У 2025 році Україна наростила поставки готової металопродукції до Євросоюзу. Експорт металопрокату (плоский і довгий прокат та труби) зріс на 24,6% р./р., до 2,65 млн т. Основний внесок зробили сегменти плоского прокату, відвантаження якого збільшилися на 16,9% р./р., до 1,60 млн т, а також довгого прокату (+63,3% р./р., до 770 тис. т). Експорт труб залишився майже на рівні попереднього року, скоротившись на 2,3% р./р., до 279 тис. т.

Найбільшими ринками збуту металопрокату залишаються Польща, Болгарія та Румунія. Поставки плоского прокату до Польщі зросли на 19,3% р./р., до 744 тис. т, до Болгарії – на 17,7% р./р., до 461 тис. т. У сегменті довгого прокату експорт до Польщі збільшився на 57,3% р./р., до 336 тис. т, до Румунії – на 93,6% р./р., до 233 тис. т. Поставки труб до Польщі зросли на 23,4% р./р., до 106 тис. т, тоді як експорт до Німеччини скоротився на 20,3% р./р., до 40 тис. т.

Сировинна група продемонструвала різке скорочення. Загальний експорт залізної руди, напівфабрикатів, чавуну, феросплавів і брухту до ЄС у 2025 році скоротився на 17% р./р., до 15,17 млн т. Основним фактором стало зменшення поставок залізної руди на 21% р./р., до 13,11 млн т, а також спад експорту напівфабрикатів на 8,4% р./р., до 987 тис. т.

Найбільше скорочення експорту руди зафіксовано у напрямку Польщі (-18,1% р./р., до 4,17 млн т) і Словаччини (-11,4% р./р., до 4,40 млн т). У сегменті напівфабрикатів падіння в Болгарії сягнуло 22,5% р./р. (до 461 тис. т). Поставки до Польщі зросли на 126,9% р./р., до 291 тис. т, однак цього виявилося недостатньо для компенсації загального спаду.

На тлі скорочення головних сировинних потоків зросли відвантаження чавуну (+131,7% р./р., до 568 тис. т), феросплавів (+12% р./р., до 54 тис. т) і брухту (+53,1% р./р., до 448 тис. т). Експорт чавуну до Італії зріс у 4,5 раза – до 416 тис. т, брухту до Польщі – на 38,2% р./р., до 344 тис. т, до Греції – на 41,7% р./р., до 48 тис. т. Через відносно невеликі абсолютні обсяги ці сегменти не змогли компенсувати втрати у залізній руді.

Експорт продукції ГМК з України до ЄС у 2025 році скоротився на 12,7% р./р., до 17,81 млн т. Польща і Словаччина залишаються основними напрямками збуту, однак і тут зафіксовано спад: поставки до Польщі зменшилися на 6,1% р./р., до 6,08 млн т, до Словаччини – на 11,2% р./р., до 4,44 млн т.

Поточна динаміка свідчить про те, що Україна не є і не може стати фактором тиску на європейський ринок сталі. Навіть за зростання експорту прокату загальні поставки до ЄС скорочуються, а можливості подальшого нарощування обмежені внутрішніми проблемами галузі. Йдеться про нестабільну роботу підприємств, дефіцит і високу вартість електроенергії, регулярні зупинки виробництва через втрату енергопостачання і складну логістику в умовах війни.

Ці чинники мають системний характер і стримують як видобуток сировини, так і випуск готової продукції. За відсутності стабільного енергозабезпечення та безпекових гарантій перспектив істотного зростання експорту української металопродукції до ЄС у середньостроковій перспективі немає. Україна залишається вимушено обмеженим постачальником, а не конкурентною загрозою для європейських виробників.

Джерело: https://gmk.center