Індустріальні парки – спеціальні промислові території, як правило, з підготовленою інженерно-транспортною інфраструктурою, набором необхідних сервісів, спрощеними регуляторними процедурами та пакетом інвестиційних стимулів для виробничих та науково-дослідних підприємств.

Це перевірений часом та міжнародним досвідом механізм індустріалізації економіки, залучення інвестицій, збільшення зайнятості населення, збалансованого регіонального розвитку, підтримки місцевих виробників, сприяння малому та середньому підприємництву.

Перші індустріальні парки були створені у Західній Європі та США ще наприкінці 19-го – початку 20-го сторіччя. Першим в світі з’явився Траффордський індустріальний парк, створений у 1896 році біля Манчестера. В США перший індустріальний парк з’явився біля Чикаго у 1907 році. Через півсторіччя цим досвідом скористалися Азійські Тигри. В 1951 році в Сінгапурі з’явився перший в Азії індустріальний парк.

 

Відповідно до Закону України “Про індустріальні парки” індустріальний
парк (ІП) –
це облаштована відповідною інфраструктурою територія, у межах якої учасники ІП можуть здійснювати: господарську діяльність у сфері переробної промисловості, науково-дослідну діяльність та діяльність у сфері інформації і телекомунікацій.

 

Вимоги до індустріального парку:

  • землі ІП мають належати до земель промисловості;
  • ІП може бути розміщено на одній або декількох суміжних земельних ділянках;
  • площа ІП може становити від 15 до 700 га;
  • ІП створюється на період не менше 30 років;
  • земельні ділянки державної та комунальної власності в межах ІП можуть бути продані керуючій компанії та учасникам ІП;
  • на час включення ІП до реєстру в його межах повинен бути відсутній цілісний майновий комплекс, що дає змогу здійснювати виробництво продукції.

 

Ініціаторами створення ІП можуть бути:

  • органи державної влади розпорядник земельної ділянки державної власності;
  • органи місцевого самоврядування розпорядник земельної ділянки комунальної власності;
  • юридичні або фізичні особи – власники земельної ділянки приватної власності;
  • юридичні або фізичні особи – орендарі земельної ділянки щодо земель державної, комунальної та приватної власності, за узгодженням з орендодавцем.

 

Керуючою компанією ІП може бути юридична особа-резидент, вибрана відповідно до Закону “Про індустріальні парки” учасниками ІП можуть бути суб’єкти господарювання, зареєстровані на території адміністративно-територіальної одиниці України, в межах якої розташований ІП.

В Україні, як і в більшості країн, що розвиваються, привабливість індустріальних парків для інвесторів повинна полягати в тому, що певні суб’єкти (державні органи або органи місцевого самоврядування) безкоштовно бере на себе частину їх витрат на ведення бізнесу. Очевидно, якщо облаштуванням та забезпеченням діяльності індустріальних парків займатимуться приватні компанії, то вони перекладуть свої витрати на плечі учасників парку, включаючи власну норму прибутку. В кінцевому підсумку для інвесторів втрачаються економічні стимули для розміщення виробництва в приватному індустріальному парку.   Як правило, ініціатором створення індустріального парку стають органи місцевої влади, які зацікавлені в стимулюванні інвестиційної активності на своїй території. Вони краще обізнані з її географічним, технологічним та інфраструктурним потенціалом, тому компетентніше можуть створити бізнес-план індустріального парку, ніж спеціалісти центральних органів влади. Для облаштування території індустріального парку та подальшого його обслуговування створюється окрема юридична особа – керуюча компанія.   В більшості випадків в кожному індустріальному парку діє власна окрема керуюча компанія. Водночас, існує практика, коли керуюча компанія обслуговує декілька ІП.

 

Вигоди для заінтересованих сторін

Вигоди для учасників – мінімізація витрат матеріальних, фінансових, трудових і часових ресурсів, необхідних для започаткування господарської діяльності, можливість отримання послуг, пов’язаних із забезпеченням господарської діяльності, від керуючої компанії.

Вигоди для керуючих компаній – отримання доходів за рахунок надання в користування учасникам ІП земельних і виробничих площ, обладнання, а також послуг, пов’язаних із забезпеченням їх господарської діяльності.

Вигоди для держави і місцевих громад – створення робочих місць, активізація господарської діяльності та забезпечення соціально-економічного розвитку відповідних територій.

Індустріальні парки – чим привабити?

В Організації промислового розвитку ООН (UNIDO) провели дослідження, яке показало, що роль влади у розбудові індустріальних парків поступово змінювалась з пасивної – простого надання земельної ділянки, на активну – надання дієвих стимулів та преференцій як на місцевому, так і на національному рівні.

Згідно дослідження UNIDO стимули індустріальних парків можуть включати:

  • кредити за спеціальними пільговими ставками;
  • звільнення від податків та мит;
  • субсидіювання оренди;
  • надання землі на пільгових умовах;
  • субсидіювання тарифів на електрику та воду;
  • преференційні тарифи на телекомунікаційні послуги;
  • спрощені регуляторні процедури/єдине вікно;
  • колективне використання послуг та активів;
  • створення житлової та комунальної інфраструктури для працівників.

 

 

 

Державна підтримка індустріальних парків

 

Для отримання суб’єктами ІП державної підтримки, передбаченої законодавством, відповідний ІП має бути включеним до Реєстру ІП.

Звільнення від дольової участі у розвитку місцевої інфраструктури у разі будівництва суб’єктами ІП об’єктів у межах відповідних ІП.

Звільнення від сплати ввізного мита при ввезенні суб’єктами ІП обладнання та комплектуючих до нього, матеріалів, що не виробляються в Україні, і ввозяться з метою облаштування ІП та здійснення в їх межах господарської діяльності.

Спрямування коштів Державного фонду регіонального розвитку на фінансування проектів створення інфраструктури індустріальних парків за умови співфінансування з місцевих бюджетів на рівні 10 % від їх кошторисної вартості.

Але, якщо iнiцiатор не передбачає отримання державної підтримки, iндустрiальний парк може не реєструватись, адже фактом його створення -‎ э рішення iнiцiатора

 

Інші можливості державної підтримки

 

Суб’єкти ІП також можуть скористатися іншими інструментами та механізмами, передбаченими законодавством, зокрема:

  • звільнення від сплати ввізного мита з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів) або як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями. (Закон України «Про режим іноземного інвестування» та Митний кодекс України);
  • ввезення за пільговими ставками ввізного мита (до 0%) товарів, що походять з держав – членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, в т.ч. з ЄС і Канадою;
  • ввезення без сплати ввізного мита устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії, енергозберігаючого обладнання і матеріалів, засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів, обладнання та матеріалів для виробництва альтернативних видів палива або для виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії. (Митний Кодекс України).

 

Місцева підтримка

 

  • Надання за рішенням органів місцевого самоврядування пільг з земельного податку і податку на нерухоме майно для суб’єктів ІП, які враховують суспільні інтереси, відображені в програмних документах економічного і соціального розвитку.
  • Встановлення державними органами і органами місцевого самоврядування мінімальної орендної ставки за оренду земель державної та комунальної власності (від 0,1% до 3% від їх нормативної грошової оцінки).
  • Сприяння на місцевому рівні оформленню всіх дозвільних та інших документів, необхідних для реалізації проектів.
  • Виділення коштів з місцевого бюджету для фінансування робіт із забезпечення інженерною інфраструктурою певних земельних ділянок або створення умов для доступу до цих ділянок.
  • Організаційна та фінансова участь у наборі та організації навчання потенційних і діючих співробітників компаній-суб’єктів ІП.

Застосовуючи певну комбінацію названих заходів державної та місцевої підтримки, можливо досягти привабливості індустріальних парків в Україні. Водночас, відмітимо, що головна мета економічних (зокрема, фіскальних) стимулів в рамках індустріальних парків полягає не в наданні їх учасникам більш сприятливих неринкових переваг, а в зменшенні навантаження на дохід та прибуток, що дозволить збільшити інвестиції та виробництво.
З 2013 року відповідно до Закону України “Про індустріальні парки” ініційовано створення 30 індустріальних парків, з яких 25 – включено до Реєстру індустріальних парків

 

На території Дніпропетровської області зареєстровано 2 індустріальні парки:

  • «Кривбас» ініціатор створення Криворізька міська рада, загальна площа 26 га, землі комунальної власності. Потребує будівництва інженерної інфраструктури, загальною вартістю $ 2,1 млн. (ініціатор створення ІП зацікавлений у залучені керуючої компанії та учасників ІП).
  • «Павлоград» ініціатор створення Дніпропетровська облдержадміністрація, загальна площа 250 га, землі державної власності. Потребує будівництва інженерної інфраструктури загальною вартістю $ 374,9 млн. (ініціатор створення ІП на конкурсній основі обрана керуюча компанія ДП «ІІЦ»)

Також в місті Дніпро планується створення індустріального парка «Дніпро». Створення зазначеного індустріального парку ведеться за кількома напрямками. По-перше, розробляється концепція – визначаються наповнення, профіль виробництв індустріального парку, вірогідні партнери і інвестори. Друге – юридичний супровід. Це питання, що пов’язані з нерухомістю, земельними ділянками, визначенням розпорядників і балансоутримувачів. Третє – проектування. Зараз вже виконані передпроектні пропозиції, які отримали позитивну оцінку містобудівної ради Дніпра. Саме за ним відтепер буде виконуватися Детальний план території. Цією роботою буде визначено, як буде проходити інфраструктура, дороги, будуть прораховані потужності (вода, електрика, газ) для роботи парку.

 

Індустріальні парки – реальна децентралізація та регіональний розвиток!

 

Індустріальні парки є одним з дієвих механізмів успішної децентралізації. Адже децентралізація – це не механічний перерозподіл податків між бюджетами різних рівнів чи повноважень між Києвом та регіонами. Справжня децентралізація – це створення умов, за яких територіальні громади мають розуміння, зацікавленість та інструменти розвитку і збільшення добробуту мешканців через вивільнення підприємницької ініціативи, залучення інвестицій, створення робочих місць, розвиток виробництва та наповнення бюджетів.

Індустріальні парки не лише в розвинутих, але й країнах, що розвиваються, стають невід’ємною частиною економічної системи. Вони є інструментом стимулювання промислового виробництва, залучення інвестицій, збільшення зайнятості населення, вирівнювання економічного розвитку регіонів. Загалом, ідея індустріальних парків є досить перспективною та економічно вигідною як для підприємств, так і для держави.   Україна, яка відчуває гострий дефіцит інвестиційних ресурсів, має активно розвивати систему індустріальних парків.