Російські ракети відлякують іноземних інвесторів від України. Уряд прагне це змінити та запустити страхові програми більш як на $2 млрд у 2023 році. Як вони можуть працювати та чи вдасться домовитися уряду з міжнародними фондами.
Український уряд веде перемовини з Агентством із гарантування інвестицій (MIGA), яке входить до структури Світового банку, та американською фінансовою корпорацією DFC (Development Finance Corporation) про систему страхування ризиків, повʼязаних з війною, для інвестпроєктів в Україні.
Вже наступного року українські посадовці сподіваються побачити гарантії на $2 млрд від обох установ, каже перший заступник міністра економіки Денис Кудін. «Поки що це soft commitment, – визнає він. – Але ще девʼять місяців тому ніхто не планував нам давати $20–30 млрд на фінансування бюджету. Зараз ми це маємо. Так буде й зі страхуванням».
Чи виправданий цей оптимізм? Залежить від успіху пілотного проєкту MIGA на $30 млн, який діятиме до кінця 2022-го, додає Кудін. Заявки на участь у ньому вже подали кілька промислових проєктів. Співрозмовники Forbes у Мінекономіки попросили не розкривати їхній профіль з міркувань безпеки.
Істотне обмеження – MIGA та, ймовірно, DFC, принаймні на першому етапі працюватимуть лише з іноземними інвесторами. Для українського бізнесу діятиме інший механізм із залученням Експортно-кредитного агентства, однак його дизайн ще не фіналізовано, розповідає заступник голови комітету з питань економічного розвитку Верховної Ради Дмитро Киселевський («Слуга народу»).
Чи варто бізнесу розраховувавти на дієве страхування ризиків та як це може працювати?
За оцінкою Мінекономіки, для того, щоб ВВП України зростав темпами понад 5% на рік, економіці потрібно залучати $60–70 млрд інвестицій, каже Кудін.
Російські ракети демотивують інвесторів. У середині вересня Мінекономіки оголосило про початок пілотно проєкту з агентством MIGA на $30 млн. Згідно з його умовами, обсяг страхового покриття становитиме не менше 90% від суми інвестиції, йдеться у релізі міністерства.
MIGA вже отримало кілька заявок. Компанії можуть звертатися до агентства безпосередньо або через Мінекономіки, уточнює заступник міністра Олександр Грибан. Міністерство сформувало власний пайплайн, додає Кудін.
Поки що йдеться про бізнес із повністю іноземним капіталом. Найбільші шанси мають компанії, які й до війни були bankable з точки зору міжнародних фінансових інституцій, зазначає Грибан.
«Проєктам, які не відповідають необхідним критеріям, я б порадив уже починати перебудову, оскільки, враховуючи нашу євроінтеграцію, без таких елементарних речей, як трирічний аудит, розраховувати на щось на серйозних ринках складно», – каже він.
Малоймовірно, що MIGA погодиться гарантувати бізнес, повʼязаний із забезпеченням Збройних сил чи видобутком вуглеводнів, припускає Грибан.
У відповіді на запит Forbes MIGA уникло прямих коментарів про результати пілоту. Україні важливо ще цього року отримати принаймні один-два успішних проєкти. «Це створить прецедент, який ми зможемо показувати іншим партнерам», – додає Кудін.
$1 млрд, який хотіли б отримати від MIGA українські урядовці наступного року, поки дуже попередня цифра. У MIGA є ресурси (цього року у портфелі агентства – проєкти на $24 млрд), до того ж страхування воєнних ризиків є його стандартним інструментом. Однак фінансування для України має погодити рада Світового банку.
Іншим гарантом може стати американська DFC. Мінекономіки розпочало перемовини про виділення понад $1 млрд у 2023 році, каже Кудін. У DFC наразі немає готових продуктів під воєнні ризики, уточнює він.
Ще один інструмент, але вже для покриття кредитних ризиків, – система експортно-кредитних агенцій (ЕКА) у системі ОЕСР та країнах G7. «Наприклад, якщо польському постачальнику не платить український контрагент, він покриє витрати за рахунок коштів експортно-кредитної агенції», – каже Грибан. Він не уточнив, чи веде Мінекономіки конкретні перемовини у цьому напрямі.
Як розвʼязати проблему страхування ризиків міжнародними структурами не тільки для іноземного бізнесу? Для підприємців з України може також підійти механізм із залученням українського ЕКА, каже Киселевський з економічного комітету Ради.
«Скоріше, модель буде така: український інвестор звертається до будь-якої страхової компанії, яка, своєю чергою, перестраховуватиметься в ЕКА, а воно вже взаємодіятиме з певним міжнародним фондом», – пояснює нардеп.
Цей концепт поки що не є остаточним, над ідеєю працюють Мінекономіки та Нацбанк, уточнює він. Терміни також невідомі. «Ймовірно, це потребуватиме внесення змін у законодавство, – зазначає Киселевський. – Якщо фінальний концепт врешті погодять, закон будемо просувати доволі швидко».
Джерело: https://forbes.ua/
