Дніпропетровське інвестиційне агентство DIA пропонує ознайомитись з рівнем взаємодії України та Дніпропетровської області із іншими країнами в умовах неспровокованої військової агресії рф проти нашої держави. В цій публікації пропонуємо інформаційний матеріал щодо підтримки, яку надає ЄС, та рівнем зовнішньої торгівлі, які сформовані на основі даних DIABASE

Війна росії проти України стала найбільшим безпековим викликом для Європи з часів Другої світової ‒ і водночас тестом на здатність ЄС діяти не лише як економічний союз, а як політичний та стратегічний гравець. Від перших днів повномасштабного вторгнення підтримка України з боку Євросоюзу набула системного характеру: від санкційного тиску на агресора і фінансування роботи української держави ‒ до військової, гуманітарної та енергетичної допомоги, критично важливої для стійкості суспільства під ударами.

ЄС та його держави-члени є найбільшим постачальником фінансової допомоги Україні. Наразі було мобілізовано €104,5 млрд на фінансову, економічну та гуманітарну підтримку. Допомога включає:

• €43,3 млрд макрофінансової допомоги;
• €36,8 млрд в рамках механізму допомоги Україні;
• €15 млрд фінансової, економічної та гуманітарної підтримки;
• €5,3 млрд інших видів підтримки;
• €2,8 млрд позик та гарантій від Європейського інвестиційного банку та Європейського банку реконструкції та розвитку;
• €1,3 млрд гуманітарної допомоги.

На 4-ту річницю повномасштабного вторгнення рф до України у Києві відбулася символічна й практична демонстрація європейської єдності: до столиці прибули керівники інституцій ЄС ‒ президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і президент Європейської ради Антоніу Кошта ‒ а також низка лідерів держав Північної та Балтійської Європи й партнерів, зокрема президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністри Данії, Естонії, Ісландії, Латвії, Норвегії, Швеції та Хорватії. Візит був приурочений до спільних заходів у Києві (включно з координаційними зустрічами), і підкреслив ключовий меседж: підтримка України з боку ЄС у 2026 році залишається не лише фінансовою та військово-технічною, а й політичною ‒ як гарантія того, що Україна не залишиться наодинці у війні та на шляху до справедливого миру.

З початку повномасштабного вторгнення ЄС тримав головний принцип: Україна має мати передбачувані гроші на зарплати, пенсії, критичні видатки та відновлення, навіть коли війна вибиває податкову базу та зростають витрати на оборону. Базовим «якорем» стала Ukraine Facility ‒ інструмент на 2024–2027 роки із загальним обсягом до €50 млрд, який дає стабільне фінансування під реформи та відновлення. Станом на 23 лютого 2026 року в рамках Програми підтримки України було мобілізовано €36,8 млрд.

Окремо для покриття потреб саме 2026–2027 років лідери ЄС 18 грудня 2025 року погодили €90 млрд позики, яку Євросоюз залучає на ринках капіталу й гарантує бюджетом ЄС; 4 лютого 2026 року Рада узгодила свою позицію щодо правової бази для надання позики. Згідно з запропонованою рамковою програмою, ЄС надаватиме Україні фінансування двома способами:

• €30 млрд макроекономічної підтримки, що надається через макрофінансову допомогу або реалізується через Механізм підтримки України;
• €60 млрд на підтримку можливостей України інвестувати в оборонну промисловість та закуповувати військове обладнання.

Між 2022 і 2025 роками ЄС та його держави-члени разом виділили понад €4,7 млрд на допомогу цивільному населенню, яке постраждало від війни в Україні, включаючи €3,4 мільярда від держав-членів та €1,3 мільярда від ЄС. Через агентства ООН, міжнародні неурядові організації та рух Червоного Хреста ЄС забезпечує їжею, водою, медичним обслуговуванням, житлом, освітою та грошовою допомогою.

ЄС у 2025 році продовжував робити те, що дає ефект не «в заголовках», а в спроможностях: підтримка через European Peace Facility (EPF), закупівлі/компенсації, а також масштабне навчання українських військових. На рівні ЄС офіційно фіксується фінансування тренувальної місії EUMAM Ukraine: станом на 15 листопада 2025 року сума підтримки сягала €610 млн (покриття витрат на навчання та забезпечення тренувальним обладнанням).

Паралельно ЄС у 2024-2025 роках заклав механізм використання надзвичайних доходів від заморожених російських активів («windfall profits») для підтримки України; через EPF на 2024–2025 було спрямовано €3,3 млрд на прискорення виробництва українського військового обладнання (артилерія, ППО, дрони тощо) ‒ і ця логіка продовжувала впливати на інструменти підтримки в 2025-2026.

У 2025 та на початку 2026 року санкційна політика ЄС залишалася одним із ключових способів підвищувати ціну війни для рф: через обмеження доступу до фінансів, технологій, логістики та ринків. Єврокомісія веде консолідований перелік санкцій, які ЄС розширює з 2014 року і суттєво посилив після 24.02.2022. За повідомленнями кінця 2025 року, 19-й пакет санкцій було ухвалено у жовтні 2025, а 20-й пакет готували до річниці вторгнення у лютому 2026 року; паралельно обговорювалися подальші кроки щодо енергетичних обмежень рф.

Після хвиль російських ударів по енергетичній інфраструктурі взимку 2025–2026 років ЄС нарощував підтримку так, щоб Україна могла оперативно ремонтувати мережі, тримати систему під час пікових навантажень і зберігати безперервну роботу критичних сервісів (водопостачання, тепло, лікарні, транспорт). На рівні європейської політики це оформлено як окремий напрям підтримки України ‒ енергетична безпека та інфраструктура, який охоплює не лише постачання обладнання й матеріалів для аварійних відновлювальних робіт, а й підсилення стійкості системи: резервні рішення, модернізацію вузлів, координацію ремонту та інтеграцію з європейськими мережами.

У лютому 2026 року європейські інституції публічно оголосили пакет €920 млн для стабілізації енергосистеми України та підготовки Winter Energy Plan 2026–2027 ‒ логіка проста: швидкі ремонти, обладнання, резерви та координація донорів під зимові ризики.

ЄС важливий торговельний партнер Дніпропетровської області. Про високий рівень партнерських відносин свідчить двосторонній аналіз зовнішньої діяльності.

За результатами 2024 року, обсяг експорту товарів з Дніпропетровської області зменшився на 4,2%,  що склало $3275,2 млн. Серед товарів, які користуються найбільшим попитом у європейських споживачів є руди, шлаки, чорні метали та вироби з чорних металів, продукти рослинного походження, жири та рослинні олії, тощо.

Суттєво зросли обсяги експорту наступних видів продукції:

• риба та ракоподібні у 50 раз ($6,6 млн);
• продукція борошномельно-круп’яної промисловості у 14 раз ($2,6 млн);
• м’ясо та їстівні субпродукти у 2,2 рази ($42,4 млн);
• мило, миючі засоби у 2,2 рази ($3,8 млн);
• друкована продукція у 2,8 рази ($569,1 тис.);
• спеціальні тканини у 5,5 рази ($9,1 тис.);
• літальні апарати в 3 рази ($320 тис.);
• свинець та вироби з нього у 5,3 рази ($2,3 млн).

Лідери серед країн членів ЄС, які є споживачами українських товарів стали Польща, Словаччина та Болгарія.

Імпорт товарів з ЄС за 2024 рік становив $2160,9 млн та збільшився у порівнянні з попереднім роком на 13%. Дніпропетровщина найбільше купувала хімічну продукцію, мінеральні продукти, машини та обладнання, готові харчові продукти, пластмаси та полімерні матеріали, тощо.

У порівнянні з 2023  роком значно збільшились обсяги імпорту, зокрема:

• риба та ракоподібні у 2,4 рази ($26,3 млн);
• зернові культури у 3 рази ($2,5 млн);
• шелак природний у 3,5 рази ($30,0 тис.);
• тютюн та промислові замінники тютюну в 3,3 рази ($127,3 тис.);
• мідь та вироби з міді у 6,1 рази ($4,6 млн);
• цинк та вироби з нього у 4,5 рази ($11,3 млн);
• літальні апарати у 4 рази ($5,2 млн).

Лідери серед країн світу, продукцію яких найбільше купувала Дніпропетровська область є Польща, Німеччина та  Чехія.

Джерело: інформацію для підготовки статті взято з відкритих онлайн джерел