Сьогодні, 15 березня відбулась Міжрегіональна науково-практична Конференція «Професійна освіта сьогодення — здобутки Дніпропетровщини у співпраці з європейськими партнерами для розповсюдження в Україні» в рамках реалізації глобального українсько-німецького проєкту «Розвиток соціального діалогу в Дніпропетровському регіоні». Проєкт започатковано Федераціею організацій роботодавців Дніпропетровщини разом з німецькою організаціею роботодавців “NORDMETALL” i за підтримки Дніпропетровської обласної ради.

В офлайн форматі  взяли участь 25 учасників, а майже 120 долучились онлайн. Захід відкрив Віктор Сергєєв, голова Федерації організацій роботодавців Дніпропетровщини та Сьюзан Бах,  директор Освітнього Центру Економіки федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія. Національний рівень представив Анатолій Кінах, голова Об’єднання організацій роботодавців України, Президент Українського союзу промисловців і підприємців. Також виступили соціальні партнери від областей влади та профспілок. Представниками німецької сторони були: Гюнтер Tрепте та  Томас Бонн, експерти Освітнього Центру федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія; доктор Лутц Фізер автор Проєкту «Мініфеномента»; Керстен Бартельс експерт від організації роботодавців NORDMETALL.

В ході дискусії особлива увага була присвячена наступним питанням:

• Залучення роботодавців до здійснення професійної освіти за дуальною системою з використанням німецького досвіду — як це робиться на Дніпропетровщині.
• Практики моніторингу взаємодії роботодавців з закладами професійної освіти з приводу відповідності ринка праці потребам роботодавців. 
• Навички впровадження німецького досвіду професійної орієнтації школярів — Проєкти «Мініфеномента», «Школа-економіка».
• Навчання наставників на виробництві працювати з молоддю на європейському рівні.
• Прискорене професійне навчання дорослого населення на підміну мобілізованих та евакуйованих працівників.

Валентина Затишняк виступила з презентацією щодо конструктивного діалогу з бізнесом для задоволення потреб у робітничих кадрах.

“Роботодавці весь час мають адаптуватись до нових умов: спочатку фінансова криза, потім пандемія Covid-19 і тепер найголовніший виклик це війна з росією. Як наслідок неможливість прогнозувати розвиток підприємства. В перші місяці війни підприємства взагалі не розуміли де зупиниться фронт і який масштаб наступу, але вимушені були реагувати швидко. Головними питаннями були збереження роботи підприємства та персоналу і розуміння чи є можливість для подальшої діяльності. Втрата ринків збуту та партнерських відносин з суміжними підприємствами внаслідок їх фізичного знищення, ускладнення логістики й формування нових транспортних коридорів для експорту та імпорту продукції, мобілізація чоловіків, які є вузькопрофільними фахівцями високого класу і відповідно підвищений попит на відповідні кваліфікації та навички. Але наш бізнес в надскладних умовах продемонстрував стійкість і більше того частина скористалась певними можливостями для розвитку. Наші партнери говорять, що український бізнес вражає своєю стійкістю та адаптивністю. Після війни керівники українських підприємств можуть з впевненістю ділитись досвідом і давати майстер-класи з адаптації, бо  це наші “супер скіли””- зазначила вона.