DIA підготувало інформаційний огляд міжнародного партнерства Дніпропетровської області, яке відбувається в умовах триваючої збройної агресії росії проти України. Пропонуємо ознайомитися з напрямками підтримки з боку Німеччини та актуальними показниками зовнішньоторговельних відносин на основі даних DIABASE.

З моменту вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року Німеччина надала Україні, як цивільну підтримку на суму близько €39 млрд, так і військову підтримку на суму близько €55 млрд, яка включає засоби протиповітряної оборони, артилерійські та бойові машини, бронетранспортери, стрілецьку зброю, боєприпаси, медикаменти та захисний одяг. Крім того, з початку війни Німеччина підготувала понад 24 000 українських військових у Німеччині.

Упродовж 2025 року Німеччина зберігала роль одного з ключових партнерів України в протидії російській агресії, поєднуючи військову, фінансову, гуманітарну, енергетичну та політичну підтримку. Уже на початку року, під час засідання Ukraine Defence Contact Group у Рамштайні 9 січня, міністр оборони Борис Пісторіус підтвердив, що Берлін і надалі діятиме рішуче: у 2025 році Німеччина передала Україні системи IRIS-T, додаткові ракети до цих систем, продовжила підготовку українських військових із ціллю навчити додатково 10 тисяч військовослужбовців, а також профінансувала разом із Хорватією 30 танків і 30 бойових машин піхоти.

Бюджетний комітет Бундестагу схвалив додаткові €3 млрд військової допомоги для України на 2025 рік; паралельно німецька сторона заклала ще €8,252 млрд на 2026-2029 роки, тобто сформувала багаторічний механізм у рамку підтримки більш як на €11 млрд. Наступним важливим кроком стала берлінська зустріч 28 травня 2025 року, за підсумками якої Німеччина оголосила пакет допомоги приблизно на €5 млрд: йшлося про фінансування виробництва в Україні далекобійних систем, нові постачання боєприпасів, засобів ППО та стрілецького озброєння, забезпечення супутникового й військового зв’язку, а також медичного обладнання. У такий спосіб німецька допомога дедалі виразніше переходила від моделі разових поставок до моделі довгострокового посилення українського оборонного виробництва.

Не менш важливою у 2025 році була цивільна складова німецької підтримки. Федеральний уряд через KfW фінансував ремонт і відновлення електро- та теплопостачання, постачання запасних частин і відбудову зруйнованих енергетичних об’єктів; Міністерство закордонних справ Німеччини розширювало екстрену енергетичну допомогу, сприяло постачанню турбін і генераторів, підтримувало захист ядерної інфраструктури, гуманітарні програми поблизу фронту, медичну евакуацію, розмінування та інформаційні кампанії щодо мінної небезпеки. Паралельно підтримувалися українські цивільні служби безпеки, документування воєнних злочинів і робота з постраждалими громадами. У червні 2025 року Німеччина та Україна також поглибили муніципальне партнерство: мережа таких зв’язків зросла з 70 до 250, включно з 10 партнерствами між українськими областями та німецькими федеральними землями. А в липні, на конференції з відновлення України в Римі, Берлін наголосив, що відбудову не можна відкладати до завершення війни: уже під час бойових дій мають відновлюватися електростанції, лінії електропередач, лікарні та школи, а міжнародні партнери разом із приватним сектором повинні запускати нові інструменти фінансування, зокрема European Flagship Fund for the Reconstruction of Ukraine.

Нового рівня ця підтримка досягла у квітні 2026 року під час міжурядових консультацій і підписання декларації про стратегічне партнерство між Німеччиною та Україною. Документ зафіксував намір сторін проводити регулярні консультації з безпекової та оборонної політики, розвивати спільні проєкти в оборонній промисловості, посилювати українські можливості у сфері ППО, боєприпасів, безпілотників і далекобійних систем. Окремо передбачено спільну роботу над виробництвом систем ППО і ракет, прискорення розвитку протибалістичної оборони, підтримку української дронової індустрії та створення спільних виробництв.

Водночас Німеччина підтвердила готовність і надалі підтримувати медичну евакуацію, реабілітацію, навчальні програми для військових, цивільний сектор безпеки, енергетичну стійкість України, а також механізми відповідальності за російську агресію, включно зі Спеціальним трибуналом і міжнародною комісією з розгляду претензій. У цій же рамці Берлін оголосив про нове фінансування обсягом до €233 млн на напрями промислового відновлення, енергостійкості, соціального житла, підготовки кадрів, місцевого самоврядування, антикорупційних заходів і наближення України до членства в ЄС.

Також Німеччина надавала підтримку Дніпру та громадам Дніпропетровської області. У липні 2024 року м. Дніпро підписав меморандум із німецьким GIZ. Серед визначених пріоритетів були підтримка систем опалення та енергетики, оцінка збитків критичної інфраструктури, житла й соціальних установ, а також допомога у відновленні та ремонті пошкоджень, спричинених війною. У 2025 році допомога мала вже дуже конкретний прикладний характер на рівні громад області. Упродовж січня-лютого 2025 року Апостолівська громада за підтримки німецьких партнерів отримала модульну акумуляторну систему для ЦНАПу та сучасну мобільну клініку, які були закуплені й встановлені GIZ у межах програми EU4ResilientRegions за фінансування уряду Німеччини.

Окрім точкової допомоги, у квітні 2025 року на Дніпропетровщині презентували проєкт справедливої трансформації вугільних регіонів України, який реалізує GIZ. Це вже не лише гуманітарна чи енергетична підтримка, а й допомога у довгостроковій економічній перебудові громад області.

Наявний рівень економічних відносин Дніпропетровської області та Німеччини може свідчити про значний потенціал для росту в сфері інвестиційної діяльності. На території регіону діє 44 німецькі компанії, які працюють у сферах промислового виробництва, торгівлі, логістики, інжинірингу та послуг і загалом інвестували в економіку області $88,2 млн. Їхня діяльність сприяє розвитку виробничого потенціалу регіону, створенню робочих місць, залученню сучасних технологій і зміцненню зовнішньоекономічних зв’язків Дніпропетровщини.

Німеччина також залишається важливим торговельним партнером Дніпропетровської області. За результатами 9 місяців 2025 року обсяг експорту товарів з Дніпропетровської області складав $147,8 млн та зменшився на 10% в порівнянні з відповідним періодом 2024 року. Доля експорту в Німеччину складає 8,2% від загального обсягу експорту області. Німецькі підприємства найбільш зацікавлені у чорних металах та виробах з них, частинах залізничного обладнання, текстильному одязі, тощо.

Близько 200 підприємств Дніпропетровської області експортували свою продукцію на німецький ринок, це підприємства металургійного комплексу, машинобудівні, переробні та аграрні компанії.

Імпорт товарів з Німеччини в Дніпропетровську область збільшився на 16,4% у порівнянні з відповідним періодом 2024 року та складав $265,8 млн.

Майже 700 підприємств імпортерів регіону купували фармацевтичну продукцію, машини та обладнання, засоби наземного транспортам, пластмаси та полімерні матеріали  чорні метали, тощо.

Імпортні операції переважно здійснювали підприємства харчової, переробної промисловості, торговельні та фармацевтичні компанії.   

Джерело: інформацію для підготовки статті взято з відкритих онлайн джерел