що стоїть за зростаючими врожаями ключових агрокультур. При цьому світовий ринок насіння в останні роки розвивається дуже динамічно, конкуренція між країнами та компаніями зростає, що приводить до консолідації та змін держрегулювання. Інформаційно-аналітичне агентство «АПК-Інформ» розглянуло основні тенденції та виклики цього ринку, перед тим як визначити поточну позицію України на ньому.
За даними Research&Markets, світовий ринок насіння у 2018 році становив близько $67 млрд, при цьому зростання ринку у 2011-2018 роках склало 7% на рік. За прогнозом експертів агентства, до 2024 року світовий ринок насіння досягне $98 млрд. При цьому Європа залишається ключовим гравцем світового насіннєвого ринку, щорічний приріст ринку в ЄС становив 10% на рік в останні 5 років і до 2019 року склав $24 млрд. На сьогодні європейський ринок насіння представлений близько 7000 компаній, основними гравцями ринку виступають такі країни, як Франція, Нідерланди та Німеччина. В ЄС під виробництво насіння на поточний момент зайнято понад 2 млн га, очікується, що цей показник буде зростати в найближчі роки.
Насіння зернових і олійних культур залишаються ключовими сегментами європейського насіннєвого ринку, але спостерігається тенденція зростання виробництва насіння овочів і фруктів. При цьому європейські виробники насіння вкладають в розробки близько 12-15% від виторгу, таким чином, очікується подальший активний розвиток галузі та зростання конкурентоспроможності європейських виробників.
Ринок насіння США також характеризується значною динамікою розвитку, на поточний момент на ринку країни представлені близько 800 компаній-виробників насіння (як американські компанії, так і представники великих міжнародних корпорацій). США лідирують у постачанні насіння до ринків країн Південної та Центральної Америки.
Головними подіями світового ринку насіння в останні роки, як і для ринку ЗЗР, стали масштабні злиття і поглинання. Консолідація – головний тренд ринку у 2013-2019 роках, її зумовили кілька факторів, одним з ключових стало зниження цін на основні види агропродукції в останні роки, особливо значно у 2015-2016 роках. Новими викликами світової насіннєвої галузі в постконсолідаційний період (з 2019 року) експерти називають значні зміни клімату і торгові війни. Учасники ринку продовжать робити ставку на інновації та нові технології селекції, щоб давати фермерам ще якісніше насіння, адаптоване під мінливі погодні умови.
За даними щорічного рейтингу світових лідерів насіннєвого бізнесу, що публікується виданням Agropages, у 2018 році п’ятірка лідерів включала – Bayer/Monsanto (Німеччина), Corteva (США), Syngenta (Швейцарія/ Китай), BASF (Німеччина) і Limagrain (Франція). На момент виходу цього матеріалу рейтинг 2019 року ще не був опублікований. При цьому 13 компаній з 20 лідерів рейтингу 2018 року – це компанії-представники країн ЄС.
Що стосується обсягів міжнародної торгівлі насінням, за оцінками OECD, вони становлять близько 20% від загальної вартості ринку насіння, тобто у 2018 році це близько $18,5 млрд. Європа традиційно залишається світовим лідером з експорту насіння, за даними European Seed, експорт насіння з ЄС у 2017 році склав €7,8 млрд євро, що на 10% більше, ніж роком раніше. При цьому оцінювати світову торгівлю насінням вкрай складно, оскільки багато з країн-експортерів також є імпортерами, крім того, для ринку насіння характерний реекспорт (це найчастіше пов’язано з виробничим ланцюжком, так, країна може імпортувати батьківські форми й експортувати гібриди та т. ін.).
Україна: імпорт домінує
Що стосується України, то на поточний момент, будучи одним з найбільших світових експортерів агропродукції, наша країна є великим імпортером посівного матеріалу. Як бачимо з діаграми нижче, імпорт в грошовому вираженні значно перевищує експорт. Тому є безліч причин, серед яких варто виділити два таких фактори, як втрата великого ринку збуту (Росія) і відсутність необхідного європейського підтвердження еквівалентності з сертифікації в українського насіння.
Дійсно аналіз географії постачання українського насіння показує, що наша продукція популярна переважно на пострадянському просторі, і тільки кілька країн далекого закордоння купують незначні обсяги українського насіння.
Тоді як географія імпортерів представлена, переважно країнами ЄС і США, що збігається з загальносвітовими трендами. Таким чином, на сьогодні Україна – привабливий ринок для постачальників насіння з усього світу, тоді як вітчизняні виробники насіння мало орієнтовані на експорт.
Що стосується польових культур, то кукурудза і пшениця є головними позиціями в українському насіннєвому експорті, саме вони мають попит у сусідній Білорусі, яка на сьогодні – наш головний ринок збуту. Також непогані експортні позиції у вітчизняних виробників насіння жита і соняшнику.
При цьому Україна минулого року імпортувала тільки насіння соняшнику на $245 млн! Вартість імпортованого насіння кукурудзи у 2019 році перевищила $126 млн, тоді як експорт насіння кукурудзи в цьому ж році склав всього близько $9 млн. При цьому Україна імпортує насіння майже всіх ключових агрокультур – кукурудзи, соняшника, жита, ячменю, сої, ріпаку і навіть пшениці.
За словами Сюзанни Григоренко, виконавчого директора насіннєвої асоціації України, аналізуючи динаміку експорту-імпорту насіння, втішним може бути той факт, що в динаміці спостерігається зниження обсягів імпорту насіння кукурудзи й незначне зниження в сегменті соняшнику. Це пов’язано з будівництвом нових заводів з виробництва насіннєвого матеріалу, що підвищує шанси України знизити залежність від імпорту і збільшити експорт.
При цьому одним з основних обмежувальних чинників для розвитку галузі насінництва є відсутність необхідної держпідтримки (хоч ряд відчутних кроків у цьому напрямку вже зроблено), а також той факт, що ЄС досі не визнав українську сертифікацію насіння відповідною європейським вимогам, і це за наявності позитивного аудиту системи сертифікації в Україні, проведеного самими європейцями. Однак сподіваємося, що у 2020 році буде досягнуто взаєморозуміння з європейськими чиновниками, а також буде запропоновано більше заходів підтримки галузі з боку української держави. Ну і, звичайно, хочеться сподіватися, що кон’юнктура світового ринку насіння буде сприятливою для України.
