Ведення бізнесу
Дніпропетровське інвестиційне агентство DIA пропонує ознайомитись з рівнем взаємодії України та Дніпропетровської області із іншими країнами в умовах неспровокованої військової агресії рф проти нашої держави. В цій публікації пропонуємо інформаційний матеріал щодо підтримки, яку надає Королівство Саудівська Аравія, та рівнем зовнішньої торгівлі, які сформовані на основі даних DIABASE.
З початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну Боснія і Герцеговина зайняла загалом проукраїнську позицію, хоча характер її допомоги був обмежений внутрішньою політичною структурою держави та складною системою ухвалення рішень. Країна не стала великим донором чи військовим постачальником, однак зробила помітний політичний, гуманітарний і дипломатичний внесок, особливо з огляду на власний досвід війни 1990-х років.
Насамперед допомога Боснії і Герцеговини Україні проявилася на міжнародно-політичному рівні. Офіційні органи держави неодноразово підтримували резолюції Генеральної Асамблеї ООН, які засуджували російську агресію, порушення суверенітету та територіальної цілісності України, а також вимагали виведення російських військ з української території. Для України ця підтримка була важливою, оскільки засвідчувала солідарність з боку держав Західних Балкан і посилювала міжнародну ізоляцію росії.
Водночас позиція Боснії і Герцеговини не була однорідною. Через складну конституційну модель і наявність різних політичних центрів влади країна не змогла повністю синхронізуватися з усіма санкційними режимами ЄС проти рф, що частково обмежило її практичну участь у тиску на агресора. Попри це, на рівні офіційної дипломатії Боснія і Герцеговина послідовно визнавала Україну жертвою збройної агресії та підтримувала її право на самооборону.
У гуманітарному вимірі допомога БІГ була адресною, але символічно важливою. Країна приймала українських громадян, які рятувалися від війни, надавала тимчасовий прихисток, доступ до медичних і соціальних послуг, а також підтримувала діяльність волонтерських і благодійних ініціатив. Особливу роль відігравали громадські організації та муніципалітети, які організовували збір гуманітарної допомоги ‒ медикаментів, одягу, засобів першої необхідності ‒ для передачі в Україну.
На рівні двосторонніх контактів співпраця між Україною та Боснією і Герцеговиною залишалася помірною, але стабільною. Сторони підтримували дипломатичний діалог, обговорювали питання європейської інтеграції, безпеки в регіоні та координації позицій на міжнародних майданчиках. Для України важливим було те, що Боснія і Герцеговина, сама будучи кандидатом на вступ до ЄС, розглядала війну рф проти України як загрозу європейській безпеці в цілому.
Зовнішня торгівля між Боснією і Герцеговиною та Україною є порівняно скромною, але має потенціал для зростання. У 2024 році зовнішньоторговельний оборот між країнами складав $50,9 млн, що на 36,8% більше ніж у довоєнний період. Основу торговельних відносин становить експорт з України сільськогосподарської продукції (їстівні плоди та горіхи, насіння олійних культур, молоко та молочні продукти), пластмаси та полімерні матеріали, а також чорні метали та вироби з них. Імпортна продукція, в якій зацікавлені підприємства з України – це фармацевтична продукція, машини та обладнання, електричні машини, продукти неорганічної хімії та інше.
Поглиблення економічного співробітництва між Україною та Боснією і Герцеговиною може відбуватися через зону вільної торгівлі з ЄС, до якої входять обидві країни. Розширення торговельних угод і спільні економічні ініціативи сприятимуть зростанню двосторонньої торгівлі. Слід зазначити, що у 2024 році Боснія і Герцеговина відкрила свій ринок для імпорту українського м’яса птиці, що свідчить про розвиток торговельних відносин між країнами.
Для Дніпропетровської області Боснія і Герцеговина також залишається перспективним торговельним партнером. Підприємства країни найбільш зацікавлені у виробах з чорних металів, склі та виробах зі скла, пластмасах та полімерних матеріалах, тощо. Обсяг експорту товарів з Дніпропетровської області складав $0,59 млн. Доля регіону складає 2,8% від загальноукраїнського показника в Боснію і Герцеговину.

10 підприємств Дніпропетровської області експортували свою продукцію на боснійський ринок, це підприємства металургійного комплексу, переробної промисловості та машинобудівні підприємства.
За обсягом експортованої продукції до ТОП-5 увійшли наступні підприємства:

Своєю чергою близько 30 підприємств імпортерів регіону найбільше купували боснійські товари, а саме: продукти неорганічної хімії, фармацевтичну продукцію, ефірні олії та інше. Імпорт товарів з Боснії і Герцеговини в Дніпропетровську область зменшився на 21,8% та складав $7,04 млн. Доля регіону складає 23,8% від українського показника з Боснії і Герцеговини.

За обсягом імпортованої продукції до ТОП-5 увійшли наступні підприємства імпортери:

Імпортні операції переважно здійснювали підприємства хімічної, переробної промисловості та торговельні підприємства.
Джерело: інформацію для підготовки статті взято з відкритих онлайн джерел