Дніпропетровське інвестиційне агентство (DIA) презентує новий матеріал із серії щотижневих оглядів міжнародного партнерства України та Дніпропетровської області в умовах неспровокованої військової агресії рф. У цьому випуску висвітлено весь спектр допомоги, бізнес-комунікацій та показників торгівлі з Республікою Болгарія за даними системи DIABASE.
Одним із головних напрямів співпраці була військово-технічна підтримка. З 2022 року Болгарія схвалила 13 пакетів військової допомоги Україні; останній із них болгарський уряд затвердив 12 лютого 2026 року.
30 березня 2026 року Президент України і прем’єр-міністр Болгарії підписали в Києві Угоду про співробітництво у сфері безпеки. Документ передбачає продовження болгарської військової допомоги, спільні навчання, співпрацю у сфері розвідки, протидію гібридним загрозам і дезінформації та зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні. Того ж дня сторони підписали протокол щодо Болградської гімназії імені Г. С. Раковського, який гарантує представникам болгарської громади можливість навчатися рідною мовою.
Україна та Болгарія маю домовленість розвивати виробничу кооперацію, зокрема щодо безпілотників і боєприпасів, з використанням можливостей європейського інструменту SAFE. Ідеться про перспективу створення спільних виробництв як у Болгарії, так і в Україні.
Тоді ж Болгарія оголосила про приєднання до PURL (Prioritised Ukraine Requirements List) – механізму, через який союзники по НАТО фінансують закупівлю американського озброєння для України відповідно до її пріоритетних потреб. Українська сторона пов’язувала участь Болгарії, зокрема, з посиленням протиповітряної оборони перед наступним опалювальним сезоном.
Утім, після перемоги на парламентських виборах у Болгарії в 2026 році коаліції «Прогресивна Болгарія» офіційний зовнішньополітичний курс Софії зазнав трансформації. У червні 2026 року новий уряд оголосив про припинення передачі Україні озброєння зі запасів, а також вивів країну з «Коаліції охочих». У липні 2026 року прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев заявив, що країна вичерпала можливості надавати військову допомогу і може пропонувати лише військово-технічну допомогу у вигляді ремонту та обслуговування озброєння, крім того болгарські компанії зберегли можливість експорту зброї до України. Щодо фінансової допомоги через НАТО він заявив, що Болгарія братиме в ній участь відповідно до своїх можливостей. Софія і надалі офіційно визнає суверенітет і територіальну цілісність України та підтримує її європейську інтеграцію.
Болгарія бере активну участь у розвитку Вертикального газового коридору, який об’єднує газотранспортні системи Греції, Болгарії, Румунії, Угорщини, Словаччини, Молдови та України. Цей маршрут розширює можливості постачання природного газу в Україну та інші країни Центральної і Східної Європи, забезпечує альтернативні шляхи імпорту та зменшує залежність від російських енергоресурсів. У 2025–2026 роках розвиток коридору став важливою складовою українсько-болгарської енергетичної співпраці.
Під час зустрічі керівництва двох країн у березні 2026 року зазначалося, що після повного розвитку маршруту його потенційна пропускна спроможність у напрямку України може сягнути близько 10 млрд м³ газу на рік.
У 2026 році МЗС Болгарії продовжило окрему програму грантової підтримки організацій болгарської громади в Україні. Проєкти можуть стосуватися освіти, вивчення болгарської мови, культури та збереження історико-культурної спадщини; максимальна сума фінансування одного проєкту становить €5 тис.
На Міжнародній конференції з відновлення України (URC 2025) у Римі в липні 2025 року прем’єр-міністр Болгарії назвав серед перспективних сфер відновлення енергетичну та транспортну інфраструктуру, водопостачання, порти, судноплавство й чорноморську логістику. Болгарський уряд окремо наголошував на можливості залучення до українських проєктів національних будівельних та інфраструктурних компаній.
Болгарія дедалі активніше позиціонує себе як потенційного учасника відбудови України. У червні 2026 року на конференції з відновлення України в Гданську прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев визначив три сфери, у яких Болгарія бачить свою роль: диверсифікація енергопостачання, транспортна взаємопов’язаність Чорноморського регіону та співпраця у сфері безпеки. Зокрема, він відзначив спільну з Румунією ініціативу зі створення Центру морської безпеки в Чорному морі, яка безпосередньо допоможе майбутньому відновленню української економіки, оскільки забезпечуватиме свободу цивільного судноплавства, захист критичної інфраструктури, розмінування та обмін розвідданими.
Розвиток взаємовигідної торговельно-економічної співпраці також залишається важливим пріоритетом двох країн. Поточний рівень економічних відносин Дніпропетровської області та Болгарії свідчить про значний потенціал для зростання в сфері інвестиційної діяльності. На території регіону діє 5 болгарських компаній, які інвестували в економіку області $459 тис.
Країна залишається важливим торговельним партнером Дніпропетровської області та є одним з головних зовнішньоторговельних партнерів регіону, займаючи 5 місце серед країн-експортерів світу.
За результатами 9 місяців 2025 року обсяг експорту товарів з Дніпропетровської області зменшився на 20% у порівнянні з відповідним періодом 2024 року та склав $259,9 млн, що становить 33,6% від загальноукраїнського показника. Болгарські підприємства найбільш зацікавлені у чорних металах та виробах з них, жирах та рослинній олії, частинах залізничних локомотивів, м’ясі та їстівних субпродуктах тощо.
Понад 140 підприємств Дніпропетровської області експортували свою продукцію на болгарський ринок, це підприємства гірничо-металургійного комплексу, машинобудівної, переробної промисловості та АПК.
За обсягом експортованої продукції до ТОП-5 підприємств експортерів входять наступні:
Імпорт товарів з Болгарії у Дніпропетровську область збільшився на 47,6% у порівнянні з минулим періодом 2024 року та складав $35,3 млн.
Понад 120 підприємств імпортерів регіону найбільше купували болгарські товари, а саме: добрива, мило та миючі засоби, пластмаси та полімерні матеріали, чорні метали, інше.
За обсягом імпортованої продукції до ТОП-5 увійшли наступні підприємства імпортери:
Імпортні операції переважно здійснювали торговельні, харчові, переробні та машинобудівні підприємства.
Джерело: інформацію для підготовки статті взято з відкритих онлайн джерел
