Міжнародний валютний фонд під час весняної зустрічі групи Світового банку та МВФ оприлюднив свій ключовий документ – доповідь «Перспективи розвитку світової економіки».
Навіть сам МВФ виглядав дещо збентеженим цим фактом, враховуючи, що світовий економічний розвиток перевищив очікування – навіть попри високі процентні ставки, що мають приборкати інфляційні процеси.
Як це стало можливим? Частково – завдяки урядовим витратам, готовності витрачати зекономлене під час пандемії та активності мігрантів, які перекрили нестачу працівників. З іншого боку, не справдилися деякі перестороги: російські енергоносії не змогли вплинути на світовий порядок денний, а зростання цін на транспортування через атаки хуситів у Червоному морі не було значним.
Насправді тут радіти немає чому: у підґрунті цієї ситуації лежить «тіньовий» флот, який все ще постачає російську нафту на ринки, які за неї сплачують.
Тут МВФ звертається до низки короткотермінових чинників на кшталт дорогих у позичанні грошей і довготермінових факторів на кшталт «геоекономічної фрагментації» (йдеться про «американський» і «китайський» блоки).
Причина поганих наслідків для світової економіки – у тому, що міжблокова конфронтація зупинятиме рух капіталів, людей та ідей до місць, де вони були найбільш потрібні й ефективні.
У міру того як країни, що розвиваються, стають невіддільними частинами світових ланцюгів, вони «більше не є акцепторами» у світових фінансових потрясіннях на кшталт фінансової кризи 2008–2009 років. Вони самі стають потенційними причинами шоків, що можуть призвести до глобальних наслідків.
Величезний розмір китайської економіки передбачає, що саме вона очолює цю групу, збільшуючи обсяг світового експорту та період блискавичного зростання. Проте це може спричинити й негативний шок: чи то нездатністю надалі підтримувати темпи виробництва та нестачею робочої сили, чи то кризою на ринку нерухомості, яка матиме безпосередній вплив на світовий гірничодобувний, енергетичній і транспортний сектори.
МВФ із задоволенням дає поради урядам – навіть незважаючи на те, що далеко не всі з них можна та має сенс виконувати з політичного та економічного погляду. Наприклад, цього разу фонд порадив урядам скоротити бюджетний дефіцит, щоб приготуватися до майбутньої економічної кризи. Але цю пораду МВФ дав у «Рік великих виборів» – коли 49% населення планети мають обирати керівництво своїх країн.
Також МВФ радить країнам диверсифікувати торгівлю, щоб зарадити потенційним негараздам. Але цю пораду з інтересом вислухав би, наприклад, бразильський фермер, який вирощує сою і на ринку якого 60% усього забирає Китай.
Ще фонд рекомендує не загравати занадто з «політикою протекціонізму» (тарифами) та «індустріальними політиками» (підтримкою окремих галузей). І знов порада слушна, але «неоднозначна»: що б ті економісти сказали баварському працівнику автомобільного заводу, який дізнався б, що в Китаї автівку, ідентичну за виглядом Porsche Taycan, продають за $29 000.
Джерело: https://mind.ua/
