Після найважчого 2022 року інвестиційна активність в Україні починає відновлюватись. У 2023 році загальний обсяг капітальних інвестицій у країні зріс на 41% р./р. – до 395 млрд грн, у промисловості – на 79% р./р., до 170 млрд грн. Втім, довоєнний рівень інвестицій ще довго буде недосяжний, а поточне зростання частково спричинене інфляцією та девальвацією нацвалюти.
Українська металургія є однією із найбільш постраждалих від російського вторгнення галузей економіки. Внаслідок війни кількість меткомбінатів скоротилася вдвічі. до 6-ти з 12 у 2013 році, номінальні потужності з виробництва стали впали з 42 млн т до 17,8 млн т зараз.
Однак, попри всі труднощі воєнного часу, український гірничо-металургійний комплекс продовжує вкладати значні кошти на підтримку та модернізацію власних потужностей, будучи одним із найбільших інвесторів в економіку країни. Питома вага капінвестицій ГМК у загальному показнику вкладень у промисловості за підсумками 2023 року становила майже 10%.
Інвестиції в галузі припинили падіння, яке спостерігалося за підсумками найважчого 2022-го та практично стабілізувалися. Загальний обсяг капінвестицій ГМК 2023-го скоротився на 7,2% р./р. – до 16,6 млрд грн, при тому, що інвестиції 2022 року були частково реалізовані без урахування військових дій у січні-лютому. Динаміка у різних сегментах ГМК була різноспрямованою. За підсумками минулого року капінвестиції у металургію зросли на 3,3% р./р. – до 8,2 млрд грн, але у виробництво залізної руди скоротилися на 15,6% р./р. – до 8,4 млрд грн.
Динаміка інвестицій у найбільших компаніях ГМК у 2023 році була різноспрямованою. Група «Метінвест», попри величезні втрати у вигляді двох маріупольських меткомбінатів та Авдіївського коксохімзаводу та значні поточні труднощі роботи у прифронтових регіонах, у 2023 році інвестувала у виробничі потужності $284 млн. З них у металургійне виробництво – $65 млн, а гірничодобувне – $213 млн. Найбільшим напрямком інвестицій компанії стало «Шахтоуправління «Покровське», куди у 2022-2023 роках. було спрямовано $235 млн.
Цього року «Метінвест» планує вкласти в обладнання та робочі майданчики $320 млн капітальних та близько $350 млн операційних інвестицій. Водночас протягом 5-10 років після завершення війни група планує масштабну зелену трансформацію своїх активів – ГЗК, “Каметсталі” та “Запоріжсталі” – загальною вартістю близько $9 млрд.
Залізорудна компанія Ferrexpo у 2023 році інвестувала $101 млн у виробництво, зокрема, у проєкти, розпочаті до повномасштабного вторгнення. У І півріччі 2024-го обсяг капінвестицій становив $55 млн (підтримка та модернізація – $19 млн; проєкти стратегічного розвитку – $36 млн).
Промислова компанія “Інтерпайп” за 2023 рік збільшила інвестиції у виробничі потужності на 48% р./р. – до $31 млн. Нещодавно компанія презентувала великий інвестиційний проєкт загальною вартістю близько $1 млрд, що передбачає розширення «зелених» потужностей із виробництва сталі. Попри всі військові ризики, компанія планує завершити великий проєкт з будівництва нового термовідділу на трубному заводі в Нікополі, яких щодня зазнають обстрілів з артилерії та дронів.
Обсяги капітальних інвестицій «АрселорМіттал Кривий Ріг» за два з половиною військових роки становив 9 млрд грн ($217,4 млн). За підсумками минулого року компанія збільшила капінвестиції на 15% – до $130 млн, план на 2024-й – $155 млн. Найбільшим проєктом залишається будівництво нового хвостосховища «Третя карта».
У разі війни компанії ГМК проводять обережну інвестиційну політику, фінансуючи лише критично важливі виробництва проєкти. Зокрема, «Метінвест» спрямовує 80% капінвестицій на підтримку виробництва (ремонти, техобслуговування та ін.). Зміна ситуації можлива лише після припинення активної фази бойових дій.
Майбутні наслідки війни для українського ГМК посилюються загальними високими ризиками роботи в Україні, зростанням протекціонізму у світі та запуском CBAM. Тому зараз важливі будь-які інвестиції у виробництво, оскільки вони визначають, які виробничі можливості українські виробники ГМК матимуть завтра. Перспективи відновлення та розвитку українського ГМК пов’язані з необхідністю міжнародної фінансової допомоги та доступу до європейських фондів для декарбонізації технологій виробництва сталі.
Джерело: https://gmk.center
