Від початку повномасштабного російського вторгнення на територію України вітчизняний ринок сталі пройшов значні трансформації та адаптувався до нових реалій. Воєнні дії та втрата логістичних маршрутів через порти Чорного моря суттєво позначилися на обсягах виробництва та експорту українських гірничо-металургійних підприємств, які формують значний внесок в економіку країни.
У 2023 році українські металурги виробили 6,23 млн т сталі та 5,37 млн т металопрокату. Ці показники стабілізувалися порівняно з рівнем 2022 року. Однак, якщо відкинути основну частину виробництва 2022 року, яка припала на довоєнні місяці січень-лютий, галузь помітно покращила свої показники у 2023 році, адаптуючись до нових реалій ведення бізнесу.
Експорт та імпорт металопродукції також зазнав кардинальних змін через блокаду морських портів, що залишила Україні єдине торговельне вікно до Європи. Зокрема, експорт металопродукції за 2023 рік становив 1,78 млн т, тоді як у 2022-му – 2,47 млн, а у 2021-му – 8,34 млн т. Імпорт відповідної продукції за минулий рік сягнув 1,18 млн т, у 2022-му – 621,6 тис. т, а у 2021-му – 1,12 млн т. Отже, імпорт металопрокату у 2023 році вже перевищує показник довоєнного 2021 року, а різниця між експортом та імпортом поступово скорочується.
На це є вагомі причини, зокрема окупація Маріуполя та руйнування маріупольських металургійних комбінатів, які забезпечували близько половини виробництва сталі в Україні. Наявні металургійні підприємства наразі не можуть забезпечити потреби ринку в деяких видах прокату, що змушує споживачів імпортувати сталь. Водночас експортні можливості обмежені пропускною здатністю наявних логістичних маршрутів.
Експорт плоского прокату з України, що становить понад 67% від загального обсягу експорту прокату, у 2023 році склав 1,202 млн т, що на 26,9% менше у порівнянні з 2022 роком. У 2021 році експорт відповідної продукції сягав 6,1 млн т.
Водночас імпорт плоского прокату за минулий рік зріс на 92,4% порівняно з 2022-м – до 908,2 тис. т. У 2021 році показник був на рівні 702,8 тис. т. Таким чином, у 2023 році різниця між експортом та імпортом скоротилась до 293 тис. т порівняно з 1,2 млн т у 2022-му, що поступово наближає Україну до статусу нетто-імпортера в тоннах.
«Реалізація програм відновлення тією чи іншою мірою базуватиметься на імпортних постачаннях прокату та іншої будівельної продукції. Тому перетворення України на нетто-імпортера сталі є неминучим. Наскільки довго цей статус збережеться, напряму залежатиме від обсягів відновлювальних робіт,» – відзначає аналітик GMK Center Андрій Глущенко.
Основним продуктом експорту з України за 2023 рік є плоский гарячекатаний прокат. Торік відвантаження такої продукції склали 941,91 тис. т на $582,61 млн. Найбільше імпортується в Україну плоский прокат з покриттям – 438,1 тис. т на $514,46 млн.
Тобто українські експортери, в основному, відвантажують на експорт прокат без обробки, який має мінімальну додану вартість. Водночас основна частка імпорту припадає на прокат з покриттям, який має високу додану вартість.
У грошовому виразі Україна вже є нетто-імпортером плоского прокату, оскільки експорт у 2023 році склав $782,3 млн, а імпорт – $1,03 млрд. У 2022 році експорт становив $1,35 млрд, а імпорт – $698,8 млн, а у 2021 році – відповідно $5,1 млрд та $918,5 млн.
Перспективи зростання виробництва та експорту можуть бути пов’язані тільки з вирішенням безпекових і логістичних викликів. В коротко- та середньостроковій перспективі Україна буде залежати від імпорту плоского прокату із ЄС та Туреччини.
Протягом січня-листопада 2023 року Україна експортувала в Євросоюз 793,64 млн т плоского металопрокату на €531,44 млн. Водночас імпорт продукції українськими споживачами становив 325 тис. т на €401,9 млн.
У 2022 році Україна експортувала в ЄС 891,4 тис. т плоского прокату на €753,17 млрд, імпортувала – 221,7 тис. т на €333,9 млн, а у 2021-му – експортувала 2,16 млн т на €1,8 млрд, імпортувала – 171,12 тис. т на €210,9 млн.
Таким чином, основний обсяг експорту з України у 2023 році припадає на ЄС – понад 78% від загального обсягу. При цьому, в імпортних постачаннях на європейських виробників припадає близько 42% від загального обсягу.
Основними видами плоского прокату, які експортуються в ЄС є плоский гарячекатаний прокат (68-78% від загального обсягу у 2021-2023 рр.). Україна, своєю чергою, імпортує з ЄС переважно плоский прокат з покриттям (44-74% за останні три роки).
Велика частина імпорту в Україну припадає на Туреччину та Китай. Турецькі виробники за підсумками 2023 року лідирують у постачаннях майже всіх видів відповідної продукції з часткою в 17-63% залежно від виробу. Зокрема, плоского прокату з покриттям, який є основною статтею імпорту плоского прокату в Україну у 2023 році (48%), Туреччина та Китай відвантажили 25,7% та 22,5%. Ще 16% припало на Польщу.
Джерело: https://gmk.center/ua/
