Дніпропетровське інвестиційне агентство DIA пропонує ознайомитись з рівнем взаємодії України та Дніпропетровської області із іншими країнами в умовах неспровокованої військової агресії рф проти нашої держави. В цій публікації пропонуємо інформаційний матеріал щодо підтримки, яку надає Греція та рівнем зовнішньої торгівлі, які сформовані на основі даних DIABASE.

Греція і надалі підтримує Україну в протидії російській агресії. Афіни офіційно визнають суверенітет і територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах та дотримуються санкцій ЄС проти росії. 16 листопада 2025 року під час візиту Президента України Володимира Зеленського до Афін і його зустрічі з Прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом сторони ухвалили спільну декларацію. У ній вони підтвердили намір розвивати взаємодію у сферах безпеки, оборони, захисту критичної інфраструктури, енергетики та гуманітарної допомоги. Греція також засвідчила прихильність до європейської інтеграції України.

Військова допомога залишається важливою складовою грецької підтримки, хоча Афіни обережно оприлюднюють її деталі. Від початку повномасштабного вторгнення Греція передала Україні боєприпаси, стрілецьку зброю, протитанкові засоби та бойові машини піхоти БМП-1. За даними Кільського інституту світової економіки, двостороння військова допомога Греції становить близько €170 млн. У грудні 2025 року Греція оголосила про внесок у €20 млн в ініціативу НАТО PURL, яка дає змогу закуповувати для України американське озброєння. Ще €1,14 млрд військової та фінансової допомоги Греція надала через інституції ЄС.

Греція бере участь у місії ЄС EUMAM Ukraine з підготовки українських військовослужбовців, а 2023 року долучилася до коаліції з підготовки українських пілотів F-16. Крім того, грецький порт Александруполіс від 2022 року є важливим логістичним вузлом для постачання американської військової допомоги Україні.

Водночас формується новий напрям оборонної співпраці. У спільній декларації від листопада 2025 року Україна і Греція домовилися поглиблювати взаємодію у сфері морської безпеки, зокрема щодо розроблення та застосування морських безпілотників, спільних навчань і тренувань з безекіпажних морських систем, а також обміну інформацією про морські загрози. Також передбачено можливість спільних оборонно-промислових проєктів. Отже, йдеться вже не лише про передачу готового озброєння, а про потенційну технологічну й виробничу кооперацію.

Однією з найпомітніших складових співпраці стала енергетична безпека України. 16 листопада 2025 року в Афінах у присутності Зеленського та Міцотакіса НАК «Нафтогаз України» і грецька державна компанія DEPA Commercial підписали лист про наміри щодо постачання природного газу Україні з грудня 2025 до березня 2026 року. Завдяки цьому Україна вперше отримала американський скраплений природний газ (СПГ) через грецьку інфраструктуру, звідки він надходить так званим «Вертикальним коридором». Це дало Україні додатковий шлях диверсифікації газопостачання після масованих російських ударів по енергетичній інфраструктурі. Навесні 2026 року сторони обговорювали збільшення обсягів постачання газу, а також імпорт дизельного пального.

Помітно активізувалася й участь Греції у відбудові України. 25 червня 2026 року під час Міжнародної конференції з відновлення України (URC 2026) у Гданську заступник міністра закордонних справ Греції Гаррі Теохаріс і заступниця міністра розвитку громад і територій України Альона Шкрум підписали меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці у відновленні. Документ передбачає підготовку проєктів, технічну допомогу, обмін досвідом, державно-приватне партнерство та залучення бізнесу до проєктів у будівництві, енергетиці (зокрема відновлюваній) і водному господарстві. Сторони вже працюють над міжурядовою угодою, а грецькі компанії взялися щонайменше за чотири проєкти з відновлення гідроелектростанцій та іншої зруйнованої інфраструктури.

Того ж дня грецькі компанії TERNA S.A. та DP PUMPS GROUP підписали меморандуми про співпрацю з НАК «Нафтогаз України». Вони стосуються можливої реалізації проєктів з модернізації газової інфраструктури, систем накопичення енергії, відновлюваної енергетики в Одеській області, водної інфраструктури та насосних систем для енергетичних об’єктів.

Особливу увагу Греція приділяє Одесі та півдню України. Це пов’язано як з історичними зв’язками, так і з роллю Одеси в чорноморській торгівлі. Греція також зацікавлена в розвитку транспортного та енергетичного сполучення з Україною через Болгарію та Румунію. 11 червня 2025 року на саміті «Україна – Південно-Східна Європа» в Одесі Міцотакіс запропонував створити коридор Александруполіс – Варна – Констанца – Одеса, який міг би охоплювати залізницю, лінії електропередачі й газопроводи та претендувати на фінансування ЄС. Такий маршрут забезпечив би Україні додатковий, швидший за морський, доступ до портів, транспортних мереж та енергетичної інфраструктури Південно-Східної Європи.

Греція також розглядає можливість участі своїх компаній у відбудові Одеси, зокрема в інфраструктурних та енергетичних проєктах, і взяла на себе зобов’язання щодо захисту й відновлення культурної спадщини України.

Між Грецією та Дніпропетровською областю зберігаються сталі економічні зв’язки. За результатами 9 місяців 2025 року обсяг експорту товарів з Дніпропетровської області складав $31,5 млн та зменшився майже на 30% в порівнянні з відповідним періодом 2024 року. Підприємства з Греції найбільш зацікавлені у чорних металах та виробах з них, м’ясі та їстівних субпродуктах, жирах та рослинній олії, тощо.

Понад 40 підприємств Дніпропетровської області експортували свою продукцію на ринок Греції, це підприємства металургійного комплексу, АПК, машинобудівної та переробної промисловості.

За обсягом експортованої продукції до ТОП-5 підприємств експортерів входять наступні:

Імпорт товарів з Греції в Дніпропетровську область зменшився на 75,2% в порівнянні з відповідним періодом 2024 року та складав $28,5 млн.

Понад 50 підприємств імпортерів регіону купували грецькі товари, а саме: нафту і продукти її перегонки, добрива, їстівні плоди та горіхи, фармацевтичну продукцію,  готові продукти із зерна, жири та рослинні олії, інше.

За обсягом імпортованої продукції до ТОП-5 увійшли наступні підприємства імпортери:

Імпортні операції переважно здійснювали торговельні, фармацевтичні, харчові та переробні підприємства.

Джерело: інформацію для підготовки статті взято з відкритих онлайн джерел