Ведення бізнесу
Повномасштабна війна росії проти України стала випробуванням для всього регіону Чорного моря ‒ і особливо для країн, які вже мають власний досвід російської агресії. Для Грузії підтримка України з 2022 року сформувалася як поєднання двох рівнів: державної політики, що переважно зосереджена на гуманітарному та соціальному вимірі, і активної солідарності суспільства ‒ волонтерів, бізнесу та громадських ініціатив.
З перших днів війни Грузія публічно тримала лінію на гуманітарну, а не військову підтримку України. У 2022 році уряд Грузії повідомляв про значні обсяги гуманітарних поставок, зокрема медичні засоби та товари першої необхідності. В цілому було направлено до 1000 тонн гуманітарної допомоги.
Через системні атаки рф по енергетиці та об’єктах критичної інфраструктури Україна постійно потребує резервного живлення для лікарень, водоканалів та інших базових сервісів. У попередні роки грузинський уряд неодноразово передавав Україні генератори як гуманітарну допомогу ‒ зокрема наприкінці 2022 року було відправлено 25 промислових генераторів (потужністю орієнтовно 150–500 кВт), придбаних за рішенням уряду та 338 генераторів від грузинських волонтерів. У 2025 році Грузія повернулася до цього інструменту підтримки: наприкінці року, Мінекономіки Грузії повідомило про відправку партії з дев’яти генераторів різних типів і потужностей на суму 1,5 млн ларі (понад $500 тис.), які мали передати Україні через грузинське посольство в Києві.
Окремо стоїть феномен грузинських добровольців, які воюють на боці України. Найвідоміший підрозділ ‒ Georgian Legion, що виник ще у 2014 році і з 2022-го став одним із символів участі іноземних добровольців у захисті України. Про історію формування та мотивацію підрозділу публічно розповідали як українські медіа, так і міжнародні джерела. Ключовий момент: це не державна військова допомога Грузії як країни, а участь громадян-добровольців. Політично для Тбілісі це чутлива тема, але для України ‒ це реальний внесок у оборону, часто з високою “ціною” для грузинських сімей і суспільства.
У 2024–2025 роках підтримка України та українців у Грузії трималася на поєднанні державних програм, роботи гуманітарних організацій і активності волонтерських мереж. Після хвилі виїзду українців до Грузії у 2022–2023 роках країна залишалася місцем проживання для значної кількості переміщених осіб понад 27 тисяч українців під захистом/у статусах, пов’язаних із вимушеним переміщенням. Важливою складовою стала соціальна підтримка: зберігався механізм щомісячної грошової допомоги (зокрема $112 на сім’ю та $17 на особу), який допомагав людям покривати базові витрати.
Паралельно діяли гуманітарні партнери: у 2024 році програми Georgia Red Cross Society та партнерська підтримка в межах реагування на «Ukraine Crisis» фокусувалися на соціальних сервісах і допомозі вразливим групам серед переміщених осіб у Грузії. У 2025 році додалися ініціативи, що робили акцент на інтеграції та самозайнятості, зокрема через підтримку українських підприємців у Грузії разом із міжнародними партнерами. На рівні громадянського суспільства працювали волонтерські об’єднання, які допомагали з житлом, медичними потребами, консультаціями та координацією підтримки для українців у Тбілісі та інших містах.
У 2024 році товарообіг між Україною та Грузією становив $322,7 млн (експорт України ‒ $223,9 млн, імпорт з Грузії ‒ близько $98,8 млн). Україна експортувала до Грузії переважно лікарські засоби, м’ясо та їстівні субпродукти та шоколад/кондитерські вироби. Україна імпортувала з Грузії насамперед міцний алкоголь, овочі, горіхи та вино.
Грузія також залишається важливим торговельним партнером і для Дніпропетровської області. Про рівень партнерських відносин свідчить двосторонній аналіз зовнішньої діяльності.
Обсяг експорту товарів з Дніпропетровської області збільшився у порівнянні з 2023 роком на 4,5% та складав $19,5 млн, а це 8% від обсягу показника України. Грузинськи підприємства зацікавлені у продуктах переробки овочів, виробах з чорних металів, харчових продуктах з м’яса та риби, пластмасах та полімерних матеріалах.

Понад 100 підприємств Дніпропетровської області експортували свою продукцію на грузинський ринок, це підприємства металургійного комплексу, харчової, машинобудівної та переробної промисловості та торгівлі.
За обсягом експортованої продукції до ТОП-5 підприємств експортерів входять наступні:

Своєю чергою понад 30 підприємств імпортерів регіону найбільше купували грузинські товари, а саме: алкогольні та безалкогольні напої, овочі, нафту та продукти її перегонки, добрива, ефірні олії, каву та чай, їстівні плоди та горіхи, інше.
Імпорт товарів з Грузії в Дніпропетровську область збільшився на 69% та складав $20,4 млн. Доля регіону в імпорті товарів України з Грузії становить 20,6%.

За обсягом імпортованої продукції до ТОП-5 увійшли наступні підприємства імпортери:

Імпортні операції переважно здійснювали підприємства харчової, хімічної, машинобудівної, переробної промисловості та торгівлі.
Джерело: інформацію для підготовки статті взято з відкритих онлайн джерел