Нещодавно компанія «KPMG в Україні» презентувала звіт «Погляд керівників бізнесу 2022», підготовлений у межах щорічного глобального дослідження KPMG 2022 CEO Outlook.
Виявилося, що, попри війну 65% українських керівників впевнені в перспективах зростання їхніх компаній та галузей впродовж наступних трьох років, але всього 19% являють оптимізм щодо зростання світової економіки в цей період. Водночас у світі 71% вважає, що світова економіка найближчі три роки зростатиме, а 85% керівників впевнені в перспективах зростання їхніх компаній, галузей та країн.
«За два попередні роки пандемії COVID-19 український бізнес скоригував стратегію розвитку компаній і бізнес-стратегії – керівники опанували нові способи роботи, адаптувалися до умов сучасності та переспрямували свої інвестиції, – коментує ситуацію керуючий партнер KPMG в Україні Андрій Цимбал. – Цей дворічний період допоміг багатьом компаніям в Україні частково підготуватися до нового виклику – повномасштабної війни в Україні, попри яку багато компаній продовжують працювати та підтримувати економіку країни».
81% керівників в Україні (86% – у світі) очікують економічний спад упродовж наступних 12 місяців, а 65% українських керівників впевнені, що криза не буде короткотривалою. 51% українських та 76% світових лідерів враховували економічний спад у своїх бізнес-планах і мають стратегію на кризовий час.
Наприклад, засновник і СЕО холдингу «Астарта-Київ» Віктор Іванчик в інтерв’ю KPMG в Україні розповів, що ще 2014 року в компанії «зрозуміли, що тільки диверсифікація бізнесу і покладання на власні сили» дозволять побудувати стійкий та успішний бізнес. «Диверсифікація для нашої компанії – це оптимальне поєднання орієнтації на внутрішній і зовнішній ринки, розвиток глибокої переробки агропродукції, цифровізація, підвищення енергоефективності та заміщення викопних джерел енергії відновлювальними, – пояснює Віктор Іванчик. – Для цього років десять тому ми побудували біогазовий комплекс, на якому органічні залишки цукрового виробництва переробляються на біогаз».
Гендиректор компанії «Нова Пошта» Олександр Бульба також говорить про готовність до кризи, диферсифікацію і неабияку гнучкість компанії в пристосуванні до нових реалій. «Саме тому змогли швидко переорієнтуватися та запустили нетиповий для нас сервіс – перевезення великих вантажів, контрактну логістику, – розповідає він. – Ми евакуювали дуже багато компаній, допомогли з перевезенням їхнього обладнання, товарів зі складів у більш безпечні місця. Для бізнес-клієнтів електронної комерції ми розширили кількість складів у межах послуги фулфілменту. Переформатували власні приміщення та відкрили додаткові склади в п’яти містах України: під Києвом, у Львові, Вінниці, Кропивницькому та Дніпрі. Тепер ті компанії, які втратили свої склади, можуть зберігати свою продукцію в нас, а ми додатково можемо збирати їхні замовлення та доставляти до кінцевих клієнтів».
Попри складний шлях розвитку економіки України на тлі війни, 44% лідерів українських компаній переконані, що кризова ситуація ніяк не вплине на їхні очікування стосовно запланованих темпів зростання упродовж наступних трьох років. До цієї думки схиляються також 73% керівників у світі.
У своєму прагненні забезпечувати зростання керівники стикаються також із серйозними викликами та ризиками.
На думку керівників українських організацій, 2022 року в Україні найбільшими загрозами для бізнесу є очікувана геополітична невизначеність і пов`язані із цим операційний та регуляторний ризики. Нестача кваліфікованих талантів не один рік поспіль залишається на радарі керівників в Україні.
У світі нові технології, які торік не входили до п’ятірки головних ризиків, підвищуються в рейтингу як першорядна та найбільша загроза для зростання світових організацій.
Незважаючи на війну, апетит бізнес-лідерів щодо цифровізації проти минулого року не змінився – 45% керівників в Україні (72% у світі) вже мають агресивну стратегію інвестування в цифровізацію, що спрямована на забезпечення першості у сфері інновацій. Ба більше, 42% (71% у світі) задоволені своїми досягненнями в технологічній сфері та можуть спрямовувати інвестиції в інші фінансові потоки.
Цікаво, що у світі чотири з п’яти керівників зазначають, що їхні компанії тимчасово зупиняють або скорочують стратегії цифрової трансформації, тоді як в Україні 72% бізнес-лідерів сказали, що не планують ані зупиняти, ані скорочувати їх.
Питання створення кіберкультури набирає популярності через посилення кібернебезпеки – 84% українських керівників відповіли, що створення культури кібербезпеки так само важливо, як і створення технологічних засобів контролю. Показник навіть перевищив світовий настрій (73%).
«За пів року війни Україна зазнала близько 1000 кібератак з боку росії, – говорить Олександр Бульба. – Окрім органів влади, найчастішими цілями зловмисників залишаються оборонний, фінансовий та енергетичний сектори, транспортна інфраструктура та телеком-галузь». Тому українські СЕО радять приділяти кібербезпеці особливу увагу: інвестувати в неї, запрошувати спеціалістів, робити бекапи й постійно тестувати свою систему захисту. Разом із тим, наприклад, засновник і генеральний директор MEGOGO зазначає, що «жодна компанія у світі не може бути на 100% захищена від кібератак. Наше завдання – мінімізувати ризики».
Українські та світові бізнес-лідери притримуються протилежних думок стосовно того, як має виглядати робоче середовище в наступні три роки. 15% керівників у світі фіксують негативний вплив гібридного формату на утримання працівників, тоді як в Україні бізнес-лідери, навпаки, визнали, що можливість працювати з дому або з офісу позитивно вплинула на утримання талантів.
На відміну від позитивних тенденцій впливу на операційну діяльність компаній, в Україні, за думкою керівників, спостерігається негативний вплив гібридної роботи на продуктивність співробітників (42%) і погіршення їхнього морального стану (37%), які є основними показниками рушійної сили будь-якої прогресивної компанії. У світі ці показники набагато нижчі – 13% та 12% відповідно.
Водночас 65% світових керівників сподіваються, що за три роки офіс знов стане основним робочим середовищем. Проте керівники українських компаній і надалі уявляють роботу в гібридному форматі (88%), що втричі перевищує очікування світових лідерів (28%). Про традиційну роботу в офісі кажуть лише 5% українських керівників.
Володимир Боровик, засновник та генеральний директор MEGOGO, вважає, що ситуація зумовлена «відсутністю в Україні тривалих періодів сталого розвитку, які були, наприклад, у країн Західної Європи. Тому ми більш адаптивні та гнучкі до будь-яких змін і сприйняття передових форматів у всіх галузях».
На його думку, український бізнес продемонстрував надзвичайну гнучкість та адаптивність ще під час пандемії COVID-19.
«Початок широкомасштабного вторгнення знову довів, що можливість працювати віддалено – життєво важлива опція для бізнесу, – стверджує пан Боровик. – Ми в MEGOGO не зупинили роботу сервісу ні на хвилину й максимально зберегли команду саме завдяки технологіям та гібридному формату роботи».
Водночас результати звіту показують, що керівники як в Україні (5%), так і у світі (7%) не планують трансформувати робоче середовище до формату повністю віддаленої співпраці.
На запитання, чи бачать керівники сьогодні зростання вимог інвесторів, регуляторів і клієнтів, щодо надання більш детальної та прозорої звітності з питань ESG, 47% керівників в Україні відповіли, що помітили таку тенденцію в дуже незначних обсягах або ж вона взагалі відсутня (21%). У світі 69% бізнес-лідерів відзначають значне зростання попиту зацікавлених сторін на звітність і прозорість щодо питань ESG.
Бізнес-лідери світових та українських компаній приділяють велику увагу соціальній складовій у сфері ESG. В Україні градус важливості соціального питання посилився після початку повномасштабної війни в Україні.
«Повномасштабна війна в Україні, яка триває вже понад пів року, змусила український бізнес переорієнтувати свої програми сталого розвитку, – пояснює Олександр Бульба. – Якщо ще рік тому підприємці вкладалися в проєкти зі зменшення викидів у довкілля, управління відходами, то нині більшість коштів спрямовується на підтримку військових, різноманітні гуманітарні програми, а також на програми з пошуку альтернативних паливно- та енергоресурсів. Крім того, є низка ініціатив, спрямованих на відбудову постраждалих регіонів з урахуванням «зелених» стандартів».
Крім того, бізнес-лідери у світі та Україні погоджуються, що прогрес у сфері різноманітності та інклюзивності просувався в діловому світі занадто повільно. 65% керівників в Україні та 73% у світі запевняють, що упродовж наступних трьох років увага до різноманітності посилиться.
Тим не менш шлях впровадження стратегії ESG для компаній залишається складним і не завжди зрозумілим для представників як українських, так і світових компаній. Найбільшими викликами як для українських, так і для світових керівників під час реалізації стратегій ESG є інші нагальні глобальні економічні питання.
На тлі довготривалої кризи після пандемії та під час повномасштабної війни в Україні 19% українських лідерів зазначають відсутність бюджету для інвестицій у трансформацію ESG. Ще 19% визнали, що неспроможність створити цінність завдяки інвестиціям в ESG є перепоною на шляху до успішної імплементації стратегії ESG. Для глобальних лідерів вагомими факторами, що спричиняють стримування прогресу у сфері ESG, залишаються регулярні зміни законодавчих норм (16%) і відсутність технології оцінки та відстеження впровадження принципів ESG (14%).
***
Повна версія звіту «Погляд керівників бізнесу в Україні 2022»
Повна версія звіту KPMG 2022 CEO Outlook українською мовою
Джерело: https://mind.ua/
