Ринок пшеничного борошна в Україні на понад 98 % представлений внутрішнім виробництвом, що забезпечене достатніми обсягами сировини та наявними виробничими потужностями. Основні обсяги пшеничного борошна призначені для забезпечення потреб вітчизняного споживача. Частка експорту пшеничного борошна протягом періоду дослідження не перевищувала 6 % від обсягів виробництва, і протягом 2023-2025 років демонструє динаміку зниження, досягнувши у 2025 році мінімального показника у 2,9 %. Тож основним фактором, що впливає на розмір ринку є внутрішній попит.

Структура ринку на 85-90 % складається з промислового та 10-15 % з побутового споживання. Основними галузями споживання пшеничного борошна є виробники хлібобулочних (ХБВ) та борошняних кондитерських виробів, макаронних виробів, заморожених напівфабрикатів (у тому числі тіста та ХБВ). Протягом досліджуваного періоду основні галузі-споживачі демонструють близьку динаміку – падіння обсягів виробництва у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення в середньому на 20-30 % та поступове відновлення з різними темпами у наступні роки.

• Ринок ХБВ та борошняних кондитерських виробів: поступове відновлення у вартісних показниках, натомість натуральні обсяги виробництва мають від’ємну динаміку у порівнянні з 2021 роком через скорочення населення з 36-38 млн у 2021 році до 29-31 млн у 2025 році (на 19%). Масова міграція населення за кордон частково компенсувалась втратами потужностей на окупованих та прифронтових територіях. Особливістю ринку борошняних кондитерських виробів є значна частка експорту у виробництві (до 35 % за окремими категоріями). Ключовим драйвером зростання цього сегмента стала цінова динаміка (вони є дешевшими, ніж шоколадні і цукрові, на фоні зростання глобальних цін на шоколад).
• Виробництво макаронних виробів: після падіння на 18 % у 2022 році швидко відновилось у 2023, натомість надалі відмічалась негативна динаміка. У 2025 році обсяги виробництва знизились на 9% від показників 2023 р. На внутрішньому ринку вітчизняна продукція активно заміщується імпортними товарами, частка яких зростає останні два роки в середньому на 28 %. Основною особливістю цього споживчого сегмента є зміщення в бік споживання макаронних виробів з твердих сортів (нішовий сегмент).
• Ринок заморожених ХБВ (круасани, булки, піци тощо): один з найдинамічніших сегментів за темпами відновлення. Обсяги виробництва зростають протягом 2023-2025 років з CAGR 9 % завдяки розвитку форматів мініпекарень та потенціалу експорту.
• Ринок інших заморожених напівфабрикатів: демонструє зниження обсягів виробництва в середньому на 2-2,5 % протягом 2023-2025 рр., є найменшим сегментом.

Українські виробники повністю забезпечені вітчизняною сировиною. Попри втрати територій та зниження площ посівів пшениці, поточні збори врожаю є достатніми.

За оцінками, валовий збір пшениці у 2025 році є значним, але частка високобілкової пшениці 1-2 класу, необхідної для виробництва хлібопекарського борошна, складає лише близько 6,5% (очікується 1,7 млн тонн). Це призводить до конкуренції між переробниками та експортерами.

Головні проблеми розвитку ринку: Проблеми з енергозабезпеченням, кадрами, вартістю сировини та логістики. Встановлення додаткових джерел енергозабезпечення, залучення та утримання персоналу разом з підвищенням цін на вартість сировини, зберігання та перевезення призводять до зростання цін та підвищення конкуренції. Найбільш сприятливими умовами є власні сировина та потужності зберігання, коротке логістичне плече.

Передумови та перспективи розвитку: В Україні відновлюється зернопереробна промисловість завдяки проблемам з експортом зерна у 2022 році (через закриття портів) та грантовим програмам. З 2022 року 66 зернопереробних підприємств відновили роботу, у 2024 році 22 заводи почали роботу з нуля. У 2025 році було запущено близько 10 нових підприємств у західній та центральній Україні. 40 % нових заводів виготовляють борошно. Продовження грантових програм, високі врожаї та зростання попиту сприятимуть розвитку індустрії в середньостроковій перспективі.

Виробництво пшеничного борошна в Україні у 2021-2025 рр. має стійку динаміку зниження з середнім темпом у 7,8 % на рік (мінімальний темп – 2,5 % у 2025 р., максимальний – 12,8 % у 2023 р.). За даними офіційної статистики, обсяги виробництва пшеничного борошна відображені нижче на 35-40 % від реальних.

Основні обсяги експорту припадають на борошно з м’яких сортів пшениці. Ринок експорту мякого борошна скорочується, тоді як експорт твердого борошна (дурума) демонстрував значне зростання до 2025 року (243 % в обсягах у 2025 році), однак у першому кварталі 2026 року значно скоротився (лише 2,06 тонни).

Тверде борошно має значно вищу ціну (на 30-50% дорожче за мяке). У 2025 році ціна на тверде борошно досягла максимуму (481 $/т), що стимулювало експортерів. У 1 кв. 2026 року ціна на дурум зросла ще більше (524 $/т), проте обсяги впали, що вказує на нееластичність попиту або логістичні барєри. Ціна на мяке борошно залишається відносно стабільною (293-345 $/т).

Молдова залишається найбільш стабільним ринком, значні частки постачаються на Чехію та Палестину. Частка Польщі суттєво скоротилась у 2025 році, протягом 2025 року поставки борошна до країни не здійснювались. Загально Україна протягом останніх трьох років експортувала борошно до 63 країн світу, серед них  країни Європи, Азії та Індонезії.

Частка імпорту в ємності ринку незначна, протягом періоду дослідження не перевищує 0,1 %

Основними споживачами пшеничного борошна в Україні залишаються підприємства харчової промисловості (виробники ХБВ, кондитерських виробів, макаронів та заморожених напівфабрикатів) та заклади харчування державного та приватного секторів. Для таких компаній важливими залишаються стабільні показники якості, дотримання умов поставки, цінові знижки на обсягах.

Хлібокомбінати основний споживач пшеничного борошна вищих сортів. Ключові критерії: стабільність поставок, відповідність технічним умовам (вміст білка, клейковини), ціна та можливість відстрочки платежу. В умовах дефіциту якісної сировини (лише 6,5% пшениці 1-2 класу у врожаї 2025 року) змушені адаптувати рецептури.

Кондитерські фабрики. Використовують борошно вищого ґатунку. Критично важлива стабільність якості партій; чутливі до змін хлібопекарських властивостей борошна. Найбільш інноваційний сегмент – часто першими впроваджують нові види борошна (цільнозернове, безглютенове).

Макаронні фабрики. Для макаронних виробів використовують борошняну сировину з високим вмістом білка (клейковини), у тому числі борошно із зерна твердої пшениці  – вищого ґатунку (крупку) і першого ґатунку (напівкрупку). Основні вимоги до постачальника – стабільність якості та ціна. Ключові вимоги: високий вміст білка, жовтий колір.

Виробники напівфабрикатів (у тому числі ХБВ). Споживають борошно для виробництва заморожених напівфабрикатів (вареники, пельмені, млинці, хінкалі, равіолі, різні види ХБВ тощо). Використовують переважно борошно вищого та першого ґатунку. Ключові вимоги: стабільна якість, відповідні показники клейковини (для еластичності тіста).

Заклади харчування (державні та приватні). Використовують борошно для самостійного випікання ХБВ та кондитерських виробів. Важливим є високі показники якості, гнучкість до розміру поставки (особливо для приватних невеликих закладів, де гуртова поставка може бути від 10-20 кг).

В сегменті роздрібного споживання (В2С) ключовими критеріями вибору борошна є ціна, якість та бренд (часто як результат досвіду попереднього використання). В основному споживачі купують борошно для домашньої випічки. Частота та обсяги покупки можуть мати відмінності залежно від місцевості проживання, споживчих звичок та можливостей здійснювати покупки.  Загальним є фактор, що зазвичай домашньою випічкою займаються жінки, випікають здебільшого сім’ї з дітьми, або люди старшого віку.

Проведений аналіз ринку пшеничного борошна показав, що ринок є насичений великою кількістю борошномельних підприємств, найбільші гравці ринку наразі об’єднані в спілку «Борошномели України» та їх обсяги виробництва у 2024-2025 рр. складають понад 30 % ринку. Через відсутність чітких вимог законодавства до повної звітності про діяльність підприємств в період 2022-2025 рр. експерти ринку відзначають високий відсоток тіньової діяльності виробників борошна, частка якої оцінюється до 40 % ринку.

Загально ринок пшеничного борошна на понад 99 % представлений внутрішнім виробництвом, частка імпорту не перевищує 0,1 % і представлена нішевою продукцією, переважно з Італії.

Частка експорту від виробництва коливається протягом досліджувано періоду в межах 3-5,7 %, проте останні три роки має тенденцію до зниження і у 2025 році склала 2,9 %. Основні експортні поставки спрямовані до Молдови. Експорт до інших країн має змінний характер протягом 2023-2025 років та охоплює загально 63 країни світу. Останні роки відновилися поставки до Іспанії, Бельгії та Бразилії. Обсяги поставок незначні, натомість показовим є активність компаній у пошуку нових закордонних партнерів.

На внутрішньому ринку основними споживачами пшеничного борошна є переробні підприємства (сегмент ХБВ, у тому числі заморожених, кондитерських виробів, макаронних виробів, заморожених напівфабрикатів), сегмент HoReCa (у тому числі державний сектор) та рітейл, що є проміжною ланкою між виробниками та споживачами сегмента В2С.

Головними факторами, що формують ринок, є ціноутворення (забезпеченість сировиною необхідної якості, ціни на пшеницю, енергоресурси та логістику), та споживчий попит як на саме борошно, так і на борошняні вироби різних видів, що формується відповідно до кількості споживачів та їх платоспроможності.

Станом на 2026 рік в Україні спостерігається запуск нових сучасних борошномельних виробництв, що є результатом наявної сировинної бази, функціонування  грантових програм підтримки у секторі переробки агропродукції та відкритими можливостями переходу від сировинної стратегії до створення продукції з доданою вартістю як для внутрішнього ринку, так і для поставок на експорт.

Джерело: https://inventure.com.ua