З 1 листопада в Україні почали діяти нові правила експорту аграрних номенклатур. Відповідну постанову №1132 «Про реалізацію експериментального проекту з верифікації суб’єктів агропромислового комплексу в умовах військового стану» було ухвалено 31 жовтня.
Нові правила, під дію яких потрапляють операції із зерновими, олійними та продуктами переробки, покликані обілити ринок аграрного експорту. Контроль за їх дотриманням перебуває на перетині функцій Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінцифри, Мінфіну, Держмитслужби, ДПС, а також численних силовиків, які останній місяць буквально «прописалися» на портових терміналах.
Mind розбирався, що передбачають нові правила відправлення на зовнішні ринки однієї з небагатьох експортних категорій України.
Чи справді неповернення валютної виручки досягло таких принципових і загрозливих масштабів? Так. Оціночний порядок цифр – десятки мільярдів (до 100 млрд грн) і зростання обсягу чорного експорту, завдяки чому обходиться обмеження на виведення капіталу з країни.
У різні періоди ринок «чорного» та «сірого» зерна оцінювався до 30%, що десять років тому було явно завищеним показником. Однак зараз виглядає цілком адекватною оцінкою ситуації.
Як це працює? Компанія купує зерно у фермера за готівку – найчастіше частина партії, на додаток до офіційного контракту. Компанія-покупець є одноденкою – тому їх ще називають «метелики», оскільки створюється тільки під ці трансакції. Зерно проходить цілий ланцюг перепродажів, наприкінці якого виявляється абсолютно легальний міжнародний трейдер, який працює в цивілізованій юрисдикції. Гроші в Україну в 180-денний строк не повертаються, осідаючи на закордонний рахунках. Пред’явити претензій нема кому, оскільки компанія – початковий покупець була закрита, коли корабель ще навіть не вийшов з акваторії Чорного моря.
Як контрзаходи було введено норму, яка зобов’язує залишати «заставу» – зареєструвати податкову накладну за ставкою 14%, що відповідає ПДВ для продажу зерна. Після повернення валютного виторгу цю суму експортеру компенсують. Теоретично.
Які нововведення вводяться? Щоб займатися експортом агропродукції після 1 листопада, компанія має відповідати кільком критеріям:
Рішення про включення до списку експортерів має ухвалюватися протягом трьох робочих днів після подання заявки.
Зараз кваліфікаційних вимог до експортерів не пред’являється.
Що відбувається на практиці? Насправді, ще не дочекавшись набрання чинності постановою (але, мабуть, знаючи про неї), силовики проводили масові перевірки в портах Дунаю та Одеси, вилучаючи документацію та прискіпливо вивчаючи контракти. Частину кораблів було блоковано – компаніям не давали оформити митну декларацію і випустити судно.
Тут слід зазначити, що затримка корабля коштує експортеру $10 000 – 20 000 на добу.
Як розповідають експедитори, частина контрактів справді могла бути оформлена за участю готівкової складової, але за буквою закону повністю підпадала під правила, що діяли на момент укладання договору. Це створило простір для зловживань: або експортеру треба було домовитися дома, або йти до каси й дарувати державі 14%. Чи було це вікно можливостей використано, Mind невідомо.
Нові правила постійні? Ні, це перехідний варіант (його не даремно називають експериментальним) – доти, доки парламент не ухвалить повноцінний закон.
Його суть практично збігається з вищеописаною схемою. Різниця лише в тому, що «заручник» у вигляді 14% суми не блокується, але податися на відшкодування ПДВ можна лише після того, як валютний виторг у повному обсязі зайде до країни.
Якими є ризики експортерів? Як завжди, основний удар приймають на себе компанії, що працюють у білу. Саме до них можуть добратися податківці, влаштувати перевірки чи блокування, нічого не знайти – і піти, залишивши компанію з величезними збитками через простої судна.
Ще одна слабка ланка – мінімальні ціни, які встановлюватимуться «згори», щоб фіскали могли контролювати обґрунтованість суми контракту. Але за нинішніх умов дуже складно вивести середню «по палаті», оскільки ціна зерна залежить від місця розташування фермерського господарства, близькості до фронту, логістики до порту та багатьох інших чинників.
Чи є в цьому всьому здоровий глузд? Теоретично нагляд та обов’язковий безготівковий розрахунок можуть підвищити внутрішні ціни на зерно, які залишаються дуже низькими й не покривають витрат на виробництво врожаю. Наприклад, ціни на кукурудзу нового врожаю в середньому на $30/т нижчі за точку беззбитковості. Також у розрахунку зростання цін свій товар притримують і виробники соняшника, яким переробники пропонують 12 000 –12 500 грн/т з доставкою на завод.
Навіть гречка, яку звикли вважати сакральною споживчою культурою, зараз в оптовиків коштує 9000 – 10 000 грн/т проти 22 000 грн минулого року на цю дату.
За даними Держмитслужби, експорт з України зернових, зернобобових (з продуктами їх переробки) і борошна на 1 листопада 2023 року становив 9,244 млн тонн. Торік на цю дату показник був 13,379 млн тонн.
Джерело: https://mind.ua/
