Група промислово розвинутих країн G7 – «Велика сімка» – прагне максимально використати стимули та механізми ціноутворення на викиди вуглецю, аби досягти глобальних кліматичних цілей – нульового рівня викидів до 2050 року.
У плані дій G7 щодо економіки чистої енергії, оприлюдненому минулого тижня під час саміту лідерів «Великої сімки», зокрема, йдеться про те, що для досягнення цілей Паризької кліматичної угоди ООН терміново потрібні значні нові стимули у поєднанні із промисловою політикою та державно-приватними інвестиціями.
Лідери G7 окремо пообіцяли підтримувати політичне поєднання механізмів ціноутворення викиди вуглецю та нецінових засобів для ефективного розв’язання проблеми скорочення викидів парникових газів.
У комюніке, поміж іншого, ідеться, що лідери «Великої сімки» визнають важливу роль інтегрованих вуглецевих ринків та ціноутворення на викиди CO2 для сприяння рентабельному скороченню рівнів викидів та стимулювання інновацій. Проте вони не змогли сформувати скоординований захід для реалізації цієї політики, оскільки ці заходи «можуть змінюватися залежно від конкретних обставин країни».
G7 також погодилася використовувати торговельну політику як рушійну силу для прискорення декарбонізації, «шляхом стимулювання ринків до обліку викидів, вбудованих у продані товари». Окрім того, як йдеться в плані дій, «екологічні стандарти не можна знижувати, щоб несправедливо отримати конкурентну перевагу». Така торгова політика узгоджується з правилами імпорту, які діють незалежно.
Японія, яка 19-21 травня приймала саміт лідерів G7, ухвалила так званий законопроєкт про зелену трансформацію. Це дозволить Токіо випустити енергетичні облігації разом зі своєю схемою ціноутворення на вуглець. Водночас Європарламент 18 квітня схвалив механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM). Він буде застосовуватися з 1 жовтня поточного року з перехідним періодом, коли обов’язки імпортера обмежуватимуться звітністю. Впровадження механізму буде відбуватися поступово, у тому ж темпі, що і поступова відмова від безкоштовних квот в ETS (2026-2034 роки).
Індія просить ЄС визнати її власну Схему торгівлі вуглецевими кредитами (CCTS). Це відбувається на тлі побоювань, що індійський експорт чавуну, сталі та алюмінію до Євросоюзу піддаватиметься додатковому контролю в рамках механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM), який має запрацювати з жовтня поточного року.
Джерело: https://gmk.center/ua/
