Та попри заблоковані порти, складнощі з логістикою, руйнування інфраструктури та незасіяні 25% площ по країні, частка аграрного ВВП у розрізі української економіки зросте, каже чиновник, адже інші галузі постраждали більше. 

Чималу роль у цьому відіграють інноваційні технології, якими агросектор активно користується.

«Ціль інноваційних технологій — знизити собівартість одиниці продукту. Можуть бути більші інвестиції на гектар, але вони дають меншу собівартість. Тобто в умовах тимчасово обмеженого фінансового ресурсу краще менше сіяти, але не економити на технологіях. Адже інші адміністративні постійні витрати залишаються» – зазначив Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства

Про те, що зовсім відмовлятися від інновацій не варто, говорить і керівник відділу R&D ІМК Олексій Місюра. Він розділяє інновації на три категорії: hardware, software та ЗЗР, насіння, добрива як третю.

«Умовний безпілотний трактор з Німеччини в Чернігівську область зараз ніхто не повезе на випробування. Але при цьому доступність інноваційного обладнання може зараз залежати від політики компанії, яка його постачає, — пояснює виробник. — Хтось ставить усі проєкти на паузу до закінчення бойових дій в Україні, а хтось досі готовий везти на поле свої сенсори листової діагностики».

Вже зараз з аграріями зв’язуються компанії, які пропонують свої послуги з внесення ЗЗР дронами. «У пізніх фазах росту культур дрони можуть залишитися єдиною опцією в цьому сезоні», — вважає експерт. 

З software — найлегше. Його не потрібно фізично ввозити з-за кордону. Один із прикладів — технологія диференціювання норми внесення добрив, насіння, ЗЗР. Цього року, попри бойові дії, які прокотилися частиною земель ІМК, агрохолдингу вдалося розширити її використання на площу 25 тис. га (21% від площ компанії, і це на 40% більше, ніж минулого року). 

«Компанії, які мали потрібний рівень технологічного розвитку до війни, повною мірою користуються ним зараз для виживання» – зазначив Олексій Місюра, керівник відділу R&D ІМК.

Попри всі існуючі складнощі, катастрофи з постачанням матеріальних ресурсів опитані агровиробники не спостерігають. Та й постачальники насіння, ЗЗР та інших складових аграрного виробництва спрямовують на забезпечення ресурсами всі зусилля.

«Ми не припиняємо жоден план з упровадження нових продуктів. Також продовжують розвиток цифрові технології. На період війни ми навіть зробили вільний доступ до деяких цифрових рішень», — коментують у компанії «Сингента».

У наступні роки «Сингента» планує вивести на український ринок ще 5 нових продуктів. Один із них — ЗЗР на основі Адепідинутм — передової діючої речовини з класу карбоксимідів (SDHI). Також компанія працює над сегментом продуктів біологічного походження — стимуляторів і засобів захисту.

У насінництві найбільш очікуваною та значущою подією нового сезону буде запуск нової технології у соняшнику під назвою AIR, що дозволить фермеру дуже гнучко планувати захист від бур’янів. Буде поповнення лінійки гібридів кукурудзи Artesian. «Технологія дозволяє отримувати сталі результати у стресових умовах та умовах нестачі вологи й вже чудово показала себе в Україні», — говорить директор з маркетингу компанії «Сингента» в Україні Костянтин Іванюк.

Чи не найбільшу роль цього сезону в підтримці агроіндустрії відіграватимуть «Фінансові рішення». «Здатність конвертувати зерно в гроші буде мати вирішальне значення у новому сезоні», — пояснили в компанії «Сингента».

Перший заступник профільного міністра Тарас Висоцький додає, що економити на інноваціях не варто, і переконаний, що аграрії не будуть цього робити.

Джерело: https://agroportal.ua/