Єврокомісія у своєму щорічному економічному звіті вперше згадала про Україну як майбутнього члена Євросоюзу. Європейські експерти відзначили, що українська економіка на диво потужно тримається в умовах війни. УНІАН розбирався, чи може це нам допомогти швидше вступити до ЄС?
Єврокомісія вперше висловилася щодо нашої країни в своїх внутрішніх щорічних економічних прогнозах. Вищий орган виконавчої влади Євросоюзу зробив це в форматі оцінки поточного економічного стану та перспектив України, яка у червні 2022 року отримала статус кандидата на членство в ЄС.
Керівництво Євросоюзу було приємно здивовано, адже від нас відверто не чекали такої стійкості та наполегливості в надзвичайно складних умовах. Наша економіка вперто витримує випробування повномасштабної та руйнівної війни, яку розпочали проти нас російські агресори 15 місяців тому.
При цьому Україні вдалося втримати відносну курсову стабільність. Гривня вже другий місяць поспіль зміцнюється, досягнувши на початок червня показника в 37 гривень за долар, хоча ще в січні курс долара був вище 41 гривні.
Не справдилися прогнози деяких експертів, які говорили про неминуче падіння української економіки на понад 50 відсотків. Не сталося також банкопаду і неконтрольованої інфляції. В цілому вдалося за допомогою вчасно вжитих заходів втримати, на скільки це можливо в умовах найбільшої трагедії з часів Другої світової війни, контроль над економічною ситуацією в країні.
Українські економісти говорять, що нашій державі вдалося продемонструвати такі результати і здивувати європейців завдяки проведеним реформам з 2014 року та сильній приватній ініціативі.
“Багато з сильних сторін стали наслідками реформ, проведених за попередні вісім років. Неочікувана стійкість банківської системи. Здатність уряду та Національного банку у вкрай складних умовах втримати макроекономічну стабільність. Спроможність реформованих держпідприємств, таких як “Укрзалізниця” та “Укрпошта”, проявляти ініціативу і використовувати свій масштаб для великих проектів, підтримки громадян і бізнесу. І, звісно, сила приватної ініціативи. Після лише кількох тижнів шоку, вже в березні бізнеси почали відновлювати діяльність, незважаючи на обстріли”, – підкреслив виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
Водночас, у звіті Єврокомісії щодо України немає ілюзій і прикрашання ситуації. Експерти ЄС намагалися на базі ще довоєнних показників об’єктивно порівняти нашу державу з іншими членами Євросоюзу. І чітко вказали на недоліки та проблеми, які сформувалися у нас за останні тридцять років.
“Українська економіка є набагато менш диверсифікованою і має вищий вплив держави на економіку. Саме у державному секторі виробляється до десятої частини продукції та працює кожен п’ятий зайнятий. Все це зумовлює низькі позиції Україні у глобальній конкурентоспроможності. Навіть від найслабших членів ЄС в рейтингах її відділяють десятки пунктів”, – йдеться в документі.
Єврокомісія очікує, що після падіння української економіки майже на 30 відсотків за підсумками 2022 року, вона може трохи відновитися – на 0,6 відсотка – вже у поточному році. А наступного 2024 року зростання може становити 4 відсотки. Проте є одна важлива умова: для зростання потрібно, аби почався процес відбудови, а значить, завершилася руйнівна війна.
За останніми підрахунками Світового банку, відновлення України коштуватиме понад 400 млрд доларів, що більше ніж удвічі перевищує розмір довоєнної економіки країни. А щоб наблизити Україну до Євросоюзу потрібна масштабна і амбітна програма реформ – від розбудови дієвої системи судочинства і боротьби із корупцією до кардинальної модернізації економіки.
Першу оцінку того, яким є прогрес України у реформах, потрібних для початку предметних переговорів про членство у ЄС, Єврокомісія має представити вже до кінця цього місяця. ЄС має оцінити, що змінилося за рік відтоді, як Україна отримала статус кандидата, а разом із ним оновити список із рекомендацій, на яких варто сконцентрувати зусилля.
28 лютого 2022 року, через чотири дні після початку повномасштабного російського вторгнення, президент Володимир Зеленський підписав офіційну заявку на вступ України до Європейського Союзу. Чотири місяці потому Європейська Рада закінчила аналізувати відповідність України базовим умовам і надала Україні статус кандидата на членство.
Разом з новим статусом наша країна отримала кілька важливих рекомендацій, виконання яких необхідно для просування до статусу повноправного учасника ЄС. Нещодавно голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що Україна успішно просувається в реалізації цих рекомендацій.
Але, на жаль, все відбувається не так просто і швидко, як би цього хотілося. Головне для української влади – це чесно виконувати свої домашні завдання і не намагатися хитрувати. Здавалося, що реформа Конституційного суду і вибору до нього професійних юристів країни – це досить легке завдання. Проте і в цьому питанні ми тупцюємо на місці.
У Верховній Раді депутати жонглюють законопроектами, які мають на меті зміну способу обрання суддів, але жоден з них вже більше року не ухвалюється. Більше того, ці законопроекти не відповідають рекомендаціям ЄС. Європейці хочуть, щоб суддів в Україні обирали професійні юристи, представники громадськості і міжнародні експерти, а не політики і держслужбовці. Днями у Верховній Раді зареєстрували новий законопроект, який нарешті має враховати більшість рекомендацій ЄС.
Подібна ситуація з реформою Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) України. Увага ЄС до цього питання дуже прискіплива, бо саме вони будуть відповідати за повне оновлення судової системи України. Їм доведеться набрати тисячі суддів та оцінити роботу тих, що уже працюють.
Ще одним не менш важливим пунктом є боротьба з корупцією. Частину вимог Єврокомісії в антикорупційному пункті вже вдалося виконати: головою Спеціальної антикорупційної прокуратури призначили Олександра Клименка, а директором НАБУ став Семен Кривонос. В Україні також посилилась боротьба із топкорупціонерами, про що свідчать підозри нардепам та суддям.
“Але цього недостатньо. Потрібно повертати електронне декларування, яке зробили необов’язковим у березні 2022 року”, – підкреслив експерт з питань протидії корупції Антон Марчук.
Верховна Рада планує в червні прийняти закон про відновлення електронного декларування, зробивши реєстр декларації в період дії воєнного стану непублічним.
“Будуть внесені зміни до законодавства, які встановлюють адміністративну і кримінальну відповідальність, тобто позбавлення волі на 5 років не буде, якщо ти зробив технічну помилку в декларації; якщо ти приховав 5 квартир у Києві, тоді – так”, – пояснила віцепрем’єр-міністер з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
На контролі Єврокомісії також знаходиться боротьба з відмиванням коштів в Україні. Вже є узгоджений перелік дій між українським урядом і ЄС. І його необхідно дотримуватися з чітко визначеними дедлайнами.
“Це дуже розлога тема, яка стосується боротьби і з фінансуванням тероризму, і з відмиванням коштів. Зміни стосуються, наприклад, міжнародного співробітництва в кримінальних провадженнях. Багато чого вже було прийнято, але багато чого ще в процесі”, – розповів експерт з питань протидії корупції Марчук.
Ще одним не менш важливим пунктом є боротьба з корупцією. Частину вимог Єврокомісії в антикорупційному пункті вже вдалося виконати: головою Спеціальної антикорупційної прокуратури призначили Олександра Клименка, а директором НАБУ став Семен Кривонос. В Україні також посилилась боротьба із топкорупціонерами, про що свідчать підозри нардепам та суддям.
“Але цього недостатньо. Потрібно повертати електронне декларування, яке зробили необов’язковим у березні 2022 року”, – підкреслив експерт з питань протидії корупції Антон Марчук.
Верховна Рада планує в червні прийняти закон про відновлення електронного декларування, зробивши реєстр декларації в період дії воєнного стану непублічним.
“Будуть внесені зміни до законодавства, які встановлюють адміністративну і кримінальну відповідальність, тобто позбавлення волі на 5 років не буде, якщо ти зробив технічну помилку в декларації; якщо ти приховав 5 квартир у Києві, тоді – так”, – пояснила віцепрем’єр-міністер з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
На контролі Єврокомісії також знаходиться боротьба з відмиванням коштів в Україні. Вже є узгоджений перелік дій між українським урядом і ЄС. І його необхідно дотримуватися з чітко визначеними дедлайнами.
“Це дуже розлога тема, яка стосується боротьби і з фінансуванням тероризму, і з відмиванням коштів. Зміни стосуються, наприклад, міжнародного співробітництва в кримінальних провадженнях. Багато чого вже було прийнято, але багато чого ще в процесі”, – розповів експерт з питань протидії корупції Марчук.
Але, враховуючи, наприклад, нещодавну заяву президента Франції Еммануеля Макрона на форумі з безпеки в Братиславі (Словаччина), перед нами ще багато роботи.
“Було б помилкою сказати, що розширення ЄС – це наш обов’язок і наш геополітичний інтерес і потрібно негайно включити Молдову, Україну і балканські країни в ЄС. А потім вже подумати, які потрібно провести реформи. Такий підхід призведе до катастрофи, тому що ми послабимо Європу”, – вважає Макрон.
Дуже цінним є те, що ЄС вже на серйозному рівні аналізує наші національні економічні перспективи як майбутнього повноправного члена у своїх звітах. Але на скільки швидко ми зможемо, перемагаючи ворога, провести необхідні економічні і політичні перетворення, щоб відповідати критеріям вступу, відповідь на це питання залежить тільки від нас самих.
Джерело: https://www.unian.ua/
