Дніпропетровське інвестиційне агентство DIA пропонує ознайомитись з рівнем взаємодії України та Дніпропетровської області із іншими країнами в умовах неспровокованої військової агресії рф проти нашої держави. В цій публікації пропонуємо інформаційний матеріал щодо підтримки, яку надає Сербія, та рівнем зовнішньої торгівлі, які сформовані на основі даних DIABASE.
Республіка Сербія допомагала Україні під час війни проти рф нерівномірно й у різних «площинах»: з одного боку ‒ гуманітарні рішення, прийом українців і голосування в ООН, з іншого ‒ відмова приєднатися до санкцій ЄС проти рф та постійна політика балансування. Окремо існує третій, дуже чутливий вимір ‒ сербські боєприпаси, які, за повідомленнями західних медіа й урядових джерел, потрапляли в Україну опосередковано через треті країни.
З початку повномасштабної війни Белград спрямовував в Україну гуманітарну допомогу, орієнтовану насамперед на підтримку цивільного населення та відновлення базових сервісів: у публічних заявах сербської сторони згадується відправлення продуктів харчування, медикаментів і обладнання для енергетики, яке мало допомогти громадам переживати перебої з електропостачанням та забезпечувати роботу критичних об’єктів. Частину енергетичного обладнання Сербія передавала через європейський механізм цивільного захисту, що спрощувало логістику і доставку в умовах війни. Окремо країна ухвалювала рішення про гуманітарні вантажі у відповідь на конкретні гуманітарні кризи, спричинені діями рф, зокрема після руйнування Каховської ГЕС і катастрофи на півдні України.
Станом на вересень 2025 року обсяг прямих інвестицій з Республіки Сербія в Україну становив $23,7 млн. В Україні працює 118 сербських компаній, і їхня присутність здебільшого має прикладний, «операційний» характер: це торгівля та дистрибуція, імпорт-експорт і логістичний супровід, постачання промислових і будівельних матеріалів, окремі напрями агробізнесу та харчової переробки, послуги (зокрема ІТ/аутсорсинг, інжиніринг, сервісне обслуговування), а також робота в сегментах фармацевтики, обладнання та споживчих товарів. Загалом це формує точкову, але помітну економічну присутність, орієнтовану на ринки збуту, партнерські мережі та ланцюги постачання.
Зростання обсягів зовнішньої торгівлі між Україною та Сербією спостерігалося у 2024 році, що свідчить про поступове відновлення та розвиток економічних зв’язків між двома країнами. Обсяг двосторонньої торгівлі товарами між країнами становив $345,7 млн та зріс на 8,4% у порівнянні з 2023 роком. З цієї суми експорт українських товарів до Сербії склав $130,1 млн – це мінеральні продукти, чорні метали та вироби з них, а імпорт сербських товарів в Україну складав $215,6 млн (добрива, пластмаси та полімерні матеріали, папір та картон, каучук, гума).
Для Дніпропетровської області Сербія також залишається перспективним торговельним партнером. Зовнішньоторговельний оборот між регіоном та Сербією зріс на 27% у порівнянні з минулим роком.
Підприємства країни найбільш зацікавлені у мінеральних продуктах, чорних металах та виробах з них, рибі та ракоподібних, тощо. Обсяг експорту товарів з Дніпропетровської області складав $64,6 млн та збільшився на 33,1% у порівнянні з 2023 роком. Доля регіону складає 49,6% від загальноукраїнського показника в Сербію.
Понад 20 підприємств Дніпропетровської області експортували свою продукцію на сербський ринок, це підприємства гірничо-металургійного комплексу, переробної промисловості та машинобудівні підприємства.
За обсягом експортованої продукції до ТОП-5 увійшли наступні підприємства:
Своєю чергою 40 підприємств імпортерів регіону найбільше купували сербські товари, а саме: залишки харчової промисловості, машини та обладнання, частини залізничних локомотивів, каучук, гума, інше. Імпорт товарів з Сербії в Дніпропетровську область збільшився на 10,4% та складав $18,6 млн. Доля регіону складає 8,6% від українського показника з Сербії.
За обсягом імпортованої продукції до ТОП-5 увійшли наступні підприємства імпортери:
Імпортні операції переважно здійснювали підприємства машинобудівної, харчової, переробної промисловості та торговельні підприємства.
Джерело: інформацію для підготовки статті взято з відкритих онлайн джерел
