Дніпропетровське інвестиційне агентство DIA інформує про рівень взаємодії України та Дніпропетровської області із іншими країнами в умовах неспровокованої військової агресії рф проти нашої держави. В цій публікації пропонуємо ознайомитись з підтримкою, яку надає Фінляндія та рівнем зовнішньої торгівлі, які сформовані на основі даних DIABASE.

Від початку повномасштабного вторгнення Фінляндія сформувала комплексну систему підтримки України, яка охоплює оборонну та гуманітарну допомогу, відновлення енергетики й критичної інфраструктури, розвиток цивільного захисту, підтримку державних інституцій та економіки. Станом на серпень 2026 року загальний обсяг фінської допомоги перевищив €4,6 млрд, із яких понад €3,4 млрд спрямовано на оборонні потреби України.

На політичному рівні Фінляндія послідовно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України, санкційний тиск на росію та притягнення її до відповідальності за агресію. Відносини двох країн спираються, зокрема, на двосторонню Угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку, підписану президентами Александром Стуббом і Володимиром Зеленським у квітні 2024 року. Документ передбачає довгострокове сприяння обороноздатності України, стійкості держави, проведенню реформ та процесам вступу України до ЄС і НАТО.

Важливою рисою фінської політики є те, що підтримка європейської інтеграції України підкріплюється практичними програмами. Фінляндія допомагає реформувати державне управління, систему оподаткування, верховенство права та інші сфери відповідно до європейських стандартів. Наприклад, проєкт фінської Податкової адміністрації Building Trust in the State Tax Service of Ukraine із фінансуванням €1,6 млн на 2025–2029 роки спрямований на інституційний розвиток ДПС, цифровізацію та наближення української податкової системи до європейської моделі.

У липні 2025 року Фінляндія затвердила окрему Country Programme for Development Cooperation in Ukraine 2025–2028, яка доповнює Національний план участі Фінляндії у відновленні України. Таким чином, допомога поступово переходить від реагування на нагальні потреби воєнного часу до довгострокової моделі відбудови, реформ та економічного партнерства.

Одним із центральних напрямів стала економічна підтримка та фінансування відновлення. Через Finland–Ukraine Investment Facility (FUIF) у 2025–2026 роках Фінляндія передбачила можливість фінансування українських проєктів державного сектору на суму до €50 млн. Механізм орієнтований на проєкти, де фінські технології та обладнання можуть використовуватися для модернізації української інфраструктури.

Окремі фінансові інструменти створені для залучення приватного сектору. Фінське експортно-кредитне агентство Finnvera отримало спеціальне державне покриття ризиків обсягом €100 млн для підтримки торгівлі та проєктів з Україною. Додатково передбачена можливість надання до €30 млн експортних гарантій фінським малим і середнім підприємствам, які працюють з Україною. Фінська державна фінансова компанія Finnfund отримала €25 млн додаткового капіталу для інвестицій в Україні, особливо у проєкти за участю фінських компаній, а програма Finnpartnership – додаткові €8 млн для розвитку бізнес-партнерств.

Фінляндія також надала €5 млн до фонду Європейського інвестиційного банку EU for Ukraine Fund, який фінансує відновлення муніципальної інфраструктури та підтримує наближення України до ЄС. Через програму Світового банку SPUR обсяг фінської підтримки становить €62 млн у формі кредитів і грантів. Ця програма спрямована на відновлення критичної інфраструктури, забезпечення базових державних послуг та реалізацію структурних реформ.

Особливого значення у 2026 році набуло відновлення української енергетики. У серпні Фінляндія оголосила про надання €28,5 млн із коштів розвитку на відновлення пошкодженого війною енергетичного сектору. Загальна вартість відповідного проєкту становить €45,6 млн, решту фінансує українська сторона. Фінська компанія Wärtsilä постачатиме двигуни для електростанцій, які закуповує державна компанія «Укрнафта». Обладнання має посилити спроможність України виробляти електроенергію в умовах систематичних російських атак на енергетичну інфраструктуру.

Військова допомога залишається найбільшим компонентом фінської підтримки. Станом на серпень 2026 року Фінляндія ухвалила рішення вже про 33 пакети оборонної допомоги, сукупна вартість яких перевищила €3,4 млрд. Точний склад більшості пакетів навмисно не розкривається з оперативних міркувань і для забезпечення безпечного доставлення військового майна Україні.

У лютому 2025 року Міністерство оборони започаткувало спеціальну програму, за якою необхідна Україні продукція закуповується безпосередньо у фінської оборонної промисловості. Для програми було передбачено замовлення загальною вартістю €660 млн. Це дозволяє одночасно забезпечувати Україну необхідною продукцією, збільшувати виробничі потужності фінського ОПК та формувати довгострокові виробничі зв’язки.

Фінляндська Республіка також бере участь і в багатосторонньому механізмі НАТО PURL, через який європейські союзники фінансують закупівлю пріоритетного озброєння та військового обладнання для України у США. У листопаді 2025 року Фінляндія разом з іншими країнами Північної Європи та Балтії долучилася до фінансування пакета обсягом $500 млн. У червні 2026 року Гельсінкі додатково виділив €40 млн на PURL. Це фінансування є частиною рішення уряду збільшити військову підтримку України ще на €300 млн у 2026–2027 роках.

Поряд із військовою допомогою Фінляндія активно допомагає Україні розвивати цивільний захист. Це особливо цікавий напрям фінсько-українського партнерства, оскільки сама Фінляндія має одну з найбільш розвинених у Європі систем укриттів та підготовки населення до кризових ситуацій. Фінське Міністерство внутрішніх справ разом із МВС України та ДСНС працює над розвитком національної системи цивільного захисту. Проєкт передбачає допомогу у вдосконаленні законодавства, нормативних документів та підготовці дорожньої карти масштабного будівництва укриттів в Україні. Його бюджет на 2025–2027 роки становить €2,2 млн. Фінляндія та Україна також спільно очолюють міжнародну коаліцію цивільного захисту.

Гуманітарна підтримка залишається ще одним значним напрямом. У листопаді 2025 року Фінляндія оголосила про €13,5 млн життєво необхідної гуманітарної допомоги, а в лютому 2026 року виділила Україні ще €20 млн.

Допомога спрямовується через міжнародні гуманітарні організації, які працюють безпосередньо з населенням прифронтових територій, внутрішньо переміщеними особами та іншими вразливими групами. Зокрема, на початку 2026 року Фінляндія спрямувала €6 млн на операції Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні. UNHCR забезпечує екстрену допомогу, захист внутрішньо переміщених осіб, підтримку громад та допомогу людям, які повертаються до своїх домівок.

Фінляндія підтримує і Всесвітню продовольчу програму ООН. Її діяльність в Україні включає забезпечення продуктовими наборами мешканців важкодоступних і прифронтових територій, грошову допомогу постраждалим сім’ям, підтримку шкільного харчування, а також гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель спільно з FAO.

Окремим напрямом є гуманітарне розмінування. Фінляндія підтримує міжнародні організації, які очищують українські території від мін та інших вибухонебезпечних предметів. У серпні 2026 року Міністерство закордонних справ оголосило новий конкурс фінансування міжнародних неурядових організацій у сфері гуманітарного розмінування із загальним бюджетом до €9 млн на 2027–2029 роки.

Фінляндія також розширює підтримку українських жінок і дівчат, які постраждали від війни. У лютому 2026 року було оголошено про виділення €3 млн на 2026–2028 роки для програми UN Women в Україні. Допомога спрямована на захист прав жінок, їхню участь у відновленні країни та просування гендерної рівності, що також розглядається фінською стороною як складова наближення України до стандартів ЄС.

Фінська підтримка стосується й інституційної та технологічної модернізації України. У 2026 році було продовжено співпрацю між Фінським метеорологічним інститутом та Українським гідрометеорологічним центром. На новий чотирирічний етап у 2026–2030 роках Фінляндія виділяє €2 млн. Проєкт передбачає розвиток метеорологічних та систем раннього попередження, що має значення для цивільного захисту, сільського господарства та реагування на надзвичайні ситуації.

Ще близько €1 млн на 2025–2028 роки Фінляндія спрямовує на розвиток використання сталої лісової біомаси для децентралізованої енергетики України. У проєкті беруть участь Інститут природних ресурсів Фінляндії, Фінський лісовий центр та українські профільні установи. Для України цей напрям має подвійне значення: розвиток місцевої енергетики зменшує залежність громад від централізованих систем, які залишаються цілями російських атак.

Розвиток взаємовигідної торговельно-економічної співпраці також залишається важливим пріоритетом двох країн. Аналіз експортних та імпортних операцій Дніпропетровського регіону з Фінляндією демонструє високий рівень партнерських відносин, адже зазначена держава є важливим торговельним партнером області.

За результатами 9 місяців 2025 року, обсяг експорту товарів з Дніпропетровської області склав $4,7 млн та збільшився на 22% у порівнянні з минулим періодом. Серед товарів, які мають попит у фінських споживачів – це натуральне та штучне хутро, чорні метали та вироби з чорних металів, насіння та плоди олійних рослин, машини та обладнання,  тощо.

Експортні операції здійснювали близько 20 підприємств з Дніпропетровської області. Основні компанії експортери – це підприємства металургійного комплексу, переробної промисловості, сільськогосподарські та машинобудівні підприємства.

ТОП-5 підприємств експортерів (ранжирування за обсягом експортної продукції):

Імпорт товарів з Фінляндії у Дніпропетровську область складав $20 млн та збільшився у порівнянні з 9 місяцями 2024 року на 19,4%. Дніпропетровщина традиційно купувала: папір та картон, добрива, нафту та продукти її перегонки, фармацевтичну продукцію та інше.

Імпортні операції здійснювали близько 60  підприємств імпортерів.

ТОП-5 підприємств імпортерів (ранжирування за обсягом імпортної продукції):

Імпортні операції переважно здійснювали торговельні, фармацевтичні, переробні  та харчові підприємства.

Джерело: інформацію для підготовки статті взято з відкритих онлайн джерел