Аналіз агросектору яскраво демонструє його важливість для розвитку України. Сектор діяльності посідає друге місце серед господарчих галузей в державі. Продукція сільського господарства є важливою складовою, що формує український експорт.
Україна має доволі сприятливі природні умови для значного розвитку саме аграрного сектору, зберігає позиції серед провідних світових експортерів. Український агросектор залишається привабливим для іноземних та національних інвесторів, вважається перспективним для подальшого зростання.
Як і інші економічні сектори, аграрний комплекс зіштовхнувся з великою кількістю складнощів та викликів, зазнавши збитків через негативний вплив війни в Україні. Мінування територій, окупація окремих регіонів держави, вплив економічних факторів, зокрема значне зростання вартості процесів виробництва — все це вплинуло на діяльність аграрного сектору та його подальші перспективи. Аграрії втратили багато спеціалізованої техніки внаслідок розкрадання та руйнування, знищено об’єкти сільськогосподарського призначення, важливі енергетичні і транспортні вузли.
Одним із суттєвих викликів залишається падіння обсягів експорту, що зумовлено блокуванням морських портів та кордонів. Навіть після реалізації зернової угоди поточними питаннями залишається ускладнена логістика, постійні загрози припинення роботи «зернового коридору».
Є і позитивні тенденції. Війна змусила приділити більшу увагу моделі ведення бізнесу всіх сучасних гравців аграрного ринку. Значна кількість підприємців вкладається в інфраструктурні та логістичні об’єкти, створює сухі порти на кордонах з ЄС. Водночас фермери звертають більше уваги на нішеві культури. Розвиток спостерігається і у тваринництві.
Спостерігаються інвестиції в підприємства з глибокої переробки, а експортери постійно шукають нові ринки збуту.
До військових дій Україна постачала до Європейського Союзу менше третини власної продукції аграрного сектору, а пріоритетними були ринки Африки та Азії. Після початку повномасштабного вторгнення, внаслідок чого традиційний шлях експорту аграрної продукції Чорним морем був заблокований, ЄС зняв всі наявні обмеження на торгівлю з Україною. Таким чином Євросоюз намагався підтримати економіку України та уникнути харчової кризи у бідних регіонах Азії та Африки. У 2023 році, за інформацією Українського клубу аграрного бізнесу, до країн Євросоюзу надходило до 60% української продукції. З загальної суми експортного прибутку у 22 мільярди доларів, 54% було отримано з країн ЄС.
Брюссель оцінює загальну вартість наданих преференцій для торгівлі у 125 мільярдів євро. Проте, за словами представників Європейської комісії, станом на сьогодні немає жодних підтверджень негативного впливу імпорту українських аграрних товарів на ринки ЄС. Протягом 2023 року весь імпорт української продукції сільського господарства складав лише 9% від загального імпорту такої продукції в ЄС. В той самий час через польський кордон проходить лише 5% експорту з України, як повідомляють представники українського уряду.
Ці дані, що озвучені ЄС та українським урядом не впливають на протестувальників у Польщі, серед яких фермери та перевізники. Не дивлячись на те, що ще восени минулого року Європейська комісія прийняла рішення відмовитись від тимчасових заборон на проведення імпорту зерна з України та продовжити дозвіл на експортування продукції до Євросоюзу без обмежень, на території Польщі не тільки заблокований кордон, але й діють власні обмеження. При цьому новий уряд Польщі має плани на розширення переліку заборон та обмежень в рамках двосторонньої угоди.
Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський нагадав у листі фермерам, що дія національної заборони на імпорт зернових, насіння соняшника та ріпака, та окремих продуктів переробки, серед яких пшеничне борошно, висівки та макуха, залишається в силі. За його словами, надалі заборони можуть поширюватись на цукор, м’ясо птиці, фрукти м’якого типу, яблучний сік, мед та олію.
В Україні вважають, що втрати надходжень до національного бюджету через блокаду кордону можуть бути доволі великими. Європейська комісія намагається розв’язати цей конфлікт в рамках діяльності спеціалізованої координаційної платформи з питань експорту і транзиту української аграрної продукції, та нагадує, що національні органи влади мають захищати та забезпечувати діяльність пасажирських та вантажних перевезень, від яких залежать постачання на внутрішній ринок ЄС та його правильне функціонування.
Проте рішення Єврокомісії вже декілька місяців фактично ігноруються Польщею, тому українська влада планує шукати інші можливості та шляхи експорту. Проблеми з експортом зерна та вантажними перевезеннями Україна зможе повністю вирішити, лише відновивши контроль над західною частиною Чорного моря та налагодженням стабільного коридору експорту.
Значна частина профільних експертів з економіки та дипломатії вже неодноразово вказували, що через важливість діяльності сектору АПК для економіки держави Україні необхідно готуватись до складних фахових переговорів з Євросоюзом для розв’язання питання.
Наслідки блокування кордонів будуть відчутні як в Україні, так і в Польщі. Для польської сторони існує ризик втрати українського ринку. Також логістичні проблеми викличуть зростання цін на транспортування. Ще одним суттєвим наслідком може бути збільшення вартості ресурсів для виробництва в аграрному секторі. Засоби захисту і добрива, насіння надходять до України здебільшого через кордон з Польщею.
За прогнозами експертів, компанії почнуть переорієнтовуватись на об’їзд Польщі, що вплине на ціну продуктів та підвищить терміни постачання. Очікується подорожчання української продукції з доданою вартістю на території Польщі та польська продукція на території України, що вплине на кінцевих споживачів.
Члени Комітету з міжнародної торгівлі Європарламенту схвалили продовження заходів щодо лібералізації торгівлі для підтримки України та Молдови. Таким чином, з 6 червня 2024 по 5 червня 2025 року будуть зняті мита на імпорт, та квоти експорту на аграрну продукцію з України, що постачається в країни ЄС.
Водночас Болгарія, Румунія, Угорщина та Польща направили спільний лист до Єврокомісії з вимогами до введення імпортних мит на зерно з України, вказавши причиною недобросовісну конкуренцію, про що сповістив речник ЄК з питань торгівлі та сільського господарства Олаф Гілл.
Болгарія продовжує вимагати введення квот і тарифів на імпорт зерна з України до ЄС через труднощі, з якими стикаються фермери після скасування обмежень на торгівлю продуктами з України.
Згідно з словами заступника міністра аграрної політики, зараз складно визначити максимальні обсяги товарів, які можна постачати з червня без обмежень до Європейського Союзу, оскільки ще немає точного механізму визначення. Однак, враховуючи показники торгівлі протягом 2022 і 2023 року, можна прогнозувати безмитне постачання до ЄС приблизно 300 тонн цукру, 46 тисяч тонн яєць та 150 тисяч тонн птиці. За словами посадовця, в перспективі існує потреба внесення змін до Угоди про вільну торгівлю України з ЄС, для того, щоб не продовжувати щорічно автономні торговельні заходи. Уряд планує пропонувати відповідні зміни.
За словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, Україна збирається підвищити можливості експорту з використанням дунайських портів. Наразі обсяг вантажів, які проходять обробку в портах Дунаю, складає 3,3 млн тонн щомісячно.
Прем’єр-міністр вважає розв’язання проблеми з блокадою кордону та розвиток експорту до Європейського союзу ключовими факторами, що дозволять зміцнити національну економіку.
Не зважаючи на реалії сьогодення та безліч ускладнень, існують і позитивні прогнози. Спільно з українським АПК, Євросоюз може стати однією з потужних аграрно-продовольчих сил на світовому ринку. Проте, Україна водночас має прийняти низку важливих рішень для змін в аграрній економіці.
На думку профільних експертів, потрібно зважати на вектор розвитку світової економіки, та шукати місце держави в товарних ланцюгах з доданою вартістю. ЄС та Україні потрібно опрацювати спільну аграрну політику таким чином, щоб вона сприяла підвищенню конкурентоспроможності та ефективності Європейського Союзу на ринках світу.
Програма розвитку АПК в Україні має бути включена до загальноекономічної стратегії держави. Однією з моделей, що може бути впроваджена є диверсифікація в трьох секторах:
Фактично, йдеться про створення більшої кількості готової продукції, різних інгредієнтів, готових продуктів для подальшого продажу в торгових точках. Не дивлячись на те, що аграрна продукція України сировинна і присутня майже в усьому світі, існує потенціал ще не опрацьованих регіонів та неосвоєних ринків збуту, серед яких Африка, Близький і Середній Схід.
Потрібна диверсифікована структура виробництва, в якій кожен займає власну нішу. Основним завданням для держави є створення рівних можливостей для всіх гравців на ринку.
Від початку повномасштабного вторгнення українські зернотрейдери працюють в умовах підвищених ризиків та мають безліч складнощів в роботі.
Найбільшою проблемою для всіх представників сектору є ускладнення логістики. Відсутність транспортних засобів в достатній кількості, довгі черги з вагонами на кордонах, доставка автівками досить довга, крім того, навіть зараз безліч перевізників ще не обладнали авто для виїзду в Євросоюз. Звичайно, ще одним ускладненням для трейдерів стало блокування кордону з Польщею. Морські шляхи залишаються обмеженими.
Труднощі з логістикою спостерігаються на кожному етапі ланцюжка. По-перше, це доставка з господарств у порт, або на кордон. По-друге, ризики втрати вантажу під час накопичення на терміналах.
Ще однією складністю для фермерів, що мають власні потужності елеваторів, є борги за послуги. В умовах воєнного стану такі заборгованості зростають, та створюють додаткові проблеми для бізнесу через брак обігових коштів. Проблемою минулого року також стала неякісна кукурудза. Сушіння сировини доволі дороге, тим більше вологість була нетипово високою.
Складнощі створюються і внаслідок високих цін на внутрішньому ринку. Особливо в ланцюжку продажів страждають виробники. Фактично, український ринок є відірваним від світових трендів через безліч факторів всередині держави. Сьогодні нижньою планкою ціни в фермерів є собівартість виробництва, а в трейдерів — ціна з врахуванням всіх можливих ризиків.
Водночас рівень попиту на зерно з України на світових ринках не зменшився, існує безліч потенційних покупців, але великою проблемою залишається саме його доставляння. Фактично, трейдери просто не можуть транспортувати ті обсяги, які можливо продати на світових ринках. Найбільший заробіток зараз отримують саме масштабні компанії, які мають квоти на Одеських терміналах та діють на базисі FOB.
Тому першочерговим завданням залишається вирішення ситуації з блокуванням кордонів, підвищенням пропускної здатності морських портів для збільшення експортних можливостей національних виробників та трейдерів.
Проаналізувати ринок українських агровиробників та трейдерів, отримати детальну інформацію щодо ринку та його учасників можна з сервісом YC.Market. Сервіс стане помічником в аналізі ринку для аграрного бізнесу і суміжних сфер діяльності. Протестувати всі можливості продукту самостійно можна безкоштовно, пройшовши швидку реєстрацію за посиланням.
