2021 року індустрія рослинних аналогів продукції тваринництва набиратиме обертів, а споживачі будуть ставати все більш свідомими й уважними як до власного здоров’я, так і до навколишнього середовища. Такий прогноз для Forbes.com зробив Брайан Кейтман, співзасновник і президент Reducetarian Foundation – некомерційної організації, що працює над скороченням споживання продуктів тваринного походження. Він сформулював 10 основних трендів, які визначатимуть майбутнє глобального хорчопрому на найближчий рік.
Корисна, вироблена з мінімальним впливом на екологію продукція, попит на яку зростає котрий рік поспіль, не може бути упакована в пластик, який не підлягає переробці й забруднює навколишнє середовище.
В авангарді тренда на екоупаковку (який трохи загальмував через зростання сервісу доставки готової їжі, що зазвичай передбачає одноразові набори приборів) – індустрія виробників веганських продуктів і косметики, виробленої без тестування на тваринах. Споживачі цієї категорії товарів прискіпливі до всіх деталей і змушують бізнес змінюватися.
Кількість пластика, виробленого в перші 10 років цього століття, наблизиться до загального обсягу за все минуле століття. 2018 року у світі було вироблено майже 360 млн тонн пластику.
Біорозкладане пакування – це фактично безальтернативне майбутнє, і питання тільки в тому, коли воно настане в різних країнах. Потенціал ринку екологічного пакування оцінюється в $413 млрд до 2027 року.
В Україні двигунами тренда очікувано виявилися транснаціональні компанії, у яких екополітика вже давно затверджена на глобальному рівні. McDonald’s оголосив, що до 2025 року вся його гостьове пакування надходитиме з поновлюваних, перероблених або сертифікованих джерел. PepsiCo прагне до 2025 року зробити 100% свого пакування придатною для вторинного перероблення, компостування або биорозкладання. До 2025 року 100% пакування продукції «Хенкель» має підлягати переробленню й вторинному використанню, а до 2040-го виробник хоче стати компанією з нульовим вуглецевим слідом.
У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт про матеріали й предмети, що контактують з харчовими продуктами. Крім зміни вимог до маркування, він передбачає оновлену систему перероблення пластикових матеріалів.
Зазначення ступеня впливу на навколишнє середовище (вуглецевого сліду) на пакуванні продуктів поки здається майже нереальною ідеєю, але таке ж ставлення спочатку було й до ініціативи вказувати калорійність продуктів
Дослідження показують, що споживачеві не все одно, якою ціною для природи продукт потрапив у коробку. Зараз зазначення вуглецевого сліду – особиста ініціатива деяких компаній, як правило, задіяних у виробництві продуктів для веганів, що отримала найбільше поширення в багатих країнах. У Стокгольмі компанія Felix відкрила The Climate Store – магазин, ціни в якому обернено пропорційні вуглецевому сліду продуктів.
В Україні тренд підтримують знову-таки транснаціональні компанії, які реалізують глобальну політику на всіх ринках присутності. Так, детальну інформацію про свою діяльність щодо зменшення викидів вуглецю, зокрема, надає Carlsberg Ukraine.
За даними FMI Foundation, 40% американців повідомили, що з початку пандемії готують більше, ніж зазвичай. Це логічний наслідок локауну й карантину, та, ймовірно, така нова споживча звичка сформувалася надовго.
До пандемії доставка готових харчових наборів активно розвивалася в сегменті прихильників ЗСЖ, які планували й прораховували свій раціон, але вимушене сидіння вдома розширило популярність цієї послуги.
Очікується, що ринок послуг із доставки наборів їжі зростатиме із середньорічним темпом понад 18% у період із теперішнього моменту до 2024 року.
В Україні, де є давні й багаті традиції приготування їжі вдома, формат доставки також розвивається, але нижчими, ніж глобальні, темпами. Також тренд стримує рівень добробуту населення, що істотно знизився.
Ресторатори – одна з найбільш постраждалих категорій бізнесменів у період пандемії. Закриття, комендантська година, обмежені години роботи, скорочення посадкових місць – все це давало небагато шансів на виживання. Прогнозується, що в міру ослаблення карантинних обмежень (щоправда, поки ніхто не може дати чіткої відповіді, коли це станеться) на харчування поза домом очікує переродження. Згідно з опитуваннями, більше половини (до 55%) американців відчувають «кулінарну втома» через те, що готують їжу день за днем.
Згідно з дослідженням, за період карантину, введеного в Україні через пандемію, закрився кожен четвертий ресторан. Послуга доставки не компенсувала просідання: вона «відіграла» лише до 5% від загального прибутку.
Проте навіть у розпал пандемії ресторатори оголошували плани щодо запуску нових проєктів або ребрендингу вже наявних. Інша річ, що більшість нових проєктів – з демократичним ухилом.
Курка на рослинній основі пережила бум популярності 2020 року. Daring Foods випустила свої «курячі шматочки» на рослинній основі, а SIMULATE Foods – веганські курячі нагетси Nuggs 2.0. Примітно, що це продукти не тільки для принципових веганів, а й для широкої аудиторії – наприклад, для тих, хто хоче знизити споживання холестерину.
2021 рік буде роком штучної риби та веганських рибних продуктів. Good Catch і Sophie’s Kitchen вже запустили виробництво «тунця» без тунця.
В Україні індустрія рослинних аналогів тваринницької продукції відстає на два кроки. Українські гравці поки освоюють тільки перший етап – виробництво рослинного фаршу/котлет, найпростішого продукту з точки зору ідентичності структури натуральному. З упевненістю можна сказати, що рослинна риба нам поки загрожує тільки в форматі імпорту.
2020 року різко зросли й розширилися альтернативи веганським яйцям. Такий продукт (JUST Mayo – JUST Egg) вже доступний в американській роздрібній торгівлі, і виробник нарощує масштаби, будуючи підприємство вартістю $120 млн в Сінгапурі, щоб задовольнити потреби азіатського ринку. Канадський виробник Noblegen виробляє порошкоподібний продукт на основі водоростей «яйце». Тренд підігріло дослідження, згідно з результатами якого надмірне споживання яєць може призводити до діабету другого типу.
В Україні Олег Бахматюк може спати спокійно – тренд на замінники яєць позиціям його холдингу навряд чи найближчим часом загрожує.
Поки найбільший прорив у сегменті яєчної продукції на українському ринку – рідкі яйця, звільнені від шкаралупи й перемішані.
На ринку рослинної продукції з’являються нові сегменти. Крім вже звичних мигдального, вівсяного, рисового та соєвого молока, виробники освоюють перероблення нових рослин. Експерти пророкують успіх новим видам горіхового молока, перш за все з фундука.
Кокосове масло популярно вже кілька років, а останнім часом у магазинах з’явилися аналоги з авокадо, конопель, макадамії, гарбузового насіння.
Як і у випадку з рослинним м’ясом, в Україні сегмент рослинного молока на кілька кроків відстає від глобальної індустрії, так що поки виробники зосереджені на переробленні в «молоко» вже звичних світу сої, гречки й мигдалю.
Таблетовані вітаміни переходять у нову форму. Споживач не хоче «два рази вставати» і вважає за краще отримувати корисні добавки разом з їжею. Торік все більше виробників продуктів харчування почали збагачувати вітамінами свої товари, причому навіть ті, які не асоціюються з правильним харчуванням. Наприклад, Sourse насичує свої шоколадні цукерки B-12 і рослинним колагеном.
В Україні можна помітити відлуння цього тренду, хоч і не таке масштабне: у молочні продукти часто додають кальцій, а в батончиках для здорового харчування та іноді навіть у печиво заявлена значна частина таблиці Менделєєва. З натяжкою до цього тренду можна віднести кефір з лавандою, який з’явився недавно й повинен допомогти споживачеві заснути.
Наймодніше слово серед прихильників ЗСЖ. Адаптогени – це речовини, які допомагають протидіяти впливу стресу на центральну нервову систему, стимулюють гомеостаз і теоретично мають антидепресивну дію. У США адаптогени додають до кави, протеїнових батончиків тощо. За рахунок легкого стимулювального ефекту вони можуть стати корисною заміною алкоголю.
В Україні про цей тренді можна сказати коротко: «Ні, не чули».
Але тренд на здорове харчування стійкий, а отже, в адаптогенів є шанси стати популярними – за умови якісної маркетингової кампанії, що пояснює, що це таке.
Просвітницькі кампанії про наслідки зміни клімату дали свої плоди. Споживачі хочуть знати, наскільки відповідальні компанії, за продукцію яких вони платять гроші. Уже недостатньо того, щоб їжа мінімально впливала на навколишнє середовище – тепер виробник повинен допомагати природі. У регенеративному сільському господарстві використовуються методи, які збагачують грунт, – наприклад, сівозміна й покривні культури.
Для бідних країн, які виробляють переважно сировинні культури (і в такий спосіб не ризикують особисто зустрітися зі споживачем, який їх засуджує), цей тренд – поки не зовсім зрозуміла розкіш. Крім того, організувати такий підхід простіше в невеликому господарстві з високомаржинальною продукцією, а не на площі в 100 000 га, відведеній умовно під сою.
Тому тренд, найімовірніше, проявить себе в невеликих фермерських господарствах, які вирощують ягоди або органіку та чия продукція орієнтована на експорт.
Джерело: https://mind.ua/
