Інвестори завжди шукають цікаві об’єкти для інвестування. А Україна потребує значних і довготривалих інвестицій на шляху відновлення у воєнний та повоєнний час. Тож постає питання, як українським компаніям заручитися підтримкою інвесторів, залучити достатньо капіталу для сталого розвитку. Якщо не брати до уваги хронічні проблеми інвестиційного клімату в Україні: економічну нестабільність, захист інвесторів, корупцію – то інвестора будуть цікавити дійсно перспективні галузі з високим мультиплікатором зростання. Артем Щербина, директор з інвестицій компанії Capital Times, розповів про 5 секторів в Україні, які потребують інвестиційного капіталу, є актуальними зараз і зростатимуть у повоєнні часи. І головне, які можуть значно примножити вклад інвесторів у довгостроковій перспективі.
Спершу давайте зафіксуємо, у якому стані перебуває економіка України на другий рік війни та з якими соціально-економічними проблемами стикається бізнес і населення. Це:
Та багато інших негативних факторів, які породжує війна. Звичайно, за таких умов пріоритетом розвитку для держави та суспільства є галузі, які можуть розв’язати нагальні проблеми, а не поліпшення якості доріг на Закарпатті чи розвиток футбольної інфраструктури.
Тому варто виділити ключові галузі, які потребують фінансування вже зараз і можуть бути інвестиційно привабливими на багато років вперед.
Кожна сім’я, яка проживає в Україні, готується до цієї зими. Кожен бізнес також проговорює варіанти уникнення блекаутів.
Уряд посилено готується для можливої енергетичної кризи. А українська армія оновлює та модернізує ППО. Питання енергетичної стійкості – одне з ключових в національній безпеці країни.
Системи зберігання енергії (з англ. Energy Storage) – це комплекс обладнання, який акумулює надлишок електроенергії, що дозволяє підвищити стабільність енергосистеми та запобігати перебоям у постачанні електроенергії. Такі системи можуть використовувати державні корпорації для оптимізації імпорту/експорту електроенергії або приватні підприємства для забезпечення безперебійного підключення до енергоживлення.
Energy storage уже імплементуються в Україні. Наприклад, ДТЕК мала досвід будівництва першої «батарейки» в Україні в нині окупованому Енергодарі. Зараз корпорація в пошуках інвестора для модернізації Бурштинської ТЕС і Тилігульської ВЕС.
Згідно з оцінкою уряду, приблизно 30% території України залишається замінованою, зокрема майже 15% сільськогосподарських угідь. З військового погляду саме щільне мінування оборонних редутів ворога не дозволяє ЗСУ швидко проводити контрнаступ. Забезпечення ЗСУ новітніми засобами розмінування – один із пріоритетів на фронті.
Бізнес також зацікавлений у технологіях розмінування. Аграрії вже закуповують техніку для розмінування, щоб мати можливість проводити посівну. Цей сегмент має великий комерційний потенціал.
Ба більше, напрям розмінування цікавий закордонним інвесторам, оскільки Україна виступає зараз «полігоном» для тестування інноваційних рішень у технологіях подвійного призначення.
Можна констатувати, що сільське господарство зіткнулося з великими ризиками, як-от: окупація територій, замінування, постійні обстріли, відсутність морської та річної логістики, втрата кваліфікованих працівників, значні фінансові втрати.
Єдиний шанс розвиватися далі – це впроваджувати інновації. Від здешевлення енергоресурсів до поліпшення ефективності обробки полів чи якості насіння.
Питання ефективності та доданої вартості (маржинальності бізнесу) рухатимуть дослідження та розробки в агросфері в Україні наступні десятиліття.
Тому залучення зовнішнього фінансування є вкрай важливим, адже самі аграрії – замовники agro- чи food tech- рішень – зайняті вирішенням проблем із боргами та кредитуванням посівних.
Другий рік війни залишає по собі сотні тисяч жертв вторгнення та десятки тисяч ветеранів. Їхня кількість зростатиме прямопропорційно тривалості війни. Тож питання реабілітації, лікування та ментальної підтримки буде вкрай актуальне ще багато років.
В Україні є гарний приклад фінансування соціального реабілітаційного центру Superhumans. Але це не комерційна історія, хоча й надважлива в наші дні.
Хто є інвестиційно привабливим, так це виробники протезів і розробники програмних рішень для консультацій зі психологами чи віртуальних асистентів із догляду за здоров’ям. Як приклад, українські компанії Esper Bionics та BetterMe.
Війна дала шалений поштовх розвитку інновацій в оборонній промисловості. За словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, Україна до кінця року збільшить виробництво дронів більш ніж у 120 разів. І це лише один із напрямів активного розвитку продуктових рішень для підтримки наших військ.
Крім дронів, в Україні розробляються сучасні системи кібербезпеки, навігації, логістики, обробки інформації за допомогою штучного інтелекту тощо.
Загалом Міністерство оборони виділило 12 стратегічних вертикалей defense tech, які допомагає розвивати державний кластер Brave1.
Світова історія вчить, що саме війни стають головними драйверами розвитку технологій. Україна демонструє всьому світові свою стійкість і відкритість до нових оборонних рішень.
Вважаю, що прихід в Україну міжнародних інституційних фондів під управлінням Blackrock чи Brookfield, поки в країні триває війна, майже дорівнює імовірності переорієнтації власників футбольних клубів із Саудівської Аравії з купівлі дорогих футболістів на пряму фінансову допомогу ЗСУ.
За таких умов потрібно самим створювати базу (капітал) для підтримки ключових галузей економіки на шляху відновлення України. Або знайомити західних інвесторів з тими перспективними галузями, які активно розвиваються тут уже зараз, незважаючи на війну. Ми шукаємо інвесторів як в Україні, так і за кордоном!
Джерело: https://mind.ua/
