Дніпропетровське інвестиційне агентство DIA пропонує ознайомитись з рівнем взаємодії України та Дніпропетровської області із іншими країнами в умовах неспровокованої військової агресії рф проти нашої держави. В цій публікації пропонуємо інформаційний матеріал щодо підтримки, яку надає Албанія та рівнем зовнішньої торгівлі, які сформовані на основі даних DIABASE.
З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Республіка Албанія послідовно демонструє підтримку українського народу на міжнародному рівні. Попри обмежені ресурси, ця балканська країна активно долучається до коаліції держав, які надають гуманітарну, військову та політичну допомогу Україні. Албанія не лише виступає з рішучими заявами на підтримку суверенітету України, але й робить конкретні кроки — від передачі техніки до участі у стратегічних самітах.
21 січня 2025 року Україна і Албанія підписали угоду про співпрацю і підтримку, що охоплює ключові напрями: безпека та оборона, політична співпраця, гуманітарна допомога, взаємодія у випадку майбутньої агресії. Зокрема, в угоді зазначається, що Албанія вже надає військову та гуманітарну допомогу Україні з початку повномасштабного вторгнення і продовжуватиме це робити.
Республіка Албанія приєдналася до «коаліції винищувачів» (Fighter Jet Coalition) — міжнародної ініціативи, спрямованої на передачу Україні винищувачів F-16 та підготовку персоналу. Її внесок полягає в організації англомовних курсів для українських пілотів і техніків, що є необхідним етапом перед авіаційним навчанням. Республіка Албанія надає навчальну інфраструктуру та підтримку в межах партнерства з країнами НАТО.
Тирана також надає Україні військову допомогу: у 2024–2025 роках вона передала щонайменше 22 бронетранспортери M1224 MaxxPro, 82-мм мінометні снаряди та медичні автомобілі. Крім того, Албанія розвиває власну оборонну промисловість і планує виробництво зброї для союзників.
У лютому 2024 року Албанія організувала в Тирані саміт «Україна — Південно-Східна Європа» (у форматі «Україна — Західні Балкани»), на якому були присутні лідери регіону та Президент України Володимир Зеленський. Основну увагу було зосереджено на посиленні військової та політичної підтримки України, питаннях євроінтеграції та регіональної безпеки. Країни регіону заявили про готовність до подальших поставок озброєння та гуманітарної допомоги. Саміт став вагомим кроком у згуртуванні Балканських країн навколо підтримки України.
У листопаді 2024 року Албанія здійснила добровільний внесок у розмірі €30 000 на підтримку плану Ради Європи «Resilience, Recovery and Reconstruction for Ukraine (2023–2026)».
У 2024 році Україна та Албанія значно посилили зовнішньоекономічне співробітництво — обсяг двосторонньої торгівлі зріс на 12 % порівняно з 2023 роком. Албанські підприємства найбільше зацікавлені в імпорті української агропродукції: жирів і рослинної олії, зернових культур, м’ясної та молочної продукції. Натомість українські підприємства закуповують албанські електричні машини, вироби з чорних металів, овочі, горіхи та їстівні плоди.
Розвиток взаємовигідної торговельно-економічної співпраці також залишається важливим пріоритетом для Дніпропетровської області. Незважаючи на невеликі обсяги зовнішньої торгівлі з Республікою Албанія, зазначена держава є перспективним торговельним партнером області.
Албанські підприємства найбільш купують скло та вироби зі скла, м’ясо та їстівні субпродукти, машини та обладнання, тощо. Обсяг експорту товарів з Дніпропетровської області складав $244,5 тис. та збільшився у порівнянні з 2023 роком на 28%.
3 підприємства Дніпропетровської області експортували свою продукцію на албанський ринок, це підприємства переробної промисловості.
Імпорт товарів з Албанії у Дніпропетровську область зменшився на 25% у порівнянні з 2023 роком та складав $890,1 тис. 10 підприємств імпортерів регіону найбільше купували албанські товари, а саме: чорні метали, електричні машини, овочі, їстівні плоди та горіхи, інше.
За обсягом імпортованої продукції до ТОП-5 увійшли наступні підприємства імпортери:
Імпортні операції переважно здійснювали металургійні, торговельні, харчові та переробні підприємства.
Джерело: інформацію для підготовки статті взято з відкритих онлайн джерел
