Дніпропетровське інвестиційне агентство DIA інформує про рівень взаємодії України та Дніпропетровської області із іншими країнами в умовах неспровокованої військової агресії рф проти нашої держави. В цій публікації пропонуємо ознайомитись з підтримкою, яку надає Республіка Корея та рівнем зовнішньої торгівлі, які сформовані на основі даних DIABASE.

Упродовж 2025–2026 років Республіка Корея продовжила розширювати підтримку України, поєднуючи політичну солідарність, фінансове сприяння, гуманітарні програми та участь у підготовці масштабних проєктів відновлення. Допомога Сеула має виразну довгострокову спрямованість. Корейська сторона не лише реагує на нагальні потреби воєнного часу, а й допомагає створювати основу для модернізації транспортної, енергетичної, медичної, освітньої та комунальної інфраструктури України.

На політичному рівні Республіка Корея послідовно підтримує суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України. Сеул засудив повномасштабне вторгнення росії, приєднався до міжнародних санкцій та експортних обмежень, а також підтримав ключові резолюції Генеральної Асамблеї ООН щодо України. Представники корейського уряду неодноразово наголошували, що зміна кордонів силою та порушення міжнародного права створюють загрозу не лише для Європи, а й для глобальної системи безпеки.

Економічна підтримка стала одним із центральних напрямів корейсько-українського партнерства. Основним фінансовим інструментом є Фонд економічного розвитку та співробітництва Республіки Корея, EDCF. Рамкова угода між урядами двох держав передбачає можливість залучення Україною до $2,1 млрд пільгового фінансування у 2024–2029 роках. Наприкінці 2024 року Україна отримала перші $100 млн бюджетної підтримки, спрямованої на забезпечення соціальних видатків. Упродовж 2025–2026 років сторони продовжували формувати портфель проєктів, які можуть фінансуватися на наступних етапах програми.

Корейська модель допомоги передбачає поєднання довгострокових пільгових кредитів, грантів, технічної експертизи та участі приватних компаній. Потенційні проєкти охоплюють транспорт, енергетику, медичну інфраструктуру, житлово-комунальне господарство, промислову модернізацію та цифрові системи управління. Такий підхід дозволяє Україні не лише отримувати фінансові ресурси, а й використовувати інженерний та технологічний досвід Республіки Корея.

У 2025 році Сеул започаткував для України чотирирічну Програму економічного інноваційного партнерства EIPP із загальним бюджетом $10 млн. Програма передбачає стратегічне консультування, підготовку техніко-економічних обґрунтувань та опрацювання до 25 державних і приватних проєктів. Фінансування спрямовується передусім на передінвестиційну підготовку, що дозволить перетворити перспективні українські ініціативи на проєкти, готові до залучення міжнародного капіталу та реалізації.

Окремим масштабним напрямом стала залізнична інфраструктура. У березні 2026 року Україна та Республіка Корея офіційно розпочали підготовку техніко-економічного обґрунтування будівництва високошвидкісної пасажирської залізниці. Проєкт реалізується за грантової підтримки уряду Республіки Корея та має бюджет $8 млн. ТЕО охоплюватиме аналіз можливих маршрутів, прогноз пасажиропотоків, технічних параметрів, економічної доцільності та інтеграції майбутньої магістралі до європейської транспортної мережі TEN-T. Ініціатива є одним із перших практичних інфраструктурних проєктів, що реалізуються в межах Програми економічного інноваційного партнерства (EIPP), започаткованої Кореєю для підтримки відновлення України.

Республіка Корея також підтримує український приватний сектор та залучення корейського бізнесу до відновлення. Корейські компанії мають значний досвід у машинобудуванні, енергетиці, електроніці, будівництві, транспортному проєктуванні, виробництві медичного обладнання та цифрових технологіях. Участь цих підприємств може сприяти не лише імпорту обладнання, а й створенню спільних виробництв, технологічному обміну та локалізації окремих видів продукції в Україні.

Військова підтримка Республіки Корея має обмежений характер через особливості національного законодавства та традиційні підходи Сеула до експорту озброєння державам, які перебувають у стані війни. Упродовж останнього року Корея не оголошувала про пряме постачання Україні летального озброєння. Водночас країна надавала нелетальне військове і захисне обладнання, транспорт, медичні засоби, засоби розмінування, бронежилети, каски та інше майно.

Корейський уряд також залишав відкритою можливість перегляду своєї політики залежно від характеру військової співпраці росії з КНДР. Сеул неодноразово наголошував, що передача москвою Пхеньяну передових військових технологій або пряма загроза безпеці Корейського півострова можуть вплинути на формат подальшої допомоги Україні. Таким чином, хоча Корея не стала прямим постачальником летального озброєння, її політика щодо війни поступово набуває більш виразного безпекового виміру.

Практичне значення має участь Кореї у гуманітарному розмінуванні. Допомога включає обладнання для пошуку та знешкодження вибухонебезпечних предметів, спеціалізовану техніку, захисне спорядження і підтримку відповідних міжнародних програм. Для України, де мінне забруднення охоплює значні території, корейські технології та досвід можуть використовуватися для очищення сільськогосподарських земель, територій громад і об’єктів інфраструктури.

Гуманітарна допомога Республіки Корея упродовж останнього року охоплювала охорону здоров’я, соціальний захист, освіту, енергетичну стійкість та підтримку громад, які постраждали від бойових дій. Через Корейське агентство міжнародного співробітництва KOICA, міжнародні організації та приватні компанії Україна отримувала медичне обладнання, автомобілі швидкої допомоги, спеціалізований транспорт, генератори, автономні енергетичні системи та комунальну техніку.

Через ЮНІСЕФ та інші міжнародні організації уряд Кореї підтримував українські сім’ї під час зимового періоду. Допомога спрямовувалася на забезпечення теплом і водою, ремонт систем централізованого теплопостачання, надання соціальних послуг, психологічну підтримку дітей та допомогу вразливим домогосподарствам. Окрему увагу приділяли прифронтовим областям, де пошкодження енергетичної інфраструктури поєднуються з постійною загрозою нових атак.

Важливим гуманітарним напрямом стала освіта. Корейські партнери передали українським учням понад 6 тис. цифрових пристроїв для дистанційного навчання. У 2025–2026 роках сторони обговорювали подальшу цифровізацію освітнього процесу, модернізацію платформи «Всеукраїнська школа онлайн», створення сучасних лабораторій і майстерень у закладах професійної освіти, а також відновлення пошкоджених навчальних закладів.

Регіональний рівень став одним із найбільш практичних вимірів корейської допомоги. Відновлення громад здійснюється, зокрема, через спільні ініціативи Республіки Корея і Програми розвитку ООН. Програма REVIVE спрямована на швидке відновлення критичної інфраструктури, підтримку комунальних служб, відновлення базових послуг і допомогу найбільш уразливим мешканцям прифронтових територій. У 2025 році Дніпропетровській регіон отримав сучасний рентгенівський апарат типу С-дуга для Регіонального медичного центру родинного здоров’я. Обладнання дозволяє проводити хірургічні втручання під рентгенівським контролем у режимі реального часу, скорочує тривалість операцій і зменшує ризик ускладнень.

Корейська корпорація TYM передала області 20 тракторів і 20 комплектів навісного обладнання. Техніку розподілили між десятьма громадами регіону. Вона використовується для комунальних потреб, розчищення територій, сільськогосподарських робіт і відновлення місцевої інфраструктури.

Одна зі шкіл Дніпровського району отримала автономну енергетичну систему, здатну працювати до двох діб без підзарядки. У поєднанні із сонячними панелями та інверторами вона забезпечує безперервне живлення навчального закладу без використання пального. Така допомога особливо важлива в умовах атак на енергосистему та регулярних аварійних відключень.

За підтримки уряду Республіки Корея та Фонду ООН UNFPA міста Дніпро, Кривий Ріг і Павлоград отримали три інклюзивні автомобілі для мобільних бригад соціально-психологічної допомоги. Транспорт пристосований для людей з інвалідністю та використовується психологами й соціальними працівниками для виїздів до постраждалих, а за потреби для їх доставлення до притулків або кризових кімнат.

У межах першого етапу глобальної ініціативи REVIVE обсяг підтримки Дніпропетровської області становив близько $1,5 млн. Співпраця охоплювала техніку для рятувальників і громад, трактори, медичне обладнання, автомобілі швидкої допомоги, інклюзивний транспорт та обладнання для закладів освіти. Керівництво області також представило KOICA проєкти, внесені до національної платформи DREAM, та визначило подальші потреби у водопостачанні, оснащенні прифронтових лікарень і забезпеченні рятувальних служб спеціалізованою технікою.

Республіка Корея залишається важливим торговельним партнером Дніпропетровської області. Про рівень партнерських відносин свідчить двосторонній аналіз зовнішньої діяльності.

Корейські підприємства найбільш купують органічні хімічні речовини, какао та продукти з нього, вироби з чорних металів, приладах та апаратах оптичних, тощо. Обсяг експорту товарів з Дніпропетровської області складав $1,0 млн. У порівнянні з 9 місяцями 2024 року, обсяг експорту з Дніпропетровщини зменшився на 50%.

10 підприємств Дніпропетровської області експортували свою продукцію на корейський ринок, це підприємства металургійного комплексу, хімічної, переробної промисловості та АПК.

Найбільше експортували свою продукцію наступні підприємства:

Своєю чергою близько 200 підприємств імпортерів регіону найбільше купували корейські товари, а саме: машини та обладнання, ефірні олії, інструменти, ножові вироби, інше. За результатами 9 місяців 2025 року імпорт товарів з Кореї в Дніпропетровську область зріс на 13% та складав $64,3 млн.

За обсягом імпортованої продукції до ТОП-5 увійшли наступні підприємства імпортери:

Імпортні операції переважно здійснювали підприємства металургійної, переробної промисловості та торгівельні підприємства.  

Джерело: інформацію для підготовки статті взято з відкритих онлайн джерел та сайту Головного управління статистики у Дніпропетровській області.