Дніпропетровське інвестиційне агентство DIA пропонує ознайомитись з рівнем взаємодії України та Дніпропетровської області із іншими країнами в умовах неспровокованої військової агресії рф проти нашої держави. В цій публікації пропонуємо інформаційний матеріал щодо підтримки, яку надає Угорщина та рівнем зовнішньої торгівлі, які сформовані на основі даних DIABASE.
У 2025–2026 роках підтримка України з боку Угорщини зосереджувалася переважно на гуманітарних програмах, постачанні медичних засобів та енергетичного обладнання, а також на забезпеченні важливих енергетичних і транспортних зв’язків між Україною та Європейським Союзом. Водночас українсько-угорські відносини тривалий час залишалися складними через розбіжності щодо військової допомоги, санкцій проти росії та окремих рішень ЄС на підтримку України. Ситуація почала змінюватися після парламентських виборів 12 квітня 2026 року, на яких перемогла партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром: новий уряд демонструє більш збалансовану позицію щодо України.
Одним із напрямів підтримки залишається постачання лікарських засобів і медичних матеріалів для українських закладів охорони здоров’я. Зокрема, у червні 2026 року Україна отримала партію антисептичного препарату «Бетадин» від угорської фармацевтичної компанії Egis. Передачу здійснили через українсько-естонське підприємство «Оптіма-Фарм» за сприяння Посольства України в Угорщині. За даними МОЗ України, загальна вартість медичної гуманітарної допомоги, отриманої в червні 2026 року від партнерів із Норвегії, Німеччини, Польщі, Франції, Фінляндії, Угорщини та США, перевищила 34,2 млн грн (близько $0,76 млн). Ця сума охоплює всіх донорів, а не лише Угорщину.
Енергетика залишається одним із ключових напрямів українсько-угорської взаємодії. Угорщина є найбільшим постачальником комерційного імпорту електроенергії до України, що набуло особливого значення після посилення російських атак на українські електростанції та енергомережі. За оцінками ExPro, у першому півріччі 2026 року Україна імпортувала близько 4,3 млн МВт·год електроенергії, тобто більше, ніж за весь 2025 рік (3,3 млн МВт·год). Частка Угорщини в окремі місяці становила від 42% до 49% обсягів імпорту. Ці поставки допомагали компенсувати дефіцит в енергосистемі, підтримувати роботу підприємств і об’єктів критичної інфраструктури та забезпечувати потреби населення.
Крім того, за інформацією Міністерства енергетики України, Угорщина входить до переліку 38 держав, які з початку повномасштабного вторгнення надавали Україні гуманітарну допомогу енергетичним обладнанням. Зокрема, 12 лютого 2026 року угорська Католицька Карітас передала українській організації «Карітас-Спес» 32 генератори та 10 млн форинтів (близько $31,3 тис.) фінансової підтримки для населення, яке постраждало від відключень електроенергії внаслідок російських атак.
Важливу роль у гуманітарній підтримці відіграють угорські благодійні та релігійні організації. Зокрема, Hungarian Interchurch Aid (Угорська міжцерковна допомога) реалізує програми екстреної та довгострокової допомоги в 22 областях України і має представництва в Києві, Львові, Береговому та Дніпрі. Організація допомагає внутрішньо переміщеним особам, надає грошову підтримку постраждалим родинам, забезпечує базові потреби населення, допомагає підготуватися до зими та підтримує громади поблизу зони бойових дій.
Угорщина залишається важливим торговельним партнером Дніпропетровської області. Про високий рівень партнерських відносин свідчить двосторонній аналіз зовнішньої діяльності.
Угорські підприємства найбільш зацікавлені у рудах, чорних металах та виробах з них, продукції АПК, тощо. За результатами 9 місяців 2025 року обсяг експорту товарів з Дніпропетровської області складав $31,6 млн та збільшився у порівнянні з відповідним періодом 2024 року на 44,4%.
Понад 100 підприємств Дніпропетровської області експортували свою продукцію на угорський ринок, це підприємства гірничо-металургійного комплексу, машинобудівні, переробні та аграрні компанії.
Імпорт товарів з Угорщини в Дніпропетровську область збільшився на 12% у порівнянні з відповідним періодом 2024 року та складав $50,2 млн.
120 підприємств імпортерів регіону купували фармацевтичну продукцію, пластмаси та полімерні матеріали, тютюн, машини та обладнання тощо.
Імпортні операції переважно здійснювали підприємства харчової, переробної промисловості, торговельні та фармацевтичні компанії.
Джерело: інформацію для підготовки статті взято з відкритих онлайн джерел
