На перший погляд, IT-галузь України з початку великої війни не турбувало нічого, окрім виживання. Проте під обстрілами вона навчилася глобалізувати бізнес, залучати мільйонні інвестиції та робити вкрай потрібні продукти. Forbes вибрав шість головних трендів українського IT у 2022 році
24 лютого цифра понад $6 млрд IT-експорту здавалася б максимально фантастичною. Проте за 10 місяців 2022-го українська IT-індустрія експортувала послуг на пів мільярда більше, ніж за той самий період попереднього року. Адаптивність – ключова якість усього українського бізнесу воєнного часу. Яка її технологічна версія?
IT-бізнес – в авангарді найстійкіших українських індустрій за версією Forbes. У жовтні 2022-го українські аутсорсери забезпечили майже 44% усього експорту послуг з України. За кадром – релокація тисяч співробітників до західних кордонів або й через них, зариті офіси у східних і південних областях. Одну IT-столицю – Харків, де в мирний час налічувалося близько 45 000 айтівців, – доведеться відбудовувати. Натомість на звання нового технохабу претендує Закарпаття, що прийняло десятки тисяч евакуйованих спеціалістів.
Резервні плани – BCP – доводиться прокачувати на ходу. Який найбільший ризик осені-зими? Втратити замовників через блекаути, спричинені систематичним нищенням енергетичної інфраструктури російськими ракетами. Один із варіантів його захеджувати – глобалізуватися й розширювати бізнес за кордоном. З 24 лютого компанії зі списку пʼятдесяти найбільших за версією DOU відкрили понад 30 нових закордонних офісів.
Частково – це відповідь на масову міграцію спеціалістів за кордон. Нові найбільші осередки концентрації українських айтівців – Польща, Німеччина, Румунія. Навесні 2022-го Україну покинуло до 57 000 фахівців, свідчать підрахунки Львівського IT Кластеру. Втім, існує ризик, що після відкриття кордонів на еміграцію наважиться до половини індустрії.
На внутрішньому ринку IT-праці – незвичний після пандемії дисбаланс у бік роботодавця. З березня вакансій значно менше, ніж охочих їх обійняти. В найгіршому становищі світчери – спеціалісти з інших галузей, які через воєнне безробіття подалися перенавчатися в IT. Вакансій для людей без досвіду наразі обмаль, водночас уряд не полишив намірів підготувати десятки тисяч нових айтівців.
Підґрунтя для буму українського MilitaryTech визрівало із 2014-го – від російської анексії Криму та вторгнення на Донбас. У 2022-му знадобилися всі можливі напрацювання, у топі – безпілотники та програмне забезпечення.
Найпопулярніший армійський софт – «Кропива», Delta, GisArta, «Броня» та безліч іншого – розробляли здебільшого волонтери. На ефективність це не впливає. На початку року на озброєння нарешті стала розроблена на замовлення держави автоматизована система управління «Дзвін», проте питань до неї залишилось чимало.
Тренд повномасштабної війни – розробники цивільних дронів на зразок AeroDrone, що встали на військові рейки. Загалом з початку року на озброєння взяли до десятка українських БПЛА. Та найочікуваніша прем’єра – ударний дрон із дальністю польоту в 1000 км від «Укроборонпрому» – ще попереду.
Через військові ризики українським стартапам стало важче шукати інвестиції на розвиток. Принаймні, якщо команда залишилася в Україні. «Така сама ситуація була у 2014 році. Це наче дежавю», – казала в інтервʼю Forbes засновниця українського венчурного фонду TA Ventures Вікторія Тігіпко.
«Важче» не значить «неможливо», навіть для блокчейн-стартапів посеред криптозими. Три з п’яти найбільших раундів року отримали Web-3 проєкти – Near Protocol, Matter Labs і Unstoppable Domains – один з нових єдинорогів. Matter Labs, що спрощує роботу децентралізованих сервісів на блокчейні Ethereum, отримав $200 млн у середині листопада. Паралельно у світі розгорталася найбільша криптодрама року – падіння біржі FTX Сема Бенкмана-Фріда.
Хто готовий вкладати в українські технології? Після торішнього буму нових інвесторів венчурний ландшафт може здаватися напівпорожнім. З нових гравців – фонд Hypra на $25 млн від випускника TA Ventures Ігоря Перції, Angel One на $1,5 млн від УКУ й новий фонд GR Capital на €100 млн. Тренд 2022-го – зібрані з прицілом на українські проєкти фонди від американського ffVC, польського Inovo й сімейного офісу Seier Capital кофаундера SaxoBank Ларса Крістенсена.
Джерело: https://forbes.ua/
