Це стане третім масштабним міжнародним заходом (після конференції у Лугано та Берліні) від початку великої війни, під час якого Україна намагатиметься залучити кошти для фінансування бюджету та повоєнної відбудови.
Що відомо про конференцію наразі?
Лондонська конференція з відбудови триватиме два дні – 21 та 22 червня. У перший день обговорюватимуть:
У другий день розглядатимуть дещо вужчі питання. Зокрема:
Очікується, що конференцію відкриватимуть прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак та президент України Володимир Зеленський, який виступатиме дистанційно.
Серед представників української делегації на конференції будуть прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністерка економіки Юлія Свириденко, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков та інші урядовці.
Особливий акцент у роботі конференції буде на залученні саме приватних інвестицій в Україну. Зокрема, уряд презентує свої напрацювання щодо страхування інвестицій. Також організатори конференції планують провести окремий захід для українського та іноземного бізнесу. Для цього до Лондона відправилася ще й делегація українських підприємців.
Перша велика конференція з відбудови відбулася майже рік тому, на початку липня 2022 року у швейцарському Лугано. Тоді уряд та деякі народні депутати підготували доволі амбітний план реформ та проєктів, загальна вартість реалізації якого оцінювалась у 750 млрд доларів — і це без врахування ще 50 млрд доларів інвестицій в оборонний комплекс.
Амбітні цілі та запрошувана сума інвестицій, яка кратно перевищує ВВП України, відлякали багатьох інвесторів та партнерів. Зрештою, після завершення конференції у Лугано, про презентований план майже забули, як і про деякі анонсовані у ньому реформи. Наприклад, замість радикальної перебудови держапарату, презентованої у Швейцарії, уряду довелося урізати виплати чиновникам у більшості держустановах вже від початку цього року.
Наступна конференція з відбудови відбулася наприкінці жовтня 2022 року у Берліні. Під час неї українська сторона поводилася набагато скромніше.
Замість планів на 750 млрд дол Україна просила у донорів та партнерів про стабільне виділення фінансування для покриття дефіциту бюджету, а також про фінансування відбудови життєво важливої інфраструктури, зокрема енергетичних об’єктів, шкіл, лікарень тощо.
Саме за підсумками берлінської конференції вдалося домовитися про кредитну програму від ЄС на 18 млрд євро та гранту від США на майже 10 млрд доларів, а також про стабільне та прогнозоване виділення цього фінансування.
На конференцію у Лондоні українська делегація їде з доволі амбітними планами та баченням. Так, міністерка економічного розвитку Юлія Свириденко презентувала бачення української економіки через 10 років.
Зокрема, урядовиця очікує, що через десятиліття ВВП України перетне позначку в 1 трильйон доларів (з нинішніх 120-130 млрд доларів).
“На конференції у Лондоні світ побачить Україну, яка не здалася. Попри масштабні бойові дії, ми експортуємо продукцію, відновлюємо та забезпечуємо стабільну роботу енергосистеми”, — зазначила вона.
Також, серед озвучених міністеркою цілей – виробництво 40 мільйонів тонн “зеленої” сталі (при виробництві якої не здійснюються викиди в атмосферу), а також збільшення генерації “зеленої” енергетики у 10 разів – до 100 гігаватів.
Енергетиці приділять окремий блок конференції, під час якого презентують дуже амбітну стратегію відбудови та розвитку. Напередодні ключові тези цієї стратегії опублікував Forbes.
Цей план передбачає надзвичайно амбітні цілі, зокрема збільшення обсягів генерації електроенергії у 7 разів, видобутку газу — у 4 рази, нафти — у 6,7 раза, частки електромобілів — на 60%. Також, відповідно до проєкту, Україна має перетворитися на чистого експортера газу, постачаючи до Європи по 66 млрд кубометрів на рік.
“Енергетичний” план розробляв заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма, відомий також своєю концепцією радикальної податкової реформи “10-10-10”. За попередніми розрахунками, енергетична стратегія передбачатиме залучення 400 млрд доларів інвестицій, які мають перетворити Україну в енергетичний хаб Європи.
Ще один проєкт, який привезе українська сторона до Лондона — інтегрована цифрова система управління відновленням DREAM (Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management). Система повинна буде забезпечити прозорість та підзвітність реалізації проєктів відновлення. Цей проєкт представлятиме міністр інфраструктури Олександр Кубраков.
Пріоритет України під час конференції у Лондоні — залучення коштів у проєкти швидкого відновлення. Зокрема, про це напередодні початку конференції оголосив Денис Шмигаль.
“Енергетика, критична і соціальна інфраструктура, особливо відновлення житла. Нам необхідно мобілізувати потрібний для відновлення ресурс. Під час конференції відбудеться засідання Міжвідомчої координаційної платформи донорів України, так званого фінансового “Рамштайну”. Розраховуємо на ефективні рішення”, — заявив він.
Серед інших пріоритетів прем’єр назвав залучення приватних інвестицій та розвиток регіонів.
Важливий акцент українська сторона буде робити і на залученні фінансування для покриття дефіциту держбюджету. Перші позитивні новини щодо цього з’явилися ще напередодні початку конференції. Так, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала виділити для допомоги України 50 млрд євро на наступні 4 роки.
За даними агентства Bloomberg, запропонований пакет спрямований на те, щоб об’єднати допомогу, що використовується для виплати заробітних плат, пенсій та деяких державних послуг із витратами, пов’язаними з відновленням основної інфраструктури.
