Ринок металопродукції машинобудівного призначення в Україні хоч і значно менший за продукцію будівельного сортаменту, але в умовах війни його важливість складно переоцінити. Ключовими замовниками є підприємства оборонно-промислового комплексу і саме завдяки їм наша країна може ефективно протистояти російській агресії. Що ж відбувається на ринку металопродукції для машинобудування?

Картина ринку

З 2023-го ми спостерігаємо поступове відновлення ринку України в сегменті металопродукції для машинобудування. За підсумками минулого року він зріс на 25-30%. У свою чергу «ТАКТ Металл» збільшив свої продажі в 2024 році на 20-25%.

За окремими видами металопродукції продажі зросли навіть вище за цей рівень. Наприклад, продажі каліброваного прокату з конструкційних легованих марок стали збільшилися на 45%. Якщо говорити про структуру споживання в машинобудуванні, то 80% – це коло, 10% – профіль шестигранного перетину та по 5% – квадрат та смуга.

Металопрокат для машинобудування надалі йде або під гарячу обробку – на ковальських підприємствах, де кують різні деталі та вироби, або під холодну (механічну) – на автоматизованих токарних верстатах також виточують різні вузли та деталі механізмів.

Та частина, що йде під механічну обробку, зростає швидше – це пов’язано з тим, що підприємства активно оновлюють парк обладнання. Програми розвитку та оновлення підприємств частково фінансуються державою та за рахунок закордонних грантів.

За нашими оцінками, український ринок металопрокату для машинобудування у 2024 році становив приблизно 140-145 тис. т. Імпорт переважає над внутрішнім виробництвом. Постачання на внутрішній ринок спеціальних марок сталі локальними виробниками за минулий рік становили 55-60 тис. т, а обсяг імпорту в цьому сегменті ми оцінюємо в 85 тис. т.

Також хочу наголосити, що на обсяг імпорту впливає і логістика. На даний момент відсутня можливість приймати контейнери до українських портів, тому українські компанії змушені використовувати європейські порти, що призводить до подорожчання та збільшує терміни постачання продукції.

Вартість автомобільної логістики висока, а європейські перевізники через військові дії в Україні та підвищені ризики не хочуть здійснювати доставку до прифронтових зон – Харків, Запоріжжя, Суми, Дніпро, Херсон. Українські автоперевізники зазнають кадрових труднощів, у тому числі через мобілізацію та складнощі з бронюванням. Ці та інші процеси, такі як черги на кордонах, негативно відбилися на логістичних процесах – їх вартості та термінах постачання.

Драйвер розвитку

Основний драйвер зростання попиту на сталь із боку машинобудування – оборонно-промисловий комплекс. Галузь активно розвивається, на багатьох підприємствах вводять в експлуатацію нове обладнання, провідні закордонні концерни відкривають на території України свої виробництва, утворюються СП.

Серед важливих тенденцій у машинобудуванні можна відзначити такі:

1. Стислі терміни постачання. В Україні багато іноземної військової техніки, яку необхідно ремонтувати. Це потребує наявності необхідної металопродукції вже на складі.
2. Заборона експорту військової продукції період військових дій обмежує розвиток галузі. Українські виробники переносять свої виробництва та провідний персонал до Європи, щоб забезпечити безпеку та мати можливість експортувати свою продукцію.
3. Україна активно оновлює парк промислового обладнання за рахунок європейських грантів та програм, які фінансує держава. Зараз українські підприємства отримують сучасні автоматизовані верстати з Європи, Японії, Південної Кореї, де необхідно лише ввести в комп’ютер креслення виробу, а верстат самостійно виточить його із сталевої заготовки. У той же час, у цього обладнання високі вимоги до якості заготовки.
4. Розосередження виробництв. Організація ВПК у СРСР передбачала концентрацію виробництв на закритих заводах повного циклу для випуску певного виробу. Наразі підприємства українського ОПК є пріоритетною ціллю для РФ, тож потужності розосереджені, а окремий машинобудівний завод робить якусь одну частину загального виробу.

Якщо говорити про інші сегменти машинобудування, то відновлення йде набагато повільніше. Ми спостерігаємо менший попит із боку залізничного та сільськогосподарського машинобудування, а також виробників гідравлічного обладнання. У гірничо-шахтному сегменті ми бачимо стагнацію через припинення видобутку вугілля внаслідок втрати видобувних потужностей та руйнування генеруючих.

Внутрішнє виробництво та імпорт

В Україні лише один завод спеціалізується на виробництві металопродукції для машинобудування. Він є єдиним українським виробником спеціальних марок сталі, виготовляє всі види прокату та різних переплавів – звичайного відкритого дугового виплавлення, вакуумно-дугового та електрошлакового, має кувальне виробництво. Таке виробництво дуже важко кудись релокувати, тому підприємство наражається на ризик, і в якийсь момент може призупинити випуск продукції.

Інші українські виробники меншою мірою, але також випускають продукцію машинобудівного призначення. «АрселорМіттал Кривий Ріг» виробляє обмежений розмірний та марочний сортамент «машинобудівної» продукції, оскільки підприємство від початку спеціалізувалося на будівельному сортаменті. У свою чергу, «Метінвест» виробляє та освоює нові продукти для машинобудування, у тому числі і на своїх закордонних активах.

Металургія України серйозно постраждала через військові дії, частину активів втрачено ще у 2014 році, зокрема підприємств, що спеціалізуються на продукції машинобудівного призначення – «Донецьксталь», «Істіл», ДМПЗ.

Діючі підприємства зазнають труднощів, зокрема, нестачу працівників чере проблеми з бронюванням, оскільки підприємства мають можливість бронювати лише 50% своїх співробітників. На тлі цього неминуче може виникати потреба в імпорті.

Імпорт металопродукції для машинобудування дає змогу порівняно швидко закрити потреби українських споживачів. Його географія досить широка. Найпростіша машинобудівна сталева продукція – конструкційні вуглецеві марки сталі – це переважно імпорт із Туреччини. Більш складна постачається з європейських країн – Польщі, Румунії, Болгарії, Чехії, Німеччини та Італії.

За межами Європи головним постачальником є ​​Китай, який виробляє всі види складної сталевої продукції – електрошлакового, вакуумного, вакуумно-індукційного переплаву, якого потребує український ОПК. Якщо в Україні такий завод один, то в Китаї виробляють спеціалізовану продукцію, мабуть, 90% підприємств. Саме тому імпорт із цієї країни останніми роками зростає.

Перспективи машинобудування

За перший квартал ми вже бачимо приріст продажів металопродукції на 10-12%, тому за підсумками 2025 року очікуємо на продовження відновлення та збільшення продажів не менш ніж на 15%.

Загалом українське машинобудування має величезний потенціал. Тільки український ОПК може виробляти продукції на $35 млрд на рік, а на сьогоднішній день випускає лише на $14 млрд. Нам доведеться багато працювати як у рамках повоєнного відновлення країни, так і галузі, оскільки внаслідок окупації та руйнувань Україні потрібно відновлювати цілі сегменти машинобудування.

Величезні можливості існують у рамках відновлення інфраструктури. У нас колосальне зношування парку вантажних вагонів, і водночас вагонобудівні підприємства стоять малозавантаженими. Відновлення та розвитку потребують енергетична та нафтогазова інфраструктура.

Сільгоспмашинобудування в частині виробництва ґрунтообробної техніки докладає величезних зусиль для розвитку експортного потенціалу, багато українських брендів представляють свою продукцію на міжнародних майданчиках. Україна має величезний аграрний потенціал та реалізувати його можна за допомогою продукції українських сільгоспмашинобудівників.

Джерело: https://gmk.center/