Національний банк переглянув методику оцінки кредитних ризиків для банківського сектору. Відповідні зміни закріплені в постанові НБУ №39 від 6 квітня, яка набере чинності 24 травня.
Нацбанк пояснив, що алгоритм визначення розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями потрібно було оновити у зв’язку з відкриттям ринку землі для юросіб в Україні та з початком діяльності Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Цей фонд було створено ще в лютому 2022 року, але фактично він запрацював лише в січні 2024 року.
«Зазначені зміни створюють позитивні передумови для ширшого використання землі як ліквідного забезпечення за банківськими кредитами та збільшення кредитної підтримки сільськогосподарських виробників», – зазначив НБУ у своєму повідомленні.
Що змінилося у правилах оцінки кредитних ризиків? Одне з основних нововведень полягає в тому, що Нацбанк розширив перелік прийнятного забезпечення при розрахунку кредитного ризику. Тепер як таке забезпечення можуть прийматися гарантії Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Коефіцієнт ліквідності за цим видом забезпечення становить 0,85. Тобто, якщо сума гарантії 10 млн грн, банк враховує при розрахунку кредитного ризику 8,5 млн грн.
Щоправда, банк зможе приймати ці гарантії лише в разі дотримання деяких умов. Якщо згаданий фонд протягом останніх 12 місяців дотримується обов’язкових нормативів, якщо не має прострочених більш ніж на 90 днів зобов’язань за виданими гарантіями і якщо фонд надає банку на регулярній основі всі дані, потрібні для оцінки кредитного ризику.
Також НБУ підвищив коефіцієнт ліквідності для земель сільгосппризначення, які виступають у ролі забезпечення та застави за кредитом. Коефіцієнт збільшений з 0,35–0,45 до 0,5–0,65.
Що змінилося в умовах страхування предмета іпотеки? Нацбанк продовжив до 31 березня 2025 року право банків враховувати вартість забезпечення під час розрахунку кредитного ризику, навіть якщо таке забезпечення не застраховано.
Також НБУ уточнив перелік ризиків, від яких має бути захищене нерухоме майно (предмет іпотеки), якщо воно все ж таки має страхове покриття. До таких ризиків належать:
Військових ризиків, таких, як падіння безпілотників (дронів) або попадання ракет, у цьому переліку немає.
Що змінилося в механізмі управління проблемними активами? Додатково НБУ переглянув деякі процеси управління проблемними активами (NPL) у банках. Зокрема, НБУ зобов’язав банки вносити боржників до списку спостереження (до нього потрапляють неблагонадійні позичальники) протягом 7 днів із того моменту, як банк ідентифікує ознаки проблемності клієнта.
На додачу до цього банки проводитимуть перегляд кредитів (credit review) боржників, включених до списку спостереження, не пізніше 90 календарних днів із дня внесення боржника до цього списку, і кожні пів року надалі. Загальний строк перебування боржників у цьому списку не може перевищувати 365 днів для позичальників-юросіб (для пов’язаних із банком компаній – 270 днів), 180 днів для позичальників-фізосіб (для пов’язаних із банком фізосіб – 90 днів) і 120 днів для контрагентів банку.
Крім цього, НБУ посилив контроль за процесом урегулювання взаємин із проблемними позичальниками. Регулятор зобов’язав профільні підрозділи по роботі з NPL усередині банків на кожному етапі супроводжувати реструктуризацію заборгованості або її примусове стягнення.
Як це може вплинути на кредитування аграріїв? Можливість враховувати гарантії Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві при розрахунку кредитного ризику має спростити доступ сільгоспвиробників до позикових ресурсів.
Насамперед це стосується малих і середніх фермерів, оскільки фонд надає гарантії для позичальників, які обробляють або мають у власності до 500 га землі. Обсяг гарантії може досягати 30 млн грн, але не більше 50% зобов’язань по кредиту. Статутний капітал фонду становить 400 млн грн, що, за оцінками Міністерства аграрної політики та продовольства, дозволить профінансувати 17,7 тис. фермерів.
Також стане простіше отримати кредит тим аграріям, які надають як заставу землю, оскільки банки оцінюватимуть сільгоспугіддя як більш ліквідний актив. Скажімо, якщо фермер обробляє 300 га, то банк врахує до 65% її вартості.
Плюс до всього, відсутність страхування предмета іпотеки не має стати причиною для відмови у видачі кредиту.
Щодо проблемних позичальників, то банки стежитимуть за ними уважніше. Якщо кредитор побачить, що боржник демонструє явні ознаки проблемності (наприклад, систематично порушує графік погашення), він оперативно візьме його «на олівець». Відповідно це спростить для банків процес стягнення в майбутньому, а неплатоспроможним клієнтам буде складніше маневрувати й уникати виконання кредитних зобов’язань.
Джерело: https://mind.ua/
