Брухтозаготівельна галузь України за підсумками серпня 2025 року збільшила експорт брухту чорних металів на 22,1% у порівнянні з серпнем 2024-го, та скоротила на 22,6% порівняно з попереднім місяцем – до 34,71 тис. т.
Ключовим напрямком експорту сировини залишається Польща. На польський ринок спрямовано 28,81 тис. т брухту (+15,1% р./р.; -14,4% м./м.), що складає 70,5% від загального обсягу поставок. Незначна частина спрямована до Греції – 2,85 тис. т (-45,2% р./р.; -34,8% м./м.), Болгарії – 1,51 тис. т.
Протягом січня-серпня відвантаження брухту з України зросли на 59,3% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 283,05 тис. т. До Польщі спрямовано 236,84 тис. т сировини (+55,5% р./р.), Греції – 19,29 тис. т (-1,3% р./р.), Болгарії – 5,48 тис. т (0,02 тис. т у січні-серпні 2024-го), Німеччини – 3,28 тис. т (-36,7% р./р.).
Виручка від експорту брухту в серпні впала на 24,4% порівняно з попереднім місяцем та зросла на 7,5% р./р. – до $9,93 млн. За січень-серпень показник збільшився на 49,7% р./р. – до $85,4 млн.
В останні роки Польща фактично стала транзитним майданчиком для українського брухту, який далі прямує до Туреччини в обхід експортного мита у €180/т. Дані показують, що у 2024 році експорт польського брухту до Туреччини зріс більш ніж удвічі – до 529 тис. т проти 228 тис. т роком раніше, а з 2022-го обсяги збільшилися майже утричі. Одночасно різко зріс імпорт сировини з України: з 15,6 тис. т у 2022 році до 159 тис. т у 2023-му та 251 тис. т у 2024-му. Така динаміка вказує на ймовірний реекспорт українського металобрухту через Польщу до турецьких металургійних комбінатів.
У довгостроковій перспективі металобрухт поступово втрачатиме статус експортного товару через глобальні торговельні бар’єри. Брухт дедалі більше розглядається як стратегічний ресурс для «зеленої» металургії та декарбонізації, тож країни прагнуть зберегти сировину для власних потреб. Його неможливо оперативно виробити у необхідній кількості, тому доступна ціна на внутрішньому ринку стає ключовою умовою конкурентоспроможності національних виробників сталі.
За таких умов доцільніше експортувати готову сталь, вироблену з брухту, а не сам брухт – адже металургійні підприємства є одними з найбільших платників податків в Україні.
Джерело: https://gmk.center
