Дніпропетровське інвестиційне агентство DIA підготувало огляд міжнародного співробітництва України та Дніпропетровської області в умовах російської агресії. Матеріал присвячений литовській підтримці та показникам зовнішньої торгівлі за даними DIABASE.
Литовська Республіка є однією з найбільш послідовних і принципових держав-партнерів України від початку повномасштабної війни, яка не обмежується лише заявами ‒ вона тримає довгу лінію підтримки через зброю, навчання, інвестиції в український ОПК, відбудову шкіл і укриттів та постійний тиск на росію через санкції. Для Вільнюса підтримка України ‒ це не лише питання солідарності, а й питання власної безпеки. Країна спрямовує на потреби оборони й безпеки України щонайменше 0,25% свого ВВП щороку.
Найпомітнішим виміром литовської підтримки є військова допомога. Від початку великої війни Литва вже надала Україні понад $1 млрд військової допомоги та на 2026 рік запланувала $255 млн підтримки для української самооборони. Литовська Республіка передавала Україні не символічну, а бойову номенклатуру. У різні періоди йшлося про пускові установки NASAMS, гелікоптери Mi-8, зенітні гармати L-70 з боєприпасами, бронетехніку M113 і M577, мільйони набоїв, протидронові засоби, безпілотники, тепловізійне обладнання, радіолокаційні комплекти, мінометні міни, польові ліжка, сухі пайки, генератори та інше обладнання, якого потребували і фронт, і тил.
Окремо варто виділити новий підхід, який сама Литва називає фактично прямим інвестуванням в український оборонно-промисловий потенціал. Станом на лютий 2026 року за так званою “литовською моделлю” вже спрямовано $38 млн на виробництво далекобійних дронів для Збройних сил України, а в 2026 році планується додатково ще $12 млн. Паралельно Литва долучилася до фінансування термінових міжнародних механізмів: зобов’язалася надати $35 млн на Patriot Initiative, $29 млн ‒ на фонд PURL для критично необхідних спроможностей, а раніше також робила внески в чеську ініціативу із закупівлі боєприпасів та в програму NSATU.
Ще один важливий елемент ‒ навчання та передача досвіду. Литва готує українських військових, долучається до підготовки українських бригад, бере участь у ініціативі Nordic-Baltic Task Force LEGIO, а також розвиває співпрацю з Україною у сфері протиповітряної оборони. У березні 2026 року литовська сторона окремо заявляла про намір посилити обмін експертизою саме з ППО та розвивати співпрацю в оборонній промисловості. Окрім цього, Литва залишається залученою до тренувань з розмінування українських військових.
Литовська допомога не замикається на фронті. Дуже суттєвим є внесок у стійкість цивільної інфраструктури, особливо енергетичної. Литва входить до п’ятірки держав ЄС, які найбільше постачали генератори Україні, і є другою за обсягами постачальницею трансформаторів. Литва виділила понад $83 мільйони на підтримку енергетичного сектору України, зосереджуючись на обладнанні для аварійного ремонту та довгострокових рішеннях енергетичної безпеки. Окрім обладнання та інструментів, необхідних для ремонту та відновлення енергетичної інфраструктури (автотрансформатори, трансформатори, генератори, компресори та інше обладнання), Литва також підтримує децентралізоване виробництво енергії за допомогою відновлюваних джерел енергії, зокрема сонячної енергії.
Не менш важливою є політична й правова підтримка. Литва послідовно просуває жорсткіший санкційний тиск на росію та Білорусь, виступає за використання російських активів на користь України, підтримує створення спеціального трибуналу за злочин агресії та підкреслює, що мир не може будуватися ціною ослаблення України. У листопаді 2025 року Литва офіційно приєдналася до спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. У березні 2026 року Єврокомісія також зафіксувала додатковий внесок Литви у $11,6 млн до Ukraine Facility.
У 2025 та на початку 2026 року Почесне консульство Литовської Республіки в Дніпрі під керівництвом Віталія Півняка було залучене до низки практичних ініціатив у медичній, гуманітарній, культурній та дипломатичній сферах. Зокрема, у 2025 році за його участі відбувалися візити литовських медичних делегацій до Дніпра для обміну досвідом у сфері лікування поранених, реабілітації та психічного здоров’я, а також робочий візит міністра охорони здоров’я Литви Марії Якубаускєнє. У програмі були Superhumans, міська клінічна лікарня №4, лікарня ім. Мечникова, університетська лікарня ДДМУ, а також обговорення чинних і майбутніх проєктів з обласною владою та МОЗ України.
Крім того, консульство координувало гуманітарні ініціативи для дітей з Дніпропетровщини, зокрема поїздки на відпочинок до Литви, а також підтримувало культурно-дипломатичні заходи й прийом литовських делегацій у Дніпрі. У 2026 році за участі литовської сторони у м. Дніпро було відкрито мистецький простір SHELTER ART SPACE, при театрі ім. Шевченка, створеного за фінансової підтримки Вільнюського муніципалітету.
Станом на вересень 2025 року в економіку регіону залучено $2,8 млн інвестицій з Литви. В області працює 10 компаній з литовськими інвестиціями у сферах послуг, торгівлі та виробництва, що свідчить про наявність сталих економічних зв’язків і практичний інтерес литовського бізнесу до Дніпропетровщини. Співпраця з Литвою охоплює як комерційну присутність, так і розвиток партнерств у гуманітарній, медичній та інституційній сферах.
Литва залишається важливим торговельним партнером Дніпропетровської області. Про високий рівень партнерських відносин свідчить двосторонній аналіз зовнішньої діяльності. Литовські підприємства найбільш зацікавлені у чорних металах та виробах з них, частинах залізничних локомотивів, м’ясі та їстівних субпродуктах, машинах та обладнанні тощо. За результатами 9 місяців 2025 року обсяг експорту товарів з Дніпропетровської області складав $59,4 млн та збільшився у порівнянні з відповідним періодом 2024 року на 76,8%.
Понад 150 підприємств Дніпропетровської області експортували свою продукцію на литовський ринок, це підприємства металургійного комплексу, машинобудівні, переробні та аграрні компанії.
Імпорт товарів з Литви в Дніпропетровську область збільшився на 4,7% у порівнянні з відповідним періодом 2024 року та складав $40,2 млн.
Понад 100 підприємств імпортерів регіону купували пластмасу та полімерні матеріали, алкогольні та безалкогольні напої, рибу, молочні продукти, тощо.
Імпортні операції переважно здійснювали підприємства переробної промисловості, торговельні та фармацевтичні компанії.
Джерело: інформацію для підготовки статті взято з відкритих онлайн джерел
