Ведення бізнесу
Європейський ринок сталі суттєво залежить від імпорту напівфабрикатів, зокрема, квадратної заготовки з України та Росії. Квадратна заготовка застосовується європейськими виробниками для виробництва арматури та катанки.За даними Eurostat, 2022 року ЄС збільшив імпорт квадратної заготовки на 5.4% – до 1,55 млн т. За чотири місяці 2023 року імпорт становив 555,3 тис. т.Основними постачальниками імпорту до ЄС останнім часом були Росія, Україна та Туреччина. Динаміка поставок значно відрізнялася:
Китай та Індія не відіграють значної ролі на ринку квадратної заготовки в ЄС. Постачання з цих країн у 2022-2023 роках. були на мінімальному рівні:
Потенційний вплив санкцій
Надалі постачання квадратної заготовки з Росії до Євросоюзу ще більше знизиться. З 30 вересня 2023 року на повну силу набуде 8 пакет санкцій, в рамках якого для квадратної заготовки передбачено перехідний період. Так, імпорт квадратної заготовки (код 7207 11) забороняється з 1 квітня 2024 року.Також працюють квоти на імпорт квадратної заготовки із РФ. Вони передбачають поступове зниження імпорту з Росії: у першому періоді дії квот – на 10,1% порівняно із середньомісячним імпортом у 2022 році, у другому періоді – на 37,1%, у третьому періоді – на 64,1%.
Квоти на імпорт квадратної заготовки з Росії
Код | Продукт | Період дії квоти | Обсяг імпорту, тис. т |
---|---|---|---|
7207 11 | Квадратна заготовка | 7.10.2022 – 30.09.2023 | 487.2 |
1.10.2023 – 31.12.2023 | 85.3 | ||
1.01.2024 – 31.03.2024 | 48.7 |
Суттєвішим є те, що в рамках 11-го пакету санкцій Євросоюз буде вимагати від експортерів сталі докази, що вихідні матеріали для переробки у третій країні були імпортовані з РФ. Нові вимоги набудуть чинності 30 вересня цього року. Якщо сталеву продукцію виготовлено з російської квадратної заготовки (напівфабрикат для арматури), її не можна ввозити до ЄС з 1 квітня 2024 року. Найбільше від цього може постраждати імпорт довгого прокату з Туреччини, Єгипту та країн Близького Сходу.
«З одного боку, запровадження заборони на постачання продукції, виробленої з російської сталі в третіх країнах, – це логічний крок, спрямований на усунення прогалин у чинних санкціях. Однак, з іншого боку, незрозуміло, як він буде реалізований на практиці. Залишається багато відкритих питань. Наприклад, як відбуватиметься верифікація сертифікатів про походження продукції. Цілком можлива ситуація, коли виробники використовуватимуть як російські, так і місцеві напівфабрикати, проте під час постачання в ЄС стверджуватимуть, що весь обсяг продукції для європейських покупців вироблений без використання російської сировини. Як це перевірятиметься? Цілком можливо, що нове обмеження не працюватиме на практиці», – зазначає аналітик GMK Center Андрій Глущенко.
Турецький імпорт квадратної заготовки
Росія активно постачає свої напівфабрикати до країн регіону, які не вводять санкцій проти її виробників та їхніх власників. Основним ринком збуту для російської квадратної заготовки є Туреччина. Ключові експортери – «Металоінвест», Новоросійський прокатний завод і «Новосталь-М».За підсумками січня-травня Туреччина імпортувала 1,64 млн т квадратної заготовки (HS 720711), що на 51% більше у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року. Росія відвантажила 729,4 тис. т продукції, Алжир – 328,6 тис. т та Оман – 170,4 тис. т.Російський експорт квадратної заготовки до Туреччини мало багато в чому демпінговий характер. Весною минулого року російські постачальники робили знижку до $100/т на свою заготовку порівняно з експортними пропозиціями місцевих компаній. Турецькі металурги скористалися такою ціновою пропозицією, замінюючи у своїх виробничих процесах металобрухт квадратною заготовкою з РФ. Металобрухт використовується для виробництва квадратної заготовки в Туреччині, тому турецьким виробникам при певному співвідношенні ціни брухту та квадратної заготовки вигідніше купувати та використовувати цей вид напівфабрикату з РФ.Поточні ціни на квадратну заготовку перебувають на мінімумі з листопада 2020 року. Вони почали знижуватися з $615/т FOB Чорне море наприкінці лютого і досягли $460/т у середині липня.Нині на постачання заготовки з РФ до Туреччини негативно впливають такі фактори:
Паралельно зі зростанням імпорту із РФ роль українських постачальників на турецькому ринку помітно знизилася. За підсумками 2022 року Україна експортувала до Туреччини 117,5 тис. (-66,4% р./р.) сталевої заготовки, посівши третє місце з постачання заготовки (4,7% від загального обсягу). За перше півріччя 2023 року до Туреччини з України було відвантажено лише 22,85 тис. т напівфабрикатів (всіх видів). Таким чином, Україна вилетіла з лідерів постачання квадратної заготовки до Туреччини, хоча потенційно турецький ринок є одним із найцікавіших для українських підприємств.
Перспективи експорту
Незважаючи на війну, Україна залишається великим постачальником квадратної заготовки на низку великих регіональних ринків. Митна статистика не дозволяє виділити квадратну заготовки серед інших видів напівфабрикатів. У I півріччі Україна експортувала 549,5 тис. т напівфабрикатів, що на 61,5% менше у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року.Перспективи українського експорту квадратної заготовки багато в чому залежить від ситуації у галузі. Зокрема, від наявності чи відсутності форс-мажорних обставин, спричинених передусім активною фазою бойових дій. В Україні квадратну заготовку виготовляють:
У роботі «Каметсталі» та «АрселорМіттал Кривий Ріг» нещодавно були призупинення, спричинені перебоями в енергопостачанні та проблемами із достатнім водозабезпеченням виробничих процесів відповідно.Основними імпортерами напівфабрикатів з України у першому півріччі 2023 р. були Польща (35,5% поставок у грошовому вираженні), Болгарія (29,8%) та Італія (7,5%). Від українського експорту квадратної заготовки суттєво залежать окремі європейські підприємства. Зокрема, «Каметсталь» постачає квадратну заготовку на болгарський завод групи «Метінвест» Promet Steel.Подальша динаміка експорту квадратної заготовки з України залежить від низки чинників. Насамперед, основним обмеженням залишається логістика. Росія продовжує блокаду українських морських портів Останні обстріли портової інфраструктури вказують на ескалацію військової напруги у регіоні. Вихід Росії із зернової угоди призведе до того, що на українську залізницю ляже додаткове навантаження, пов’язане із перевезенням зернових вантажів. У металургійних підприємств залишиться менше можливостей для вивезення продукції.Крім того, зберігаються ризики, пов’язані з перебоями в енерго- та водопостачанні українських металургійних підприємств. Військові дії можуть призвести до виникнення будь-яких непередбачених ситуацій.Проте українські підприємства демонструють гнучкість та здатність адаптуватися до нових умов. Українські виробники орієнтуються на європейський ринок та намагаються зберегти статус надійних постачальників, незважаючи на війну. Україна розраховує зберегти своє місце у європейських металургійних ланцюжках поставок.
Джерело: https://gmk.center