У 2024 році на українців, які є контролерами (бенефіціарами) контрольованих іноземних компаній (КІК), чекає чимало змін.
Фактично законодавство про застосування правил КІК в Україні набуло чинності з 1 січня 2022 року. Але у 2022–2023 роках діяв своєрідний перехідний період.
Впродовж цього періоду за неподання звітності про контрольовані компанії Державна податкова служба (ДПС) штрафні санкції не застосовувала. Тому контролерам, які протягом 2022 і 2023 років не надали до податкової інформації про КІК, що їм належать, жодна відповідальність не загрожує.
2024 року все змінюється. До 1 травня 2024 року включно контролери КІК мають подати звіти про такі компанії за 2022 рік разом із деклараціями за 2023 рік. Причому це буде не просто повідомлення про те, що конкретна особа пов’язана із конкретною КІК. Це саме повноцінна податкова звітність із зазначенням суми прибутку іноземної компанії за 2022 рік, яка має бути включена до відповідної декларації за 2023 рік.
За неподання звітності та за приховування даних про КІК передбачені серйозні штрафи, які обчислюються сотнями тисяч і навіть мільйонами гривень.
Mind спробував розібратися, що чекає на контролерів КІК у 2024 році.
Що таке КІК – коротко. Контрольовані іноземні компанії – це компанії, які зареєстровані поза межами України, але контроль за якими здійснюють українські резиденти, юридичні чи фізичні особи. Наприклад, власник компанії «А», яка зареєстрована у Києві, відкриває представництво «В» у Польщі. Таке представництво з погляду українського законодавства є КІК.
1. Контролером іноземної компанії вважається особа, яка володіє часткою у капіталі у розмірі 50% і більше.
2. До контролерів належить група осіб (резидентів України), на яких сукупно припадає від 50% компанії. Щоправда, для цього необхідно, щоб кожен із таких українців-контролерів володів часткою понад 25% (з 2024 року частку одного контролера буде зменшено до 10%).
3. Контролером визнається особа, яка здійснює фактичний контроль над іноземною компанією (впливає на органи управління, має доручення від КІК на проведення угод тощо).
Оподаткування прибутку (доходу) контролерів КІК має такий вигляд:
Якщо дохід усіх КІК, до яких має відношення контролер, не перевищує 2 млн євро на рік, він від сплати податків на прибуток/на доходи звільняється. Але подавати звітність щодо контрольованих компаній все одно потрібно.
Подання звітності з КІК та оподаткування іноземних компаній регулюється нормами Податкового кодексу, які були внесені до нього законами №№ 466-IX, 786-ІХ, 1117-ІХ.
Як контролери КІК звітують перед податковою? Як розповіла під час Q&A-зустрічі директор Департаменту трансфертного ціноутворення ДПС Катерина Риженкова, загалом податкова до кінця 2023 року «побачила» 4500 КІК, які афілійовані з українськими контролерами.
З-поміж них 33% компаній перебувають у Польщі, 15% – у Великій Британії, 13% – у США, 11% – на Кіпрі та 8% компаній зареєстровані в Естонії.
Риженкова уточнила, що станом на 1 грудня перед податковою звітував 221 контрагент. Подано 389 КІК-звітів за скороченою формою та 298 звітів за повною формою. Обсяг задекларованого прибутку контрольованих компаній – 89 млн грн.
Як ДПС виявляє контрольовані компанії? Представники податкової служби вважають, що поки що далеко не всі контролери повідомили про свої КІК. Це може бути пов’язане як зі згаданим перехідним періодом, так і з банальним небажанням бенефіціарів розкривати дані про бізнес за межами України.
«За нашими оцінками, контрольованих компаній, які мають звітувати, значно більше. Виходячи з цього нам важливо сформувати певну базу КІК, контролерами яких є резиденти України. Тобто йдеться про формування джерел достовірної інформації про КІК та створення пулу контрольованих компаній, які підпадають під податковий контроль в Україні», – пояснила Риженкова.
Тому ДПС має намір використати весь доступний інструментарій для того, щоб створити таку базу. Зокрема, це:
На додаток до цього ДПС дуже чекає запуску автоматичного обміну податковою інформацією за стандартом CRS, який має відбутися у другій половині 2024 року. Імплементація CRS дозволить українській податковій більш тонко здійснювати нагляд за КІК та оперативно звіряти показники в тих звітах, які надають контролери, з тими даними, які надходитимуть від податкових органів інших країн.
Які нюанси слід врахувати під час подання КІК-звітів? Звіт з КІК – це складний та об’ємний документ. Нерідко при його заповненні виникають помилки, особливо через те, що це новий вид звітності, з яким багато платників податків не стикалися раніше.
Але якщо у 2022–2023 роках штрафні санкції не застосовувалися, то 2024 року за помилки вони будуть. Учасники заходу згадали про деякі важливі деталі, які потрібно враховувати під час складання та подання звітності.
1. Є деяка розбіжність у тому, які доходи необхідно включати до звіту КІК. «Фактично там мають бути три основні показники: обсяг реалізованої продукції, сума операційного доходу та доходу до оподаткування, на підставі якого розраховується скоригований прибуток КІК», – розповіла Тетяна Савчук, керівник практики ТЦО та аудиту ID Legal Group.
Але позиція Міністерства фінансів дещо інша: відомство вважає, що мають бути відображені всі без винятку доходи КВК.
«Згідно з роз’ясненням Мінфіну, до звітності потрібно включати всі доходи, які отримує КІК. Це як виручка, так і решта доходів, з-поміж яких і пасивні (дивіденди, роялті, відсотки)», – уточнив Олександр Гюржі, начальник управління контролю міжнародної діяльності Департаменту трансфертного ціноутворення ДПС.
2. У зв’язку з тим, що КІК-звіти найчастіше подають міжнародні компанії, вони виходять із міжнародних стандартів (МСФЗ). При цьому МСФЗ містить такий пункт, як «згортання» окремих статей та витрат. Такі допуски існують для інвестиційних статей, курсових різниць тощо. «Можуть бути випадки, коли компанія здійснює інвестиційну діяльність та відображає свій інвестпортфель згорнуто, на нетто-основі. Але постає питання, як на це відреагує ДПС», – прокоментувала Тетяна Савчук.
Катерина Риженкова зі свого боку пояснила, що ДПС загалом орієнтується на стандарти МСФЗ та приймає таке відображення інвестпортфеля. «Але при цьому ми можемо попросити «розгорнути» цей портфель, щоб побачити, що в ньому знаходиться, і переконатися, що з боку КІК немає зловживань», – заявила Риженкова.
3. Важливий момент – це коректне відображення, а вірніше, заниження оподатковуваного прибутку/доходу. Деякі контролери вважають, що українська податкова не зможе переперевірити реальні фінансові показники КІК, оскільки компанія зареєстрована «за океаном», в іншій юрисдикції.
Але представники ДПС запевняють: за бажання дістатися реальних даних про КІК можна, навіть попри те, що стандарт CRS ще не діє.
«Як мінімум проводиться камеральний контроль, зіставлення даних поданого звіту з тими даними, які мають ДПС. Крім того, ми все одно маємо канали для обміну інформацією з податковими органами інших країн, завдяки чому зможемо виявляти трансфертні операції», – розповіла Риженкова.
Іншими словами, якщо контролер, наприклад, занизив розмір оподатковуваного прибутку своєї компанії, що знаходиться десь у Швейцарії, ДПС шляхом звіряння даних зможе виявити відхилення та неминуче донарахувати податкові зобов’язання.
До чого готуватись контролерам КІК у 2024 році? Найголовніше – це застосування штрафів за порушення при складанні та поданні КІК-звітів, а також за недотримання правил оподаткування іноземних компаній.
Ось лише деякі санкції: штраф за неподання до ДПС повідомлення про КІК – 908 000 грн, за ненадання КІК-звіту – 303 000 грн. Приховування даних про КІК, у яких контролер є учасником, серед іншого й відомостей про операції з іншими юрисдикціями, тягне за собою штраф у розмірі 3% від суми доходу КІК або 25% скоригованого прибутку, який не відображено у звіті, максимум – 3 млн грн.
Крім цього, і податкова, і бізнес чекають на прийняття у другому читанні законопроєкту №8137. Цей документ було зареєстровано у Верховній Раді ще восени 2022 року, а перше читання пройшло лише у травні 2023 року.
Його норми передбачають поправки у визначення, що таке КІК у принципі; до числа контролерів потраплять особи, які одноосібно володіють в іноземній компанії часткою 50% і більше; розширено список критеріїв, виходячи з яких виявляється фактичний контроль; передбачено скасування спрощеної (скороченої) форми КІК-звіту.
«З одного боку, це проміжний законопроєкт, який глобально не розв’язує проблему інтеграції нашого законодавства з європейським. Водночас він знімає питання логічних неузгодженостей, пов’язаних із поданням звітності КІК. Тому ми як служба зацікавлені в цьому документі, щоб витрачати менше часу на перевірки та контроль», – резюмувала Катерина Риженкова.
Джерело https://mind.ua/
