Грузія засудила визнання росією «ДНР» та «ЛНР», засудила повномасштабне вторгнення в Україну та не визнала псевдореферендуми на окупованих територіях. Крім того, країна справно голосує за проукраїнські резолюції в Генасамблеї ООН: у 2014 та 2022 роках підтримано чотири з чотирьох документів. Президент Грузії Саломе Зурабішвілі під час звернення на Третьому саміті Кримської платформи висловила впевненість, що «Україна завдяки наполегливості вашого народу вже значною мірою і повністю вийде переможцем з цієї варварської війни, поверне собі свої території та стане опорою завтрашньої безпечної та процвітаючої Європи. Грузія буде з вами потім, так само, як і зараз».
Незважаючи на те, що росія розпочала повномасштабний напад на Україну, грузинські дипломатичні місії продовжили працювати в нашій країні. Це була, з одного боку, допомога власним громадянам, а з іншого – підтримка України. Крім того, у Львові відкрито додаткову консульську установу.
У перший день повномасштабної війни рф проти України, головний проспект країни, проспект Руставелі, де розташований парламент Грузії, заповнили спонтанно зібрані учасники мітингу. 25 лютого на проспекті майоріли прапори України та Грузії. Моральна підтримка друзів у наступні дні посилювалася – на головній площі країни збиралося все більше людей. Серед акцій підтримки особливо важливою була акція 4 березня, коли до громадян звернулися президенти Грузії та України. Організатором цієї акції виступила телекомпанія «Формула», яка також створила благодійний фонд допомоги українському народу – канал першим перерахував 500 тис. ларі. Завдяки марафону, організованому в ефірі Суспільного мовника Грузії, було зібрано до 700 тис. ларі (€236 тис.). Свою підтримку висловили й інші ЗМІ, «Мтаварі Архі», «TV Перший», «Табула», On.ge та інші розфарбували свої логотипи у кольори українського прапора.
У перші дні війни біля будівлі парламенту Грузії відкрили центр гуманітарної допомоги українцям – населення приносило нешвидкопсувні продукти (варення, соління, компоти), а також одяг, засоби особистої гігієни та іграшки. Частину зібраних речей, відправлено в Україну, а іншу частину роздано українцям, котрі перебувають в країні.
Мерія Тбілісі також відкрила спеціальний рахунок для допомоги українцям. У муніципалітеті було виділено спеціальне приміщення для збору продуктів, які згодом відправлялися в Україну. До ініціативи приєдналися такі приватні підприємства, як будівельна компанія «Архі», мережа супермаркетів «Магніт» та інші. Також, до гуманітарної акції долучилися різні університети, зокрема Тбіліський державний, Медичний, Батумський, Сухумський та інші університети.
У країні перебуває понад 25 тисяч біженців із України. Близько 500 сімей отримують допомогу для оренди квартири – близько €100. Ще понад тисячу людей отримують щомісячну соціальну допомогу. Через декілька тижнів після початку війни було створено спеціальні програми у грузинських школах, де школярі отримали можливість здобувати освіту рідною мовою, і водночас вони можуть брати участь у гуртках неформальної освіти – спортивному, музичному та технічному напрямках. У великих містах Грузії, зокрема Руставі та Тбілісі, державні дитячі садки приймають українських дітей безоплатно.
Грузія дала можливість українцям, які приїхали до країни через війну, продовжувати навчання в державних університетах без складання національного іспиту. Крім того, «Кутаїський міжнародний університет» звільнив українських студентів від плати за навчання.
Наприкінці 2022 року, Уряд Грузії закупив та передав Україні 25 генераторів електроенергії потужністю від 150 до 500 кВт загальною вартістю майже €560 тисяч. Йдеться про генератори промислового призначення, які можна використовувати для забезпечення безперебійної роботи лікарень, теплових енергоцентралей та електростанцій, насосних агрегатів для постачання питної води та інших життєво важливих об’єктів. Раніше, з повідомленням «Хоробрим українцям від грузинів» передали 338 генераторів, серед них два потужних для систем водопостачання в Боярці та Хмельницькому, а решта – для дитячих садків, шкіл та медичних пунктів Київської області. Це обладнання було закуплено на 490 тис. ларі (€165,4 тис.), зібраних у рамках нового проекту «Поділись світлом», створеного в Грузії, для допомоги українцям на війні.
Напад на Україну був не тільки нападом на дружню країну, це був напад на світ, включно з Грузією, яка мала останню війну з росією в 2008 році, де й досі триває повзуча окупація. Тому самовідданою є позиція тих грузинів, які останні місяці й роки воюють в Україні за незалежність України. В Україні проти росії воюють близько півтори тисячі грузинів, понад 50 з них загинули на полі бою.
Грузія залишається важливим торговельним партнером Дніпропетровської області. Про рівень партнерських відносин свідчить двосторонній аналіз зовнішньої діяльності.
Грузинськи підприємства зацікавлені у продуктах переробки овочів, пластмасах та полімерних матеріалах, чорних металах та виробах з них, частинах залізничних локомотивів. Обсяг експорту товарів з Дніпропетровської області складав $17,6 млн та зменшився у порівнянні з 2021 роком на 56,3%.
98 підприємств Дніпропетровської області експортували свою продукцію на грузинський ринок, це підприємства металургійного комплексу, харчової, машинобудівної та переробної промисловості та торгівлі.
За обсягом експортованої продукції до ТОП-5 підприємств експортерів входять наступні:
Своєю чергою 30 підприємств імпортерів регіону найбільше купували грузинські товари, а саме: алкогольні та безалкогольні напої, нафту та продукти її перегонки, добрива, ефірні олії, каву та чай, їстівні плоди та горіхи, інше. Імпорт товарів з Грузії в Дніпропетровську область зменшився на 47% та складав $10,7 млн.
За обсягом імпортованої продукції до ТОП-5 увійшли наступні підприємства імпортери:
Імпортні операції переважно здійснювали підприємства харчової, хімічної, машинобудівної, переробної промисловості та торгівлі.
Джерело: інформацію для підготовки статті взято з https://dopomoga.ge та інших відкритих онлайн джерел
