У Німеччині бачать неабиякий потенціал для інвестицій в Україну навіть попри війну

В Німеччині дві великі компанії провели важливе дослідження – «Німецько-український бізнес-огляд 2024» (англ. 2024 German-Ukrainian Business Outlook). Зокрема, йдеться про опитування представників 142 німецьких компаній, яке виконали сумісними зусиллями KPMG в Німеччині та Німецько-Українська промислово-торгова палата (AHK Ukraine). За результатами опитування, близько 70 компаній готові інвестувати в Україну хоч зараз, і це попри те, що в крайні більше двох років йде війна.

«Попри війну, що триває в Україні, запуск спеціалізованої практики з фокусом на Україну у KPMG в Німеччині та проведення першого «Німецько-українського бізнес-огляду» готовності німецького бізнесу інвестувати в Україну є позитивною ознакою. Дослідження важливе для поглиблення економічних зв’язків між нашими країнами. Ми, у KPMG в Україні, визнаємо важливість кожного зусилля на шляху до відновлення української економіки та тісно співпрацюємо з колегами у Німеччині й AHK Ukraine», – говорить Андрій Цимбал, керуючий партнер KPMG в Україні.

Станом на початок літа поточного року трохи більше 43% компаній з Німеччини планують нові інвестиції в Україні. Вони мають і свої передумови для цього – це наявність державного фінансування та гарантій (десь 28% опитуваних), а ще наявність політичної та економічної стабільності у країні (трохи більше 60% та 51% відповідно).

Фірмовий німецький оптимізм стосовно бізнес-клімату в Україні – стриманий та обережний

Сьогодні німецькі компанії, які брали участь в опитуванні, висловлюють змішані оцінки поточного бізнесового клімату в Україні. Зокрема, 24% респондентів оцінюють загальну ситуацію як хорошу, але не можна не сказати й про те, що десь стільки ж вважають її поганою. Втім, 42% опитаних вірять, що бізнес-ситуація покращиться протягом наступних дванадцяти місяців, лише 10% очікують погіршення, а 48% не передбачають значних змін.

«Німецькі інвестиції можуть значно сприяти зміцненню економіки України. Як велика промислова держава, Україна пропонує значний потенціал для німецьких компаній, особливо в енергетиці, фармацевтиці, ІТ та аутсорсингових галузях», – підкреслив Ніколай Кіскалт, партнер KPMG в Німеччині, керівник практики у Німеччині по роботі з клієнтами в Центральній та Східній Європі.

Необхідність фінансування для підтримки та відновлення української інфраструктури з огляду на її нинішній стан є колосальною. За прогнозами Світового банку, витрати на ці цілі досягнуть 486 млрд доларів США протягом наступного десятиліття, і це, звичайно, вимагатиме залучення державних та приватних коштів.

Приблизно 43% респондентів, а це більше чотирьох із десяти опитаних німецьких компаній, планують нові інвестиції в Україну вже впродовж наступного року, що свідчить про їхнє бажання долучитися до відновлення країни. Лише 8% компаній розглядають можливість виведення інвестицій.

Серед опитаних німецьких компаній, що планують встановити або розширити свій бізнес в Україні, 59% вважають налагодження міцних зв’язків з місцевими компаніями та мережами найважливішим фактором успіху. 54% ж з опитаних респондентів підкреслюють значення доступу до всебічної та надійної інформації про місцевий ринок. Ще 37% учасників опитування наголошують на важливості безпечних та зручних ділових поїздок до України.

Основні вимоги та можливості для зростання інвестицій в Україні

Більшість німецьких компаній, які планують інвестувати гроші в Україні, вбачають позитивні моменти у цьому. Зокрема, 48% респондентів вважають доступ до українського ринку значущою бізнес-можливістю, а 39% компаній позитивно оцінюють наявність кваліфікованої робочої сили.

«Україна є однією з найбільших країн Європи, має кваліфіковану робочу силу, зокрема, наукова та технічна освіта тут завжди була на високому рівні. Крім того, завдяки родючому ґрунту та вигідному логістичному розташуванню, країна є привабливим місцем для ніаршорингу (англ. nearshoring – практика перенесення бізнес-процесів або виробництва в країни, які географічно або культурно близькі до країни базування компанії)», – додає до цього Райнер Перау, голова правління AHK Ukraine.

Також німецькі бізнесмени високо оцінюють цифровізацію в Україні, велику кількість кваліфікованих ІТ-фахівців, яку також розглядають як важливу бізнес-можливість.

Які виклики існують для інвестицій в Україні – війна, внутрішні чинники

Бізнесмени з Німеччини – країни з найміцнішою економікою у Євросоюзі – головним викликом для інвестування грошей вважають війну, і це не дивно. Свою роль відіграє важливе питання безпеки працівників, а також корупція, яку в Україні ще досі не вдалося побороти.

Довідка: після США, які витратили 70.4 млрд євро на гуманітарну, фінансову та військову допомогу, Німеччина стала другою за величиною донорською країною для України з внеском у розмірі 23.1 млрд євро. Це значно перевищує внески Великобританії (15.9 млрд євро), Данії (8.8 млрд євро), Японії (7.8 млрд євро) та Франції (6.8 млрд євро). Значні кошти та гарантії, надані Німеччиною та ЄС, мають важливе значення для інвестиційних рішень в Україні.

«Програми фінансування ЄС та Німеччини, а також інших країн та інституцій для відновлення України відкривають бізнесові можливості саме для німецьких компаній, які працюють у відповідних галузях. Ключовими секторами для приватних інвесторів є насамперед енергетика та державна інфраструктура. Крім того, ці програми також стимулюють інтерес у різних галузях промисловості та в аграрному секторі. Відносно низький рівень участі та недостатня обізнаність про існуючі програми фінансування підкреслюють потребу ширшої комунікації про доступні можливості фінансування та, за необхідності, їх коригування, щоб ними могла скористатися більша кількість компаній», – зазначає Андреас Глунц, керуючий партнер міжнародного бізнесу в KPMG в Німеччині.

За результатами дослідження, 36% опитаних компаній вже визнали великий потенціал, який надають ці програми фінансування. Проте, наразі лише малий відсоток респондентів (10%) скористався цими програмами, чверть (26%) планує це зробити у майбутньому, тоді як одна з п’яти компаній (20%) не чула про ці можливості, а 35% вважають, що ці програми не відповідають їхнім потребам.

Джерело: https://mind.ua/