З першого року війни Польща стала для України головним логістичним і транзитним центром під час експорту й імпорту, а також постачальником критично важливої продукції для функціонування держави та всієї економіки. Почасти завдяки цьому, а також трудовим мігрантам і біженцям, які працюють у країні, Польща демонструє економічне зростання, що перевищує середньоєвропейський рівень.

Взаємна торгівля товарами

Обсяг і структура торгівлі товарами між Україною і Польщею за останні роки зазнали величезних змін, каталізатором яких стала війна. 2022 року, у перший воєнний рік, український експорт до Польщі зріс на 27% р./р. до $6,7 млрд за рахунок переорієнтації товарних потоків через закриття чорноморських портів. Надалі, через відкриття «зернового коридору», а потім і морського експортного коридору в серпні 2023 року, обсяги експорту до Польщі очікувано знизилися – на 28,6% р./р. і 1% р./р. у 2023 і 2024 роках відповідно. Однак за підсумками дев’яти місяців 2025 року тренд на зростання відновився – обсяг українського експорту до Польщі збільшився на 3% р./р. до $3,7 млрд.

Зі свого боку, імпорт товарів із Польщі в Україну після початку війни демонструє стійкий висхідний тренд. З довоєнного рівня в $5 млрд 2021 року цей показник зріс на 40% до 2024 року і досяг $7 млрд. За січень-вересень поточного року обсяг імпорту товарів із Польщі зріс ще на 12% р./р. до $5,7 млрд.

Зростання пояснюється тим, що Польща стала головним логістичним і транзитним хабом для української торгівлі з ЄС і джерелом першочергових поставок в умовах війни. Незначною мірою це пов’язано з тим, що частину виробничих потужностей українських компаній було перенесено на польську територію.

Якщо 2021 року торгівля товарами була практично збалансованою, то 2024 року Україна мала дефіцит у розмірі $2,3 млрд. Це відображає трансформацію української економіки в умовах війни: з одного боку, критична потреба в імпорті для виживання економіки та фронту, з іншого – повернення українського експорту до звичних морських маршрутів, заборона на постачання до Польщі агропродукції та обмежені через війну експортні можливості (меншою мірою).

Для української економіки торгівля з Польщею і транзит через її територію вантажів – це питання виживання в умовах війни. Без польських логістичних маршрутів український експорт у перший рік війни катастрофічно скоротився б. Тому наявний дефіцит торгівлі товарами з Польщею не має фатального для нашої економіки характеру, оскільки викликаний зрозумілими економічними причинами.

Україна постачає до Польщі значною мірою промислову сировину та сільгосппродукцію. Якщо в перший рік війни Україна змогла перенаправити на польський ринок великі обсяги кукурудзи, пшениці, ріпаку, то 2023 року Польща почала обмежувати український аграрний експорт. З продукції АПК та агропереробки в лідерах експорту залишилися макуха, а також соняшникова, соєва та ріпакова олії. З продукції з високою доданою вартістю можна виділити кабельну продукцію, меблі та продукти деревообробки, металопродукцію. Частка українського експорту до Польщі продукції ГМК за підсумками 2024 року становила 28% від його загального обсягу, або $1,3 млрд, зокрема залізної руди – $484 млн.

Після початку війни структура польського імпорту в Україну кардинально змінилася. Польща почала заповнювати потреби України в критично важливих в умовах війни нафтопродуктах, скрапленому газі та військових матеріалах (стаття «Інші товари»). Також Польща почала постачати продукцію, яка через війну стала важливою для роботи окремих галузей української економіки. В АПК це добрива і сільгосптехніка, у металургії – це кокс.

З цивільної продукції можна відзначити добрива, легкові та вантажні автомобілі, машини, інструменти та обладнання, промислову сировину і споживчі товари. При цьому автомобільний транспорт значною мірою був використаний для військових потреб. Загалом польський імпорт в Україну має набагато вищу додану вартість, ніж український експорт.

Економічні переваги для Польщі

Співпраця з Україною перетворила Польщу на ключового гравця у Східній Європі та головний логістичний хаб для підтримки України. Утім, Польща отримує з активних торговельних відносин з Україною цілком відчутні економічні вигоди:

1. Розширення регіонального впливу. Співпраця з Україною посилює позиції Польщі як ключового партнера у Східній Європі, зміцнює її роль у Євросоюзі в питаннях економіки, енергетики та безпеки. Польща – головний логістичний хаб для постачання військової допомоги в Україну.
2. Економічний розвиток і розв’язання проблеми нестачі кадрів. За 2022-2025 рр. українцями в Польщі було зареєстровано понад 100 тис. індивідуальних підприємців і компаній. Ба більше, у цьому питанні наші співвітчизники мають беззаперечне лідерство – 2024 року понад 70% нових компаній відкрито українцями. Близько 800 тис. українців офіційно працюють у Польщі, вирішуючи проблему дефіциту місцевих кадрів і навіть компенсуючи демографічні проблеми країни. За оцінками Deloitte, внесок біженців з України у ВВП Польщі 2024 року оцінюють у 2,7% (загальний ефект: виробництво, споживання, податки). Крім того, кошти ЄС, виділені на допомогу Україні, частково осідають у польській економіці через транзит і послуги.
3. Розширення ринку збуту. Станом на 2024 рік Польща має профіцит у торгівлі товарами з Україною в розмірі $2,3 млрд на тлі дефіциту в розмірі $250 млн у 2021 році. Це свідчить про те, що польський бізнес розширив ринки збуту в Україні, порівняно з довоєнною ситуацією, і диверсифікував свої джерела сировини та продукції.  Насправді через різницю в методах статистичного обліку зовнішньоторгівельних операцій економічні вигоди Польщі від експорту можуть бути значно вищими, ніж показує українська митна статистика. За даними Eurostat, Польща експортувала в Україну 2024 року товарів на $14,2 млрд, тоді як українські дані показують лише $7 млрд. Показник у $14,2 млрд містить реекспорт – товари з інших країн ЄС, доставлені в Україну через польські склади або логістичні хаби.

4. Переваги роботи логістичного хаба. Експорт і транзит українських товарів створюють попит на транспортну і складську інфраструктуру Польщі, а також на супутні послуги.
5. Торговельна перевага. Через географічну близькість і налагоджені бізнес-зв’язки Польща отримує торговельну перевагу, особливо коли Україна терміново потребує енергоресурсів, товарів або обладнання. Також українська сировина переробляється в Польщі і йде на європейський ринок.

Якби в останні 10-15 років польська економіка не отримувала “підживлення” у вигляді трудових мігрантів і біженців з України, які працюють у країні, то, ймовірно, країна не змогла б досягти наявного рівня економічного зростання. Для прикладу: у 2022 і 2024 роках зростання польської економіки становило 5,3% р./р. і 2,9% р./р. відповідно, тоді як економіка ЄС у ті ж періоди зросла на 3,6% р./р. і 1% р./р. У 2025 році ВВП Польщі перевищив $1 трлн, що зробило її 20-ю найбільшою економікою у світі та відкрило шлях до можливого вступу до «Великої двадцятки» (G20). Ці успіхи були б неможливі без українського внеску.

У перспективі польські компанії можуть отримати переваги для участі в проєктах післявоєнної відбудови України за рахунок географічної близькості та налагоджених бізнес-зв’язків.

Однак наростання протекціоністських настроїв і політична риторика проти української інтеграції до ЄС свідчать про перехід від стратегічного партнерства до прагматичного використання ситуації. Це створює ризики для обох економік і підкреслює необхідність диверсифікації українських торговельних маршрутів та економічних зв’язків.

Джерело: https://gmk.center