“Від початку повномасштабної війни багато IT-компаній перенесли свої офіси в інші країни Європи та світу. Хтось перевіз бізнес повністю, хтось частково, а є ті, хто залишили в Україні як центри розробки, так і команду. Я вважаю, якщо є можливість залишитись в Україні — це потрібно робити” – зазначає Владислав Савченко, Президент EASE, засновник Powercode.
Україна була і залишається країною із високим рівнем розробки. Навіть невеликі команди успішно беруть участь у розробках провідних світових компаній. Ця тенденція не змінюється, а постійно зростає. Завдяки якісній роботі вишів, спецкурсів та шкіл можна помітити тенденцію до збільшення кількості кадрів в ІТ-сфері.
Зараз не всі компанії активно розширюють штат, тому молодим фахівцям стало складніше отримати першу роботу. Проте, як на мене, це тимчасове явище.
Напрямок Research and Development в Україні дуже розвинений, оскільки великі світові корпорації мають свої центри розробки в нашій країні. Українські айтішники мають солідний досвід у вирішенні складних проєктних завдань та об’єднанні експертиз. У нашій країні можна знайти будь-яку технологію та експертизу в різних доменах: від блокчейну до комп’ютерних технологій в автомобілях. А це можна застосувати у різних комерційних цілях або використовувати в аутсорсингу для вирішення різноманітних завдань клієнтів.
Вартість праці IT-спеціалістів в Україні активно зростала останні кілька років і вийшла на досить високий рівень. Відповідно зросла вартість проєктів, як результат — збільшення обсягів сплачених податків.
Відкрити філію чи повністю переїхати в іншу країну можна завжди, але чи дасть це необхідний ефект — тут потрібне ретельне дослідження.
В Україні простіше утримувати команду, бо є кілька напрацьованих законодавчих схем оподаткування діяльності зі зрозумілими умовами. Тоді як, в інших країнах досить складно розібратися з правильним оформленням діяльності всіх працівників. Якщо аналізувати фінансовий бік релокації бізнесу за кордон, можна дійти до висновку, що переміщення компанії — затратний процес. Навіть з точки зору оподаткування Україна — набагато комфортніша країна для ведення бізнесу. В цьому міг переконатися кожен бізнесмен, який спробував розібратися з юрисдикціями інших країн.
Паніка й острах у замовників поступово зменшуються, а попит на послуги — відновлюється. На початку повномасштабного вторгнення можна було помітити, що зацікавленість замовників змістилась у бік найближчих країн: Польща, Румунія та інші. Це створило там частковий дефіцит кадрів та збільшило ціни. Як наслідок — замовники знову обирають співпрацю з українськими компаніями.
Не дивно, що певні побоювання все ще залишаються у корпоративних клієнтів. Проте, бренд українських IT-розробників потужний, а отже притягує нові замовлення в Україну. Ті, хто ще на початку війни боялися замовляти у наших проєкти, зараз уже віднайшли спосіб нівелювати ризики: одну частину проєктів замовляють в Україні, іншу — у європейських розробників. ІТ-галузь стійка до змін, адже більшість працівників можуть працювати віддалено. Значна частина замовників зрозуміли це ще на початку активної фази повномасштабної війни. Тому проєкти залишаються в українських компаніях, адже немає потреби передачі чи перенесення їх до інших країн.
До закінчення війни точно не варто очікувати галопуючого зростання. Адже війна в Україні вплинула на увесь світ. Вихід з кризи завжди вимагає часу та терпіння. Проте, на мою думку, після перемоги України розпочнеться економічний підйом. Вливання значних інвестицій в Україну відкриє багато можливостей для ІТ-сфери: впровадження нових систем обліку, інтеграції з Європейським Союзом та європейськими системами обміну інформацією. Для IT-світу це масштабні проєкти, які принесуть мільярдні інвестиції.
Зростання економіки після перемоги неминуче. На ринок зайдуть фонди, інвестори, новий бізнес. Також можна очікувати й на бум стартап руху, акселераторів, інкубаторів. Це має вивести ІТ-сферу на цілком новий рівень.
Джерело: https://business.diia.gov.ua/
