Тайвань активно підтримує Україну у війні проти росії, незважаючи на відсутність офіційних дипломатичних відносин між країнами. Підтримка включає гуманітарну допомогу, економічні внески та символічну солідарність. З моменту початку війни Тайвань надав Україні гуманітарну допомогу на понад $110 млн на відновлення шкіл, лікарень і забезпечували постачання медикаментів.
Тайвань вважає, що перемога України є ключовою для стримування авторитарних режимів, в світі. Тайванські посадовці часто закликають міжнародну спільноту продовжувати підтримувати Україну.
Після вторгнення росії в Україну уряд Тайваню приєднався до світових країн у засудженні рф та запровадженні економічних санкцій щодо неї. Тайвань ввів обмеження на експорт високотехнологічних напівпровідників до росії, що негативно вплинуло на російську економіку. Також влада Тайваню заявила про повне припинення постачання до росії верстатів, які можуть використовуватися на військових підприємствах. Це демонструє солідарність Тайваню з Україною у протистоянні російській агресії.
У березні 2023 року Тайвань надав $33 млн на допомогу українським біженцям і відновлення міст, а також фінансував відновлення медичних закладів. Також у 2024 році громадськість Тайваню пожертвувала Україні понад $30 млн на гуманітарну допомогу. Разом з тим країна надала $200 тисяч на придбання для «Охматдиту» предметів першої потреби та продовжуватиме надавати необхідну допомогу.
Завдяки фінансовій підтримці Тайваню, Литва реалізувала в Україні чотири проєкти, загальний обсяг інвестицій яких становить $5,28 млн. Допомога зосереджена на трьох ключових напрямках: відновлення освітньої інфраструктури, навчання з безпечного поводження з небезпечними матеріалами та підтримка ветеранів у процесі реабілітації й інтеграції.
Тайвань також виявляє зацікавленість у післявоєнному відновленні України. Планується залучення тайванських технологій і ноу-хау до проєктів реконструкції, що може посилити співпрацю між країнами в галузях інновацій та торгівлі. Незважаючи на обмеження, обидві країни знаходять спільні точки дотику в економічному та політичному співробітництві, що має значний потенціал для розвитку в майбутньому. Тайбей надає увагу інвестиціям у технології, а Київ, зі свого боку, пропонує ресурси та можливості для спільних проектів у сфері агропромисловості й виробництва.
Зовнішня торгівля між Тайванем та Україною розвивається у різних секторах, хоча її масштаби порівняно невеликі через політичні та географічні фактори. Основними статтями експорту між країнами є сільськогосподарська продукція та сировина. Тайвань імпортує зерно, кукурудзу, соняшникову олію та інші агропромислові товари з України. А також чорні метали, добрива та фармацевтичні компоненти. Зі свого боку, Тайвань постачає в Україну електроніку, комп’ютерні компоненти та інші високотехнологічні товари. Взаємовигідна торговельно-економічна співпраця залишається актуальним пріоритетом двох країн.
Розвиток взаємовигідної торговельно-економічної співпраці залишається важливим пріоритетом і для Дніпропетровської області. Незважаючи на невеликі обсяги зовнішньої торгівлі, зазначена держава є перспективним торговельним партнером регіону.
Тайванські підприємства найбільш зацікавлені у виробах з чорних металів, какао та продуктах з нього, виробах з каменю, гіпсу, приладах та апаратах оптичних, фотографічних, іграшках, тощо. Обсяг експорту товарів з Дніпропетровської області складав $698,9 тис. та збільшився у порівнянні з 2022 роком майже у 4 рази.
5 підприємств Дніпропетровської області експортували свою продукцію на тайванський ринок, це підприємства металургійного комплексу та торговельні компанії.
Своєю чергою 225 підприємств імпортерів регіону найбільше купували тайванські товари, а саме: машини та обладнання, різноманітну хімічну продукцію, машини та обладнання, прилади та апарати оптичні, фотографічні, інше. Імпорт товарів з Тайваню в Дніпропетровську область збільшився на 33% та складав $13,7 млн.
За обсягом імпортованої продукції до ТОП-5 увійшли наступні підприємства імпортери:
Імпортні операції переважно здійснювали підприємства хімічної, переробної промисловості та торговельні підприємства.
Джерело: інформацію для підготовки статті взято з відкритих онлайн джерел
