18 та 19 вересня 2026 року у Буковелі відбувся перший Карпатський економічний саміт у межах нової регіональної ініціативи “Карпатська вісімка” (С8). Ініціатива об’єднала Україну, Польщу, Румунію, Словаччину, Чехію, Угорщину, Австрію та Сербію. Головна мета формату полягає у розвитку спільних інфраструктурних та інвестиційних проєктів, посиленні безпеки, енергетичної стійкості, транспортного сполучення і транскордонної економічної співпраці.
Установчий саміт C8 за участю Президента України Володимира Зеленського. Румунію представляв Президент Нікушор Дан, Сербію – Президент Александар Вучич, Польщу – Прем’єр-міністр Дональд Туск, Словаччину – прем’єр-міністр Роберт Фіцо, а також урядовці, представники дипломатичного корпусу та керівництво прифронтових і західних областей України. Загалом на форум об’єднав майже 1400 учасників із 25 країн.
Політична частина зустрічі була зосереджена на безпеці, розвитку транспортних коридорів, військовій мобільності, енергетичних зв’язках та ролі Карпатського макрорегіону в європейській економіці. Окремо обговорювали модернізацію автомобільних доріг і залізниць, розширення енергетичних інтерконекторів, використання підземних газових сховищ, розвиток відновлюваної енергетики та видобуток критично важливої сировини.
Карпати розглядалися вже не лише як туристичний і природний регіон, а як стратегічний простір між Балтійським, Дунайським, Чорноморським і Балканським напрямами. В умовах російської агресії та обмеження традиційних логістичних маршрутів значення цього простору для України суттєво зросло.
Економічна частина форуму зібрала близько 550 представників бізнесу з восьми держав. Під час офіційної частини форуму було оголошено про спільний портфель із 95 інвестиційних проєктів орієнтовною вартістю €40 млрд. На теперішній час актуальний онлайн-каталог Investment Lab на сайті C8 містить вже 123 проєкти із загальним заявленим фінансовим попитом €62 млрд. Найбільшу частину каталогу становлять проєкти енергетики. Вони передбачають розвиток сонячної та вітрової генерації, систем накопичення енергії, газової інфраструктури, міждержавних енергетичних з’єднань і нових генеруючих потужностей.
Наразі проєкти розподілені за вісьмома напрямами:
Під час заходу було підготовлено та підписано понад 50 інвестиційних і торговельних угод на суму більш як €1 млрд. Вони охопили енергетику, логістику, інфраструктуру та міжгалузеву виробничу співпрацю.
Дніпропетровське регіональне інвестиційне агентство підготувало 13 інвестиційних проєктів, які були представлені на форумі. Вони охоплюють ключові для економіки регіону напрями: металургію; гірничодобувну промисловість; агропромисловий сектор; логістику; медицину; сонячну енергетику.
Добірка демонструє промислову спеціалізацію Дніпропетровщини та водночас її поступовий перехід до диверсифікованої моделі розвитку. Поряд із традиційними галузями область пропонує інвесторам проєкти, пов’язані з енергетичною автономністю, модернізацією інфраструктури та розвитком соціально важливих послуг. Особливе значення має напрям власної генерації. Для прифронтового промислового регіону енергетична стійкість стала складовою економічної безпеки. Нові об’єкти розподіленої та відновлюваної енергетики здатні підтримувати роботу підприємств, критичної інфраструктури і громад навіть за умов атак на енергосистему.
Делегація з Дніпропетровщини презентувала досвід роботи під час війни, підходи до відновлення територій, підтримки внутрішньо переміщених осіб, модернізації інфраструктури та цифровізації місцевих послуг. Зокрема, участь громад дала можливість безпосередньо представити їхні потреби та напрацювання потенційним міжнародним партнерам.
Хоча область географічно не належить до Карпатського регіону, сформований формат має для неї практичне значення. Дніпропетровщина є одним із найбільших промислових і логістичних центрів України, тому залежить від стабільних транспортних та енергетичних зв’язків із державами Європейського Союзу. Карпатські маршрути забезпечують доступ українських виробників до європейських ринків, портів і промислових партнерів. Через них проходять вантажі, обладнання, сировина та гуманітарна допомога. Розширення пропускної спроможності кордонів, залізниць та автомобільних шляхів безпосередньо впливає на експортні можливості підприємств Дніпропетровської області.
Форум став майданчиком для прямого діалогу з бізнесом і фінансовими установами. Участь регіону дає змогу розширити коло міжнародних контактів. Працюємо і надалі над тим, щоб перспективні ідеї отримати практичне продовження.
