Два роки поспіль Україна намагається вистояти на полі бою і повернути власні території. Разом із тим країна має чималі економічні виклики й мусить підтримувати власних громадян, що також потребує чималих ресурсів. Про те, яким став для України 2023 рік і які прогнози щодо року прийдешнього, розповіли президент Центру Разумкова Юрій Якименко і директор економічних програм Василь Юрчишин.
В Україні 2022 і 2023 роки увійдуть до історії як роки величезних випробувань і втрат. Між тим вітчизняна економіка упродовж двох років демонструє ознаки дивовижною стійкості в умовах довготривалої широкомасштабної російської агресії і спромоглася не лише зберегти значну частку власного потенціалу, але попри продовження бойових дій навіть зробила перші кроки до відновлення країни. Останнє дає підстави з обережністю стверджувати, що 2024 рік принесе подальші позитивні трансформації вітчизняного соціально-економічного середовища, а результатом стане економічне зміцнення і поліпшення добробуту.
Водночас не варто ігнорувати і традиційне застереження. Якщо країна продемонструвала зразки згуртованості для відбиття агресії зовнішнього ворога, то, на жаль, це не унеможливлює наявність серйозних викликів для внутрішньої єдності в подальшому. Історія України засвідчує, що чи не найбільші втрати незалежності та свободи відбувалися тоді, коли державницькі, патріотичні сили не спромагалися консолідуватись, у розбраті втрачали довіру власних громадян, відкриваючи тим самим шлях до реваншу антиукраїнських сил.
На жаль, наприкінці 2023 року спостерігається зростання внутрішньополітичної напруженості. Зазначене, заразом зі складною ситуацією на фронті та суперечностями в деяких партнерських країнах щодо подальшої допомоги Україні, спричиняє розчарування частини суспільства та тривогу громадян за подальші перспективи розвитку країни.
Однак, на наше переконання, прийдешній 2024 рік стане позитивним для України. Саме тому розглядається сценарій-прогноз розвитку країни у 2024 році, який співвідноситиметься з фактичним розвитком соціально- економічних процесів.
Насамперед слід нагадати, що входження України у 2023 рік супроводжувалося черговим витком агресивних і провокативних дій із боку російського агресора. Останні могли не лише принести додаткові економічні втрати, а й загальмувати відновлення країни загалом.
Йдеться про масовані бомбардування (які активізувалися ледь не в щоденному режимі) критичної інфраструктури, насамперед пов’язані із життєзабезпеченням населення – електро-, водо- і теплопостачання (що особливо актуально в зимовий період).
Ще в листопаді 2022 року українські міста й села перейшли на дозовану подачу електроенергії, «звичними» стали віялові та аварійні відключення. Крім незручностей для домогосподарств, довготривалі обмеження електроенергії означали скорочення тривалості виробничого часу багатьох промислових підприємств і практично всієї сфери побутових послуг.
Можливо, виглядає дивними, однак вітчизняне економічне середовище досить швидко пристосувалося до чергових викликів. Упродовж 2023 року виробничі показники демонстрували (хоча й слабке) поліпшення і засвідчували поступовий вихід з економічного провалля, до якого росія зіштовхнула Україну у 2022 році (нагадаємо про падіння реального ВВП на 30%). Така динаміка підтверджувалася упродовж 2023 року переглядом прогнозів розвитку економіки України (міжнародних інститутів і вітчизняних владних інститутів) – від вкрай низьких темпів зростання (і навіть падіння) реального ВВП, поданих на початку року, до цілком позитивних, поданих уже восени.
Так, у жовтні Світовий банк поліпшив прогноз зростання ВВП України у 2023 році до 3,5%, що на 1,5 в. п. вище від його ж червневих оцінок (на початку року прогноз був навіть негативний). Головними чинниками поліпшення прогнозу, стало:
Зрозуміло, умови розвитку економіки України у 2024 році визначатимуться складним поєднанням різноспрямованих внутрішніх і зовнішніх факторів. Останні посилюватимуться міжнародними протистояннями світових політичних та економічних лідерів, збереженням високих ризиків продовження повномасштабної російської агресії, а також нових вогнищ військових протистоянь. Ми не ігноруємо такі ризики, однак (всупереч їм) дотримуємося позиції, що прийдешній 2024 рік посилить стабілізаційні макроекономічні процеси в Україні.
Серед вірогідних (у певних рамках суперечливих) процесів, які сприятимуть / заважатимуть макроекономічному зміцненню, виокремимо такі:
Обвал, який спричинила російська агресія, економіки у 2022 році, сформував дуже низьку базу порівняння для наступних років. Тому позитивні показники зростання 2023–2024 років не повинні вводити в оману – країна поки не вийшла на траєкторію стійкого зростання ВВП. Проте, якщо 2024 року вдасться закріпити стабілізаційні процеси, то у 2025-й країна зможе входити з міцними позитивними очікуваннями.
Якраз у збереженні 2024 року економічної динаміки, набутої у 2023-му, ми вбачаємо добру основу для започаткування прискореного відновлення найближчими роками.
Такий підхід підтверджується прогнозом, представлений НБУ в останньому інфляційному випуску. Погоджуючись із раціональним характером наданих прогнозних показників і припущень, ми схильні бачити дещо інший (вірогідно, менш оптимістичний) характер розвитку вітчизняної економіки, базуючись на попередніх результатах 2023 року.
Головною ідеологічною відмінністю нашого прогнозу-2024 від владного є дещо нижчий рівень зростання реального ВВП, вищий рівень інфляції, поглиблення зовнішньоторговельного дефіциту і вищий рівень втрат валютних резервів (внаслідок потреб у зовнішніх і валютних збалансуваннях):
Головні макроекономічні показники 2021–2023років і прогноз на 2024 рік
| 2021 НБУ |
2022 НБУ |
2023 НБУ |
2023 ЦР |
2024 НБУ |
2024 ЦР |
|
| ВВП, млрд. грн | 5451 | 5191 | 6625 | 6590 | 7730 | 8360 |
| Реальний ВВП, % зростання | 3,4 | -29,1 | 4,9 | 4,0 | 3,6 | 4,0 |
| Зростання ІСЦ, % (груд.-груд.) | 10,0 | 26,6 | 5,8 | 6,8 | 9,8 | 12,9 |
| Зростання ІСЦ, % (ср.) | 9,4 | 20,2 | 12,9 | 13,1 | 8,3 | 10,0 |
| Сальдо рахунку поточних операцій, $ млрд | -3,9 | 8,0 | -7,3 | -6,2 | -11,0 | -12,0 |
| Валові резерви НБУ, $ млрд | 30,9 | 28,5 | 41,8 | 39,0 | 44,7 | 35,0 |
| Зростання номінальної ср. заробітної плати, % | 20,9 | 6,0 | 17,7 | 12,2 | 15,8 | 22,9 |
Зростання ВВП та інфляція. Наша оцінка зростання реального ВВП у 2023 році залишається незмінною і сьогодні виявляється нижчою, ніж у вказаному прогнозі НБУ (хоча владні початкові прогнозні показники зростання 2023 року були ледь не нульові). Головним чинником нашої відмови від перегляду прогнозу в напрямі збільшення показника зростання реального ВВП є певне послаблення динаміки партнерської допомоги й дедалі більші ризики відновлення масованих ударів агресора по енергетичній інфраструктурі в осінньо-зимовий період.
Звичайно, вітчизняні енергетики вже мають досвід відновлення руйнувань, однак це гальмуватиме виробничу активність і послаблюватиме стимули до прискореного відновлення.
Іншим фактором відмови від збільшення показника реального ВВП є енергетична складова – очікуване прискорення інфляції в осінньо-зимовий період у зв’язку із зростанням вартостей нафти, що зумовлено узгодженим зниженням видобутку нафти Саудівською Аравією і росією.
Звичайно, енергетична криза зразка 2022 року не повториться, однак шокові стрибки вартості енергоресурсів цілком вірогідні, особливо, якщо зима буде холодною і формуватиме значний попит на них у домогосподарств.
У частині розбудови реального сектору, на жаль, слід визнати, що такий важливий інструмент відновлення, яким мав стати «план Маршалла» і на який були великі сподівання на початку 2023 року, не був запроваджений у дію. Значною мірою це зумовлено тим, що українська влада так і не спромоглася підготувати зрозумілу програму відновлення (а не надати перелік об’єктів, для будівництва чи реконструкції яких потрібні значні зарубіжні кошти).
Ще одним чинником послаблення економічних стимулів до зростання виявляється транскордонний конфлікт між Україною і сусідніми європейськими країнами в частині експорту й навіть транзиту українського зерна та окремих видів продуктів харчування, що разом із відміною «зернової угоди» матиме негативний вплив на виробничі спроможності й показники платіжного балансу.
Заробітна плата. Особливий інтерес пов’язаний з оцінкою рівня заробітних плат. Це зумовлено тим, що з початку 2022 року Держстат не надає інформацію про середню заробітну плату. А її величина визначається опосередковано через розрахунок пенсій у Пенсійному фонді.
Згідно з цими даними середня зарплата залишалася законсервованою, хоча стрімко зростали виплати військовим. Хоча це мало відбилося на узагальнених середніх показниках, однак саме у 2022 році стрімко зросли депозити населення.
Економічне пожвавлення водночас відобразилося на зарплатах, які з весни 2023 року почали помітно зростати. Причому, зважаючи на гальмування інфляції, зростала і їх (зарплат) реальна купівельна спроможність.
Оскільки наші очікування пов’язані з подальшою стабілізацією макроекономічного середовища та зростанням попиту на кваліфіковану працю, є підстави очікувати прискореного зростання заробітних плат. За нашими оцінками, середня номінальна заробітна плата зросте 2023 року більш ніж на 12% і становитиме 16 700 грн, а у 2024-му в номінальному виразі зросте на 23% (зростання за прогнозом НБУ – 16%) і сягне 20 500 грн (таблиця «Головні макроекономічні показники 2021–2023років і прогноз 2024 рік»).
Наголошуємо, зміцнення оборонної та економічної спроможності країни у 2024 році означає, що в цей період може стрімко зрости попит на робочу силу, а в умовах утвореного дефіциту робочої сили (військові, мігранти) працедавці будуть згодні суттєво підвищити оплату праці.
Останнє своєю чергою зможе слугувати стимулом для повернення українців з-за кордону (і стане вагомим чинником економічного відновлення і зростання ВВП).
Однак попит зростатиме саме на кваліфіковану працю, на тих працівників, які вже довели власну спроможність або готові до нових конкурентних умов, і саме таким працівникам роботодавці готові будуть суттєво підвищувати зарплати.
Зворотною стороною такого «формату» попиту буде те, що рівень безробіття у 2024 році практично залишатиметься на рівні 2023 року.
ОЦІНКА НОМІНАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ЗАРПЛАТИ
Ми обрали два способи оцінки заробітної плати. Перший ґрунтується на тому, що, оскільки на зарплату у створюваному продукті припадає приблизно половина номінальної вартості, динаміка зарплат досить чітко співвідноситься з динамікою номінального ВВП, причому сформоване співвідношення має досить стійкий характер. І дійсно, вітчизняна практика і статистика це підтверджують (діаграма «Номінальний ВВП і номінальна середня заробітна плата»).
Номінальний ВВП (млрд грн, горизонтальна вісь) і номінальна середня заробітна плата (грн, вертикальна вісь)
Середня зарплата і запити в резюме, грн.
Варто віддати належне НБУ, якому в умовах агресії вдалося зберегти монетарну стійкість, а банківська система забезпечувала функціонування і збереження коштів населення. Важливим стабілізаційним фактором усього економічного середовища стала раціональна валютна політика, яка допускала слабку девальвацію гривні, що зменшувало ризики вимивання резервів та утікання капіталів, а також сприяла частковому збалансуванню попиту/пропозиції валюти на готівкових ринках.
Зміна валютного режиму. 2 жовтня 2023 року Національний банк зробив сміливий і довгоочікуваний крок – нарешті публічно відмовився від політики інфляційного таргетування та оголосив про перехід від режиму фіксованого курсу до так званого режиму керованої курсової гнучкості.
Це означає, що НБУ не відпускає гривню у «вільне плавання», планує і надалі її підтримувати, але при цьому дозволяє курсу реагувати на певні ринкові тенденції. Зокрема, регулятор готовий продавати золотовалютні резерви, задовольняючи надмірний попит на долари для того, щоб не допускати різких коливань курсу. Перехід до нового режиму є одним із кроків у напрямку валютної лібералізації та повернення до довоєнного режиму роботи валютного ринку.
Слід зазначити, що очікування певної напруженості і зростання попиту на валюту частково справдилися, оскільки іноземної валюти з України виходить більше, аніж надходить в економіку (з-за зовнішньо торговельного дефіциту, зменшення надходжень від трудових мігрантів, зростання витрат за кордоном українських переселенців). Так, НБУ упродовж першого тижня жовтня продав на міжбанківському ринку $1 163,7 млн, що є найбільшим обсягом продажу валюти за тиждень у 2023 році. Втім поки валютні резерви НБУ є достатніми для недопущення шокових курсових коливань, а допомога партнерських країн дозволяє поповнювати резерви.
Варто зауважити, що ризики для курсової динаміки пов’язані з тим, що, якщо військова ситуація погіршиться або партнерська допомога зменшиться, то вірогідним стане стрімке зростання попиту на валюту, а отже, і посилення девальваційних тенденцій чи втрата резервів.
Монетарні агрегати. Значимість партнерської допомоги для формування зваженої монетарної політики засвідчується тим, що з весни 2022 року формування грошової бази відбувалося саме завдяки ресурсам партнерських країн, які надходили у форматі грантів або ж бюджетного фінансування (діаграма «Складові формування грошової бази»). Так, валютні ресурси уряд «продавав» НБУ (що збільшувало чисті зовнішні активи), а отримані гривневі ресурси вже вливалися в економіку.
Зауважимо, кредити МВФ, які надходять безпосередньо до центрального банку (і «дзеркально» формують зобов’язання) не створюють чистих зовнішніх активів. Зауважимо, подібна ситуація (хоча й значно менших масштабів) складалася у коронавірусному 2020 році.
Це дозволило відмовитися від досить жорстких монетарних обмежень (зокрема, через високу облікову ставку) і започаткувати послідовні кроки до монетарної експансії – необхідної умови підтримки та стимулювання зростання і зміцнення реального сектору економіки. Продовження такої підтримки, на наше переконання, посприяє прискореній пропозиції грошей. Так, якщо 2024 року НБУ очікує зростання грошової бази на 16,2%, а маси – на 13,0%, то, за нашим сценарієм, зростання цих агрегатів становитиме 19,9% і 19,4%, відповідно (таблиця «Головні монетарні агрегати»), що, як зазначалося, зможе стати одним із факторів прискорення інфляції.
При цьому, однак, кредитування вітчизняних економічних агентів відновлюватиметься вкрай повільно, що зумовлено збереженням високих ризиків. Так, обсяг кредитів резидентам 2024 року зросте лише незначно – на 5–6% (у 2023 році – зменшення на 1–2%), тобто через інфляцію реальні грошові залишки продовжуватимуть тенденцію до зменшення.
«Обережність» у кредитуванні входить у певну суперечність із депозитами бізнесу та домогосподарств. Останні знаходяться під не меншим тиском невизначеності, однак продовжують і продовжуватимуть довіряти власні кошти банківській системі. Темпи зростання депозитів домогосподарств помітно перевищуватимуть темпи інфляції, що означає зростання реальних коштів на депозитах населення (таблиця «Депозити і кредити домашніх господарств»).
Складові формування грошової бази, млрд грн
Головні монетарні агрегати (на кінець періоду)
| 2021 | 2022 | 2023 (о) | 2024 (п) | |
| Грошова база, млрд грн | 662,5 | 792,5 | 960,0 | 1200,0 |
| зростання до попереднього року, % | 11,2 | 19,6 | 21,1 | 19,9 |
| Зростання готівки в обігу, % | 12,6 | 14,6 | 14,1 | 15,8 |
| Грошова маса, трлн грн | 2,1 | 2,5 | 2,95 | 3,7 |
| Зростання грошової маси, % | 12,0 | 20,8 | 24,0 | 19,4 |
| Швидкість обігу М2 | 2,8 | 2,3 | 2,4 | 2,5 |
| Зростання Індексу споживчих цін (груд-груд) | 10,0 | 26,6 | 9,8 | 12,9 |
Депозити і кредити домашніх господарств (на кінець періоду)
| 2021 | 2022 | 2023 (о) | 2024 (п) | |
| Депозити домашніх господарств, млрд. грн. | 794,2 | 1045,7 | 1200 | 1450 |
| Зростання депозитів домогосподарств, % | 8,7 | 31,7 | 14,8 | 20,8 |
| Депозити домашніх господарств, % ВВП | 14,6 | 20,1 | 18,5 | 17,6 |
| Депозити домашніх господарств, $-екв. | 29,2 | 28,6 | 30,8 | 33,3 |
| Кредити домогосподарствам, млрд грн | 254,4 | 221,1 | 240,0 | 260,0 |
| Зростання Індексу споживчих цін (груд.-груд.) | 10,0 | 26,6 | 9,8 | 12,9 |
Попри агресію рф, що триває, і помітне ускладнення міжнародних відносин України з окремими партнерами, ми зберігаємо оптимістичні очікування стосовно того, що 2024 року вдасться започаткувати системні міжнародні програми відновлення України. Проте їх втілення матиме суперечливі впливи на платіжний баланс.
Платіжний баланс – рахунок поточних операцій. Україна входила у 2023 рік із значними «перекосами» у платіжному балансі. Так, за результатами 2022 року дефіцит зовнішньої торгівлі (товарами і послугами) перевищував $25 млрд, а позитивне сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу сягало позитивного рекордного за останні 10 років показника – $8 млрд. Що зумовлено високим припливом ресурсів за статтями так званих первинних (значною мірою зарплати, які виплачують іноземні роботодавці) – $8,5 млрд – і вторинних – $25 млрд – доходів (партнерська допомога).
Експортні втрати 2022–2023 років переважно зумовлені практично знищенням промислового (зокрема, металургійного, який усе ще залишається одним із базових для експорту) потенціалу на Дніпропетровщині, Харківщині, Донеччині, Миколаївщині, до хоча б часткового відновлення якого ще дуже далеко. І вірогідно, ця експортна група не зможе поновити свої позиції у структурі вітчизняного експорту, принаймні без значних структурних змін і масштабних інвестицій у новітні металургійні технології (без чого важко сподіватися на посилення експортної спроможності країни, принаймні в середньостроковій перспективі).
Подібна ситуація з «перекосами» продовжилася у 2023 році і, вірогідно, спостерігатиметься у 2024-му. Особливістю стане те, що обсяги експорту продовжуватимуть знижуватися, а імпорту – зростати (таблиця «Показники зовнішньої торгівлі»), що збільшуватиме зовнішньоторговельний дефіцит. Однак завдяки зростанню номінального ВВП та лише слабкої девальвації дефіцит у структурі ВВП зазнає зменшення – з (очікуваних) 21% у 2023 році до 18% у 2024-му.
Показники зовнішньої торгівлі
| 2021 | 2022 | 2023 (о) | 2024 (п) | |
| Експорт товарів, $ млрд | 63,1 | 40,9 | 33,0 | 35,0 |
| Експорт товарів і послуг, $ млрд | 81,5 | 57,5 | 50,0 | 52,0 |
| Експорт товарів і послуг, % ВВП | 40,8 | 35,9 | 29,6 | 26,4 |
| Імпорт товарів, $ млрд | -69,8 | -55,6 | -59,0 | -63,0 |
| Імпорт товарів і послуг, $ млрд | -84,2 | -83,3 | -86,0 | -88,0 |
| Імпорт товарів і послуг, % GDP | 42,2 | 52,0 | 51,0 | 44,8 |
| Коефіцієнт покриття імпорту експортом (товарів і послуг), % | 96,8 | 69,1 | 58,1 | 59,1 |
| Сальдо зовнішньої торгівлі товарами і послугами, % ВВП | -1,4 | -16,1 | -21,0 | -18,0 |
Саме завдяки надходженням від партнерів (див. «Допомога США Україні») у 2022–2024 роках вдавалося і вдасться утримувати рахунок поточних операцій платіжного балансу (РПО) у «прийнятних» межах (таблиця «Баланс первинних і вторинних доходів і рахунку поточних операцій»). Зазначимо, що обсяги таких надходжень суттєво зменшаться у 2024 році, що є додатковим стимулов для української влади посилювати трансформаційні процеси, щоб, попри воєнні ризики, привабливість входження до України поступово зростала.
ДОПОМОГА США УКРАЇНІ
За 18 місяців війни – з 24 лютого 2022 року до 31 липня 2023 року – Україна залучила $60,2 млрд у вигляді грантів і пільгових кредитів/гарантій.
З цієї суми $32,1 млрд отримано 2022 року. Зокрема, США, ЄС, МВФ, Канада та Світовий банк надали 83% від загальної суми
За підрахунками американського Council on Foreign Relations, США загалом направили Україні гуманітарної, фінансової та військової допомоги на $78 млрд:
Це безпрецедентно високі показники, і значною мірою саме завдяки допомозі Україні вдалося і вдається вистояти проти російського агресора. США й восени 2023 року продовжують фінансову підтримку України на систематизованій основі, зокрема через Цільовий фонд багатьох донорів Світового банку.
Баланс первинних і вторинних доходів і рахунку поточних операцій
| 2021 | 2022 | 2023 (о) | 2024 (п) | |
| Сальдо первинних | -5,8 | 8,5 | 6,8 | 6,0 |
| Сальдо вторинних | 4,6 | 25,2 | 23,0 | 18,0 |
| Баланс первинних і вторинних доходів, $ млрд | -1,2 | 33,7 | 29,8 | 24,0 |
| Сальдо зовнішньої торгівлі товарами і послугами, % ВВП | -1,4 | -16,1 | -21,0 | -18,0 |
| РПО, % ВВП | -2,0 | 5,0 | -3,6 | -6,0 |
| РПО, $ млрд | -3,9 | 8,0 | -6,2 | -12,0 |
Причому тут вагому роль можуть зіграти ініціативи іноземних партнерів, які матимуть вирішальний вплив на інвестиційне розширення в Україні вже найближчим часом. Так, Франція представила двосторонній механізм страхування своїх компаній (державною страховою компанією Bpifrance Assurance Export), які готові інвестувати в Україну та брати участь у реконструкції країни до завершення війни.
Іншим важливим є довгоочікуваний крок, який першою з країн ЄС зробила Бельгія. Уряд створив спеціальний фонд для підтримки України обсягом 1,7 млрд євро, який наповнюють з оподаткування прибутків заморожених у країні російських активів. Нагадаємо: поки відсутні узгоджені загалом у рамках ЄС механізми використання заморожених російських активів на користь України.
Якщо й іншим країнам вдасться винайти та впровадити подібні механізми, Україна може отримати значні ресурси на відновлення країни (які, звичайно, збалансовуватимуть платіжний баланс або поліпшуватимуть боргові позиції).
Наступний напрямок дій, з яким зв’язувалися великі перспективи, сьогодні проходить випробування. Йдеться про те, що розбудова логістичної інфраструктури на західних кордонах України (а з нею формування потенціалу виробництва технологічних товарів за участю компаній із партнерських країн) може загальмуватися (що своєю чергою гальмуватиме і транскордонну торгівлю послугами).
Причину (чи привід) конфлікту, що виник влітку 2023 року, пов’язують з експортом (і транзитом) українських зернових й окремих продуктів харчування до ЄС: у липні Польща, Болгарія, Угорщина, Румунія та Словаччина погодили загальну декларацію, за якою ввезення українського зерна в ці країни заборонено. Хоча Єврокомісія частково підтримала Україну, однак конфлікт не було вичерпано. Далі сторони зробили кроки назустріч (і градус конфлікту суттєво послабився), однак саме Україна найбільш зацікавлена в належному компромісному рішенні і, ба більше, не може мати конфронтаційні суперечності із своїми сусідами-партнерами. Лише максимальне уникнення непорозумінь дають підстави для позитивної зовнішньоекономічної інтеграції України до ЄС.
Боргові позиції. На початку 2022 року досить високі макроекономічні ризики пов’язувались із зовнішньоборговими позиціями України. Однак надалі ризики були локалізовані в тому числі внаслідок допомоги партнерських країн.
У цьому контексті доречно нагадати про ще одну особливість зовнішньоборгової політики – вдалу реструктуризацію виплат, зокрема пом’якшення умов виплат за деякими боргами, здійснену 2022 року. Так, влітку 2022-го Україна підписала Меморандум про взаєморозуміння стосовно призупинення виплат за державним та гарантованим державою боргом із групою офіційних кредиторів України з країн G7 та Паризького клубу. Документ було укладено з метою пом’якшення (призупинення виплат основної суми та відсотків за двосторонніми боргами з 1.08.2022 до кінця 2023 року) економічних наслідків (збільшити соціальні видатки, витрати на охорону здоров’я чи підтримку економіки) російської агресії.
Хоча «заощаджені» були відносно незначні обсяги, проте уряд продемонстрував кваліфікований підхід до зовнішньоборгових проблем, що, до речі, є важливим свідченням для країн-партнерів.
Слід визнати, що 2023 року Україна накопичувала боргові зобов’язання. Звернемо увагу, що тут розгляд стосується лише зовнішнього держборгу, оскільки внутрішній легко покривається і рефінансується (у крайньому разі) НБУ.
Боргова ситуація в Україні залишається серед найскладніших, і є підстави стверджувати, що зовнішній держборг країни на початок 2024 року перевищить фінансовокритичний рівень 60% ВВП (таблиця «Зовнішній борг України»).
За прогнозними оцінками НБУ, сума платежів за державним боргом (до неї входить як погашення зобов’язань, так і плата за обслуговування) у 2024 році порівняно з 2023 роком зросте на 42,5% – загалом до 1,03 трлн грн.
Натомість уряд на засіданні 27 вересня 2023 року затвердив стратегію управління державним боргом на 2024–2026 роки. У документі наголошується, що головна особливість воєнного часу – стрімке накопичення зовнішньої заборгованості, з допомогою якої відбувається покриття бюджетного дефіциту.
Зовнішній борг України, станом на кінець періоду, $ млрд, якщо не інше
| 2021 | 2022 | І п/р 2023 | 2023 (п) | |
| Всього (валовий зовнішній борг) | 129,7 | 131,0 | 148,6 | 160,0 |
| Сектор загальнодержавного управління | 51,3 | 65,3 | 81,4 | 92,0 |
| Сектор загальнодержавного управління, % ВВП | 25,7 | 40,8 | 48,0 | 54,0 |
Таке накопичення боргів згодом частково зможе компенсуватися реструктуризацією або навіть списанням. Однак поки що зростають ризики посилення боргового тиску. НБУ та МВФ неодноразово попереджали й попереджають про вірогідне скорочення міжнародної допомоги. Тому залучення іноземного довгострокового пільгового фінансування партнерських країн, характерною рисою якого є низькі ставки, тривалий строк погашення основної суми та збільшення частки грантів (щоб отримати якнайбільше коштів на пільгових умовах, знизити вартість їх обслуговування та відтягнути терміни погашення боргів) – першочергові завдання влади.
На завершення наголосимо: незважаючи на величезні труднощі, зумовлені російською агресією, Україна має внутрішній потенціал для поліпшення соціально-економічної динаміки, і, як і в попередні роки, сподіваємось, що завдяки військовому зміцненню та партнерській допомозі інституційні зміни прискоряться, а потенціал нарешті почне реалізовуватись.
Підтримка західними партнерами українців, не лише у військовій чи економічній сферах, а й соціальній і гуманітарній, стала невід’ємною складовою 2022–2023 років і сприяла позбавленню громадян панічних настроїв.
Центр Разумкова після початку широкомасштабної війни проводить регулярні соціологічні опитування на територіях, підконтрольних українському уряду. Ці опитування виявляють важливі характеристики українського сьогодення, насамперед в інституційній сфері, довірі громадян країни до суспільних інститутів, перспективах соціально-економічного розвитку. Водночас слід зазначити, що результати дослідження Центру Разумкова відображають ситуацію на підконтрольних українському уряду територіях, на яких не ведуться активні бойові дії, і не можуть бути екстрапольовані на окуповані, прифронтові території та території, лише нещодавно звільнені від загарбників.
Такі результати, хоча й суб’єктивного характеру, все ж можуть слугувати «підказкою» стосовно позитивних змін чи «вузьких місць», які створюють відповідно стимули і бар’єри на шляху розвитку країни.
(1). Одним із центральних в опитуваннях Центру Разумкова є питання стосовно правильності руху країни. Розподіл відповідей на це питання значною мірою відображає узагальнені поточні здобутки й суперечності розвитку країни.
Нагадаємо: в останній рік напередодні повномасштабного вторгнення, попри відносно стійку (хоча й слабку) економічну динаміку, ситуація в країні характеризувалася зростанням політичної напруженості. І, попри послідовне зростання заробітних плат, число тих, хто у середині мирного 2021-го вважав, що події розвиваються у неправильному напрямку, майже втричі перевищувала чисельність тих, хто висловлював переконання, що країна рухається у правильному напрямку (таблиця «У правильному чи неправильному напрямку…»).
Після початку протидії вторгненню російських військ в Україну, згідно із соціологічними дослідженнями Центру Разумкова, частка тих, хто вважав, що події розвиваються у правильному напрямі, постійно зростала, досягши максимального показника наприкінці зими 2023 року, коли високими були очікування швидких перемог ЗСУ і звільнення країни від загарбника.
У правильному чи неправильному напрямку розвиваються події в Україні, % відповідей
| 05’21 | 09’22 | 11’22 | 01’23 | 02–03’23 | 05’23 | 07’23 | |
| У правильному напрямі | 21,5 | 51,0 | 51,2 | 58,9 | 60,6 | 55,7 | 52,1 |
| У неправильному напрямі | 59,6 | 27,8 | 29,4 | 23,6 | 21,0 | 21,9 | 26,8 |
| Важко відповісти | 18,9 | 21,3 | 19,4 | 17,5 | 18,5 | 22,4 | 21,1 |
Втім надалі, і особливо в літні місяці 2023 року, спостерігалося зниження цього показника – до 52% у липні, тобто до рівня, який спостерігався восени 2022-го, коли настрої та очікування українців і їхні оцінки розвитку, хоча вже були вельми позитивні, однак усе ще відображали високі ризики ескалації, і до менше 49% у серпні-вересні (найнижчі показники за останній рік), коли стало зрозумілим, що звільнення країни затримується. (Відповідно суттєво зросла частка тих, хто вважає, що розвиток країни йде в неправильному напрямку – з 21% взимку до понад 30% у вересні 2023 року). (Див. таблицю «Правильність напрямку розвитку події в Україні у ІІ п/р 2023р.»)
Правильність напряму розвитку подій в Україні у другому півріччі 2023 року, % відповідей
| 07’23 | 08’23 | 09’23 | |
| У правильному напрямі | 52,1 | 48,2 | 48,7 |
| У неправильному напрямі | 26,8 | 29,5 | 30,5 |
| Важко відповісти | 21,1 | 22,3 | 20,8 |
Між тим, незважаючи на зниження відповідного показника на початку осені, майже половина респондентів зберігають оптимістичні оцінки й переконані у правильності руху країни (песимістичних оцінок дотримується менше третини респондентів).
(2). Інше важливе питання стосується перспектив поліпшення ситуації в країні в найближчій і середньостроковій перспективі. Звернемо увагу на дві обставини.
По-перше, специфічним є те що як оцінки правильності руху країни в літньо-осінній період (таблиця вище «Правильність напрямку розвитку подій в Україні у другому півріччі 2023 року»), так і очікування змін економічного становища в найближчі три місяці (тобто на кінець року) демонструють значно слабші результати, ніж взимку 2023 року, що цілком співвідноситься з вказаним нами вище посиленням політичних та економічних ризиків, а баланс відповідей навіть стосовно короткострокових змін залишається суттєво негативним (найкращими були оцінки в лютому 2023 року – так само, як максимальними були оцінки стосовно правильності руху країни (таблиця «Як зміниться економічне становище в Україні у найближчі три місяці»).
По-друге, оцінки перспективних змін економічного становища в країні вказують на очікування позитивних змін (таблиця «Як зміниться економічне становище в Україні у найближчі 2–3 роки»).
Як зміниться економічне становище в Україні у найближчі три місяці, % відповідей
| Травень 2021 року | Листопад 2022 року | Лютий 2023 року | Липень 2023 року | Вересень 2023 року | |
| Зміниться на краще | 11,8 | 11,3 | 13,4 | 7,8 | 10,0 |
| Зміниться на гірше | 22,1 | 36,8 | 22,7 | 34,9 | 28,2 |
| Не зміниться | 55,7 | 37,6 | 45,3 | 42,9 | 49,8 |
| Важко відповісти | 10,5 | 14,3 | 18,5 | 14,4 | 12,0 |
| Баланс (позит. – негат.) | -10,3 | -25,5 | -9,3 | -27,1 | -18,2 |
Як зміниться економічне становище в Україні у найближчі 2–3 роки, % відповідей
| Травень 2021р. | Листопад 2022р. | Лютий 2023р. | Липень 2023р. | Вересень 2023р. | |
| Зміниться на краще | 29,9 | 48,2 | 52,1 | 36,6 | 38,1 |
| Зміниться на гірше | 21,2 | 16,6 | 11,0 | 20,3 | 20,3 |
| Не зміниться | 26,1 | 11,4 | 11,1 | 13,1 | 16,8 |
| Важко відповісти | 22,8 | 23,8 | 25,8 | 30,1 | 24,8 |
| Баланс (позит. – негат.) | 8,7 | 31,6 | 41,1 | 16,3 | 17,8 |
Тобто очікування економічного поліпшення у середньостроковій перспективі не затьмарюються негативними проявами сьогодення у соціально-економічних і суспільно-політичних сферах (хоча й можуть ускладнити перспективи економічного відновлення).
Джерело:
