Поставки імпортного металопрокату до України у 2025 році продовжили висхідну тенденцію. Обсяги імпорту зросли двозначними темпами, зокрема, Туреччина та Китай значно нарощують присутність на ринку.
Імпорт плоского прокату в Україну за минулий рік зріс на 10,7% у порівнянні з 2024 роком – до 1,09 млн т, вперше з початку повномасштабного вторгнення перевищивши позначку в 1 млн т. Серед найбільш затребуваних видів продукції – плоский прокат з покриттям (УКТЗЕД 7210) – 532,8 тис. т, плоский гарячекатаний прокат (УКТЗЕД 7208) – 344,3 тис. т, та плоский холоднокатаний прокат (УКТЗЕД 7209) – 105,43 тис. т.
Ключовими постачальниками плоского прокату є Туреччина – 630,01 тис. т (+19,4% р./р.) та Китай – 150,07 тис. т (+55,4% р./р.). Ще 72,02 тис. т імпортовано з Польщі (-2,9% р./р.). Загалом, китайська та турецька продукція поступово витісняє європейських постачальників.
Імпорт довгого прокату минулоріч зріс на 58,6% р./р. – до 272,61 тис. т. Зокрема, поставки кутиків, фасонних та спеціальних профілів (УКТЗЕД 7216) за період становили 108,75 тис. т, інших прутків та брусків з вуглецевої сталі, без подальшого оброблення, кручених (УКТЗЕД 7214) – 75,72 тис. т, а інших прутків та брусків з інших легованих сталей, порожнистих прутків та брусків для буріння з легованих або нелегованих сталей (УКТЗЕД 7228) – 16,39 тис. т.
Основна частина поставок довгого прокату припадає на турецьку продукцію – 154,46 тис. т (+41,9% р./р.). Ще 60,66 тис. т імпортовано з Китаю (+567,9% р./р.), та 16,62 тис. т – з Польщі (-9,3% р./р.).
Імпорт труб за 2025 рік скоротився на 13,5% р./р., до 87,02 тис. т. Найбільше поставлено інших труб, трубок і профілів порожнистих з чорних металів (УКТЗЕД 7306) – 54,68 тис. т та труб, трубок і профілів порожнистих, безшовних з чорних металів (УКТЗЕД 7304) – 25,08 тис. т. Постачальники: Туреччина – 39,07 тис. т (-24,9% р./р.), Китай – 8,41 тис. т (-64,5% р./р.), Польща – 7,89 тис. т (+14,4% р./р.).
Стрімке зростання імпорту металопрокату у 2025 році, зокрема з боку Туреччини та Китаю, посилює тиск на внутрішній ринок і створює додаткові ризики для українських виробників. Значна частина імпортної продукції надходить за цінами, які важко конкурують з внутрішнім виробництвом, з урахуванням вищих енергетичних, логістичних і воєнних витрат для українського ГМК. У результаті імпорт дедалі активніше витісняє як вітчизняну, так і європейську продукцію.
Для внутрішніх виробників така динаміка означає обмеження можливостей відновлення виробництва, зниження завантаження потужностей і погіршення фінансової стійкості. В умовах післявоєнної відбудови та зростання потреб у металопродукції це формує структурний дисбаланс, коли внутрішній попит дедалі більше покривається імпортом замість стимулювання національного виробництва.
За цих обставин актуалізується потреба в активнішому застосуванні інструментів торговельного захисту, зокрема антидемпінгових і захисних заходів, а також у формуванні прогнозованої промислової політики. Без обмеження неконтрольованого імпорту та створення рівних конкурентних умов перспективи відновлення й розвитку українського металургійного сектору залишатимуться обмеженими.
Джерело: https://gmk.center
