Агропромисловий комплекс (АПК) України у 2026 році залишається одним із ключових системоутворюючих секторів економіки та основним джерелом валютних надходжень. Навіть в умовах повномасштабної війни агросектор демонструє високу адаптивність, забезпечуючи понад 40% експортної валютної виручки країни та зберігаючи стратегічне значення для глобальної продовольчої безпеки.

Український агробізнес продовжує приваблювати внутрішніх і міжнародних інвесторів завдяки поєднанню унікального земельного потенціалу, експортної орієнтації, конкурентної собівартості виробництва та структурного дефіциту продовольства на світових ринках. У 2025–2026 роках інвестиційна логіка в агросекторі дедалі більше зміщується від екстенсивного виробництва до інфраструктури, переробки, логістики та енергоефективності, що формує нову якість аграрних інвестицій в Україні.

1. Поточний стан розвитку агросектору України

Станом на початок 2026 року аграрний сектор України характеризується такими ключовими параметрами:

• Загальна площа сільськогосподарських угідь — близько 41 млн га, попри тимчасову окупацію частини територій.
• Україна зберігає позиції серед топ-5 світових експортерів зернових та олійних культур, залишаючись важливим гравцем на глобальному аграрному ринку.
• Частка АПК у ВВП України оцінюється на рівні 10–12%, за даними Міністерство економіки України, з тенденцією до зростання ролі агропереробки.
• Основні експортні напрямки: Європейський Союз, Китай, Туреччина, а також країни MENA, при поступовій диверсифікації логістичних маршрутів і форматів експорту.

Водночас агросектор працює в умовах підвищених ризиків — воєнних, логістичних, регуляторних та фінансових. Це стимулює агровиробників і інвесторів концентруватися на проєктах з вищою доданою вартістю, коротшим інвестиційним циклом та більш прогнозованими грошовими потоками.

2. Капітальні інвестиції в агросектор України: динаміка та структура

За підсумками 2024–2025 років аграрний сектор залишається одним із найбільш інвестиційно активних у структурі національної економіки. За даними Державна служба статистики України, обсяг капітальних інвестицій в АПК перевищив 45 млрд грн, що становить близько 12% загального обсягу капінвестицій в економіку України.

Попри війну, агросектор зберігає інвестиційну привабливість завдяки: стабільному експортному попиту, пріоритетному статусу в програмах відновлення економіки, активній підтримці з боку міжнародних фінансових інституцій та донорів.

Основні напрями капітальних вкладень у 2025–2026 роках

1. Сільськогосподарська техніка та обладнання

• Закупівля комбайнів, тракторів, сівалок, обприскувачів
• GPS-навігація та точне землеробство
• Автоматизація тваринницьких комплексів

2. Агроінфраструктура

• Будівництво та реконструкція елеваторів
• Модернізація зерносушарок та зерноочисних машин
• Логістичні вузли та перевалочні термінали

3. Виробничі приміщення та склади

• Ферми, молочні комплекси, свинокомплекси
• Сховища для овочів і фруктів
• Обєкти з переробки та фасування

4. Іригаційні системи

• Відновлення зрошувальних каналів у південних областях
• Встановлення сучасних систем крапельного та дощувального поливу

5. Альтернативна енергетика в АПК

• Біогазові установки на тваринницьких фермах
• Сонячні панелі для енергонезалежності агропідприємств

Джерела капітальних інвестицій

Основними джерелами фінансування агросектору залишаються:

• власні кошти аграрних компаній — понад 60%;
• банківське кредитування, включно з державними програмами («5-7-9%», UGF);
• іноземні інвестори та спеціалізовані агрофонди;
• міжнародна фінансова та донорська підтримка (IFC, EBRD, USAID).

Іноземні інвестори традиційно розглядають агросектор України як стратегічно привабливий завдяки поєднанню земельного потенціалу, доступу до ключових експортних ринків і високої маржинальності агровиробництва.

Структура іноземних інвестицій (2024–2025 роки)

• Землеробство та рослинництво — 45%
• Тваринництво та молочне виробництво — 15%
• Переробка та експортна упаковка — 20%
• Агроінфраструктура та логістика — 10%
• Агроінновації та технології — 10%

Прогноз на 2025–2026 роки

У середньостроковій перспективі очікується подальша активізація інвестицій в агросектор завдяки:

• розширенню державних стимулів для агропереробки та експорту;
• запуску фінансування в межах Ukraine Recovery Facility;
• зростанню інтересу інституційних інвесторів до сегментів логістики, біоенергетики та агротехнологій.

3. Основні виклики агросектору України у 2026 році

Попри збереження інвестиційної привабливості, агробізнес України у 2026 році функціонує в середовищі підвищеної невизначеності. Сукупність воєнних, макроекономічних, логістичних і регуляторних факторів формує нову конфігурацію ризиків, яку інвесторам і операторам необхідно враховувати при ухваленні стратегічних рішень.

1. Воєнні ризики та безпековий фактор

Повномасштабна війна залишається ключовим системним викликом для агросектору. Основні ризики пов’язані з:

• близькістю частини аграрних регіонів до зон бойових дій;
• загрозами для виробничої та логістичної інфраструктури;
• обмеженим доступом до земель у прифронтових і тимчасово окупованих територіях;риз
• иками для персоналу та операційної безперервності бізнесу.

Ці фактори безпосередньо впливають на оцінку активів, страхування, умови фінансування та структуру інвестиційних угод.

2. Логістичні обмеження та вартість транспортування

Попри адаптацію експортної логістики, питання транспортування залишається критичним. Серед основних викликів:

• перевантаженість західних сухопутних коридорів;
• обмежена пропускна спроможність залізничної інфраструктури;
• висока вартість перевалки та зберігання;
• нестабільність роботи морських маршрутів.

У результаті логістика продовжує істотно впливати на маржинальність аграрного виробництва, стимулюючи інтерес до локальної переробки та інфраструктурних проєктів.

3. Фінансування та доступ до капіталу

Агросектор у 2026 році стикається з обмеженим доступом до довгострокового та дешевого фінансування. Основні проблеми включають:

• високі процентні ставки;
• жорсткі вимоги банків до застав і страхування;
• обмежений доступ малих і середніх агровиробників до кредитних ресурсів;
• залежність від державних програм і донорської підтримки.

Це підсилює тенденцію до консолідації ринку та збільшує кількість активів, що виходять на продаж.

4. Кадровий дефіцит та людський капітал

Дефіцит кваліфікованих кадрів залишається однією з системних проблем агросектору. Причини включають:

• мобілізацію та міграцію працездатного населення;
• старіння кадрів у сільській місцевості;
• обмежену пропозицію технічних і управлінських спеціалістів.

Цей виклик стимулює інвестиції в автоматизацію, цифрові рішення та оптимізацію виробничих процесів.

5. Кліматичні зміни та виробничі ризики

Кліматичні фактори дедалі сильніше впливають на результати агровиробництва:

• зростання частоти посух і температурних аномалій;
• нерівномірність опадів;
• деградація ґрунтів у низці регіонів.

Це підвищує актуальність інвестицій в іригацію, агротехнології, стійкі сорти та системи управління ризиками.

6. Регуляторні та податкові виклики

Регуляторне середовище у 2026 році залишається нестабільним, що створює додаткові ризики для інвесторів:

• зміни в податковому та митному регулюванні;
• вимоги гармонізації стандартів із законодавством ЄС;
• складність земельних та дозвільних процедур;
• підвищені вимоги до прозорості структури власності та походження коштів.

Для інвесторів це означає зростання ролі юридичного супроводу та комплаєнсу.

7. Валютні та макроекономічні ризики

Коливання валютного курсу, інфляційний тиск і загальна макроекономічна нестабільність безпосередньо впливають на фінансові результати агробізнесу. В умовах експортної орієнтації агросектору це створює як ризики, так і можливості, однак потребує грамотного фінансового планування та хеджування.

4. Основні напрями інвестування в агросекторі України

У 2026 році агросектор України демонструє високу диверсифікацію інвестиційних напрямів — від базового рослинництва до глибокої переробки, логістики, біоенергетики та агротехнологій. Повномасштабна війна стала каталізатором переосмислення інвестиційних стратегій: у фокусі інвесторів — контроль ризиків, ефективність капіталу, скорочення логістичних витрат і створення доданої вартості всередині країни.

1. Рослинництво та зернове господарство

Рослинництво залишається найбільшим за обсягом інвестицій сегментом агросектору. Основні вкладення спрямовуються у:

• модернізацію машинно-технологічного парку (сівалки, обприскувачі, комбайни, системи GPS-контролю);
• впровадження точного землеробства (precision farming), цифровий моніторинг врожайності, аналітику ґрунтів та агро-ІТ;
• розвиток іригаційних систем у південних регіонах з урахуванням кліматичних змін;
• зернову інфраструктуру — елеватори, сушильні комплекси, залізничні та автомобільні логістичні вузли.

Інвестиційний інтерес дедалі більше зміщується від простого нарощування земельного банку до підвищення продуктивності на гектар і зниження операційних витрат.

2. Тваринництво та птахівництво

Тваринництво є капіталомістким, але стратегічно важливим напрямом зі стабільним внутрішнім попитом. Основні інвестиції зосереджені у:

• будівництві сучасних ферм (свинарство, ВРХ, птахівництво) з енергоефективними та автоматизованими рішеннями;
• впровадженні систем контролю годівлі, мікроклімату, біобезпеки та ветеринарного моніторингу;
• переробці продукції тваринництва (молочні продукти, м’ясопереробка) з орієнтацією на внутрішній ринок і нішевий експорт;
• розвитку біобезпеки та ветеринарної інфраструктури, що часто фінансується за участі грантових і донорських програм.

3. Переробка сільськогосподарської продукції

Переробка є одним з ключових драйверів зростання інвестиційної привабливості агросектору у 2025–2026 роках. Вона дозволяє підвищити маржинальність бізнесу та зменшити залежність від експортної логістики сировини.

Основні напрями інвестування:

• олійно-жировий сектор — переробка соняшника, ріпаку, сої;
• переробка зернових і бобових — виробництво борошна, круп, комбікормів;
• глибока переробка кукурудзи (крохмаль, біоетанол, сиропи);
• харчова промисловість і крафтове виробництво (джеми, соки, консерви, мед, ready-to-eat продукти).

Саме переробка розглядається інвесторами як сегмент з найбільшим потенціалом зростання вартості активів у середньостроковій перспективі.

4. Органічне та нішеве землеробство

Органічний сегмент агробізнесу України у 2026 році продовжує демонструвати стабільне зростання на рівні 10–15% на рік, попри загальні ризики ринку.

Ключові інвестиційні ніші:

• сертифікація органічних земель із фокусом на ринки ЄС, Швейцарії та країн Перської затоки;
• вирощування нішевих культур (нут, сочевиця, амарант, льон, гірчиця, шафран);
• контрактне вирощування під експорт із фіксованими умовами збуту;
• створення локальних переробних міні-хабів для малих і середніх фермерів.

5. Агроінфраструктура та логістика

Після трансформації експортної логістики інвестиції в інфраструктуру стали одним із найдинамічніших напрямів агросектору:

• будівництво та модернізація елеваторів із сушінням і очисткою;
• розвиток мультимодальних терміналів на західному кордоні;
• створення сухих портів, зернових накопичувачів і перевалочних потужностей у прикордонних регіонах;
• проєкти спільної логістики за участі міжнародних донорів і Укрзалізниця.

6. Біоенергетика та сталий розвиток

Зростання цін на енергоносії та фокус на декарбонізацію стимулюють інвестиції у:

• біогазові та біометанові установки на основі відходів тваринництва;
• виробництво пелет і твердого біопалива з агровідходів;
• солом’яні котельні для фермерських господарств і громад;
• пілотні «зелені» проєкти, що фінансуються за підтримки програм ЄС.

7. Агроінновації та цифровізація

Агротех та цифрові рішення стають окремим інвестиційним класом:

• дрони для внесення ЗЗР, моніторингу полів та аерозйомки;
• супутниковий аналіз NDVI та прогнозування врожайності;
• аграрні CRM і ERP-системи для управління земельним банком і виробництвом;
• маркетплейси та B2B/B2C-платформи прямого продажу агропродукції.

5. M&A в агросекторі України: тенденції та приклади угод

Попри повномасштабну війну, ринок злиттів і поглинань (M&A) в агросекторі України у 2025–2026 роках зберігає стійку, хоч і вибіркову активність. Сільське господарство залишається одним із небагатьох секторів економіки, де відбуваються структурні угоди, консолідація активів та входження нових стратегічних і фінансових інвесторів.

За даними InVenture, загальний обсяг інвестиційних M&A-угод в агросекторі України у 2025 році сягнув $163 млн, що підтверджує збереження інтересу до галузі навіть в умовах підвищених ризиків. Ринок трансформувався з масового у точковий, із фокусом на якісні активи, інфраструктуру та контрольовані операційні моделі.

Ключові тенденції ринку M&A в Україні

1. Консолідація агрохолдингів

Великі аграрні групи та регіональні холдинги продовжують політику консолідації, скуповуючи середні та дрібні агрокомпанії. Основна мета таких угод — нарощування земельного банку, доступ до інфраструктури, переробних потужностей і вертикальна інтеграція.

У 2025–2026 роках акцент змістився з кількості гектарів на якість активів, логістику та ефективність операцій.

2. Вихід малих і середніх власників

Фінансовий тиск, дефіцит оборотного капіталу, високі кредитні ставки та регіональні безпекові ризики стимулюють багатьох невеликих агровиробників до продажу бізнесу або активів. Найчастіше на продаж виставляються: земельні банки з орендними договорами; елеватори та склади; агропідприємства з базовою інфраструктурою, але без доступу до дешевого фінансування.

Це формує ринок можливостей для стратегічних покупців із сильним балансом.

3. Інтерес з боку непрофільних інвесторів

У 2025 році чітко проявився інтерес до агросектору з боку інвесторів із суміжних галузей — нерухомості, логістики, енергетики та промисловості. Для них агробізнес виступає як: захисний актив; джерело валютної виручки; платформа для розвитку біоенергетики та переробки.

Такі інвестори зазвичай орієнтуються на інфраструктурні або операційно зрілі активи, а не класичне землеробство.

4. Попит на активи з інфраструктурою

Найвищу ліквідність на ринку M&A мають агроактиви, які володіють або контролюють критичну інфраструктуру: елеватори та зерносховища; сушильні та зерноочисні комплекси; залізничні під’їзні колії; об’єкти переробки та логістики.

Саме такі активи формують стабільні грошові потоки, менше залежать від врожайності та користуються підвищеним попитом з боку як українських, так і іноземних покупців.

5. Зміна структури угод

Ринок M&A у 2025–2026 роках характеризується: меншою кількістю великих угод, але вищою якістю активів; використанням поетапних структур придбання; зростанням ролі due diligence та юридичної чистоти активів; активним залученням фінансових радників і інвестиційних платформ.

Агросектор України залишається одним із небагатьох сегментів, де M&A-угоди відбуваються навіть у воєнний період. Консолідація, фокус на інфраструктурі та прихід нових типів інвесторів формують основу для подальшого розвитку ринку у 2026–2027 роках.

M&A в агробізнесі України у 2021–2025 роках

 

Агробізнес України у 2026 році перебуває на перетині підвищених ризиків і унікальних можливостей. Повномасштабна війна суттєво трансформувала інвестиційний ландшафт, однак не зруйнувала фундаментальні переваги агросектору — земельний потенціал, експортну орієнтацію, конкурентну собівартість виробництва та системну роль України у глобальній продовольчій безпеці.

Ключова відмінність інвестиційного циклу 2025–2026 років полягає у зміні фокусу: від екстенсивного нарощування земельних банків — до інфраструктури, переробки, логістики, енергоефективності та контрольованих операційних моделей. Саме ці сегменти формують більш стійкі грошові потоки, нижчу залежність від погодних і логістичних факторів та вищий потенціал зростання вартості активів.

Ринок капітальних інвестицій і M&A в агросекторі демонструє вибіркову, але стабільну активність. Консолідація, вихід малих і середніх власників, інтерес непрофільних інвесторів та попит на активи з інфраструктурою формують ринок можливостей для стратегічних і фінансових інвесторів із середньо- та довгостроковим горизонтом.

Водночас інвестиції в агробізнес України потребують професійного підходу до структурування угод, глибокого due diligence, оцінки регіональних ризиків і розуміння регуляторного середовища. Успішними стають не найбільш масштабні, а найкраще підготовлені та правильно позиціоновані проєкти.

У контексті глобальної продовольчої нестабільності, відновлення економіки та інтеграції України у європейський ринок агросектор зберігає статус одного з найбільш привабливих напрямів для інвестування. Для інвесторів, готових працювати з реальними ризиками та мислити стратегічно, агробізнес України у 2026 році — це не лише виклик, а й можливість закласти основу для зростання вартості активів у післявоєнний період.

Джерело: https://inventure.com.ua