Дніпропетровське інвестиційне агентство DIA підготувало огляд міжнародного співробітництва України та Дніпропетровської області в умовах російської агресії. Матеріал присвячений латвійській підтримці та показникам зовнішньої торгівлі за даними DIABASE.
З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, допомога Латвії Україні була однією з найпослідовніших серед європейських партнерів, особливо з огляду на розмір самої Латвії. Її суть полягала не лише в грошах чи техніці, а в довгостроковому підході: щорічна частка ВВП на військову підтримку, ставка на дрони, розвиток спільного виробництва, навчання військових, участь у міжнародних коаліціях та відбудова українських регіонів.
Для Латвії російська агресія проти України є не лише чужою війною, а питанням власної безпеки Балтійського регіону. Саме тому Рига ще у 2024 році закріпила з Україною довгострокові безпекові зобов’язання: на 2024 – 2026 роки Латвія поставила ціль щороку надавати Україні військову підтримку на рівні 0,25% свого ВВП.
У 2025 році ця політика стала ще помітнішою. Від 2022 до 2025 року військова допомога Латвії Україні сягнула приблизно €665 млн, а за підсумками 2025 року військова підтримка становила вже 0,3% ВВП ‒ тобто більше за мінімально заявлену планку. Основними напрямами на 2025 рік були закупівлі у латвійської оборонної промисловості, участь у міжнародних коаліціях, передусім дроновій, навчання українських військових і передання техніки.
Одним із найважливіших елементів допомоги у 2025 році стали бронемашини. Рига передала Україні 42 бронетранспортери Patria 6×6, а також 12 бойових розвідувальних машин CVR(T) у межах раніше оголошеного пакета. У липні 2025 року прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня під час візиту до Києва урочисто передала частину цих машин українським військовим; тоді йшлося про те, що пакет військової допомоги на 2025 рік включав Patria, дрони та інше обладнання загальною вартістю близько €70 млн.
Окреме місце посіла дронова допомога. Латвія разом із Великою Британією є співлідером Drone Coalition ‒ міжнародної коаліції, що має забезпечувати Україну безпілотниками, розвивати безпечні західні ланцюги постачання компонентів і підтримувати виробництво дронів. Латвійське Міноборони зазначало, що у 2025 році фінансування дронів для України було подвоєне до €50 млн, які мали піти на закупівлю дронів у латвійських виробників. Латвія передала Україні близько 12 000 безпілотників у межах коаліції. Також, у січні 2025 року Україна й Латвія обговорювали можливість створення спільних підприємств із виробництва БПЛА, зокрема далекобійних дронів.
Важливою була й підготовка українських військових. Латвія заявляла про спроможність навчати до 4 000 українських військових у різних спеціальностях ‒ як на своїй території, так і в межах спільної тренувальної місії LEGIO за участі країн Півночі, Балтії та Польщі.
На міжнародному рівні Латвія у 2025 році діяла як активний лобіст України. Вона брала участь у форматі “Рамштайн”, у місії НАТО з безпекової допомоги та тренування України, а також у механізмі PURL ‒ ініціативі НАТО і США для закупівлі пріоритетного озброєння для України. Латвійське Міноборони повідомляло, що у 2025 році Рига внесла €7,2 млн до PURL, а в лютому 2026 року уряд вирішив додати ще €10 млн.
Окрім військової допомоги, Латвія підтримувала Україну гуманітарно й у відбудові. Станом на початок 2026 року загальна допомога від латвійської держави з початку повномасштабної війни становила €1,08 млрд, або близько 0,6% ВВП. До цієї суми входили військова допомога, підтримка українських цивільних у Латвії, гуманітарні вантажі, медичне обладнання, генератори, трансформатори, транспорт, електроніка, а також проєкти відбудови.
У березні 2026 року Латвія також схвалила новий пакет підтримки на €6,8 млн. Він був спрямований на енергетику, укриття, інфраструктуру, соціальну та цивільну стійкість, а також на посилення дронових спроможностей України.
Станом на вересень 2025 року в економіку регіону залучено $2,1 млн інвестицій з Латвії. В області працює 8 компаній з латвійськими інвестиціями у сферах послуг, торгівлі та будівництва, що свідчить про наявність сталих економічних зв’язків і практичний інтерес латвійського бізнесу до Дніпропетровщини.
Латвія залишається важливим торговельним партнером Дніпропетровської області. Про високий рівень партнерських відносин свідчить двосторонній аналіз зовнішньої діяльності. Латвійські підприємства найбільш зацікавлені у частинах залізних локомотивів, какао та продуктах з нього, чорних металах та виробах з них тощо. За результатами 9 місяців 2025 року обсяг експорту товарів з Дніпропетровської області складав $19,6 млн та збільшився у порівнянні з відповідним періодом 2024 року на 3,6%.
Понад 100 підприємств Дніпропетровської області експортували свою продукцію на латвійський ринок, це підприємства металургійного комплексу, машинобудівні, переробні та аграрні компанії.
Імпорт товарів з Латвії в Дніпропетровську область зменшився на 15,2% у порівнянні з відповідним періодом 2024 року та складав $22,4 млн.
Близько 70 підприємств імпортерів регіону купували продукти з м’яса, риби, каву та чай, фармацевтичну продукцію тощо.
Імпортні операції переважно здійснювали підприємства харчової, переробної промисловості, торговельні та фармацевтичні компанії.
Джерело: інформацію для підготовки статті взято з відкритих онлайн джерел
