Рейтинг «ТОП 100 приватних платників податків 2025 року» від Delo.ua зафіксував помітну присутність металургії попри воєнні ризики та логістичні обмеження. До переліку увійшло шість профільних компаній, які у 2024 році перерахували до бюджетів різних рівнів понад 36 млрд грн, підтверджуючи роль галузі як одного з ключових донорів державних фінансів.
Найбільшим платником серед металургів стала група «Метінвест» – 19,8 млрд грн за 2024 рік (9,3 млрд грн за І півріччя 2025-го). «АрселорМіттал Кривий Ріг» сплатив 6,7 млрд грн (4,2 млрд грн за І півріччя 2025-го), зберігаючи статус одного з найбільших промислових роботодавців країни. «Інтерпайп» перерахував 5,5 млрд грн (2,6 млрд грн за І півріччя 2025-го), що відображає стійкий попит на трубну та колесну продукцію як в Україні, так і на експортних ринках.
Сировинний сегмент представлений Ferrexpo із 3,1 млрд грн податків за 2024 рік. Компанія, попри енергетичні та логістичні виклики, утримує значну частку валютної виручки від руди та окатків. До переліку також увійшла DCH Steel (903,4 млн грн; 347,8 млн грн за І півріччя 2025-го) – активи ДМЗ та «Суха Балка», що працюють на внутрішній та зовнішній ринки. Завершує шістку Centravis – 548,7 млн грн (311,5 млн грн за І півріччя 2025-го), один із провідних постачальників безшовних нержавіючих труб для енергетики й машинобудування.
Таким чином, навіть із частковими простоями, обмеженнями експорту через морський коридор та підвищеними витратами на енергію, металургійні компанії залишаються серед системних наповнювачів бюджету. Їхній внесок складається не лише з податку на прибуток і ПДВ, а й із ЄСВ та військового збору, що напряму підтримує обороноздатність і соціальні видатки.
Подальша динаміка надходжень у 2025 році залежатиме від стабільності енергосистеми, доступу до інфраструктури експорту та умов на світових ринках сталі й ЗРС.
Нагадаємо, як раніше зазначив начальник управління координації зовнішніх проєктів офісу генерального директора групи «Метінвест» Сергій Скорбун, один працівник у металургії створює близько восьми робочих місць у суміжних галузях – від транспорту та енергетики до сервісних послуг. Для гірничодобувної промисловості цей коефіцієнт становить 1:4. Саме тому великі експортні компанії, що приносять валюту в країну, потребують системної підтримки держави.
Джерело: https://gmk.center
