ГМК
Ця сфера залишається серед лідерів за масштабами інвестицій, зокрема, завдяки металургійному гіганту ArcelorMittal. Попри близькість до лінії фронту, перебої з водопостачанням та доступом до енергоресурсів компанія продовжила розвивати своє виробництво у Кривому Розі. У 2024 році «АрселорМіттал Кривий Ріг» має намір наростити капітальні інвестиції майже на 20% – до $155 млн.
Триває масштабний проєкт – будівництво хвостосховища «Третя Карта» (комплекс споруд для захоронення відходів виробництва), яке коштувало підприємству $150 млн. Нещодавно ПАТ «АрселорМіттал» отримав схвалення на будівництво цього хвостосховища від Міністерства захисту довкілля й природних ресурсів України. Завершити проєкт планують до кінця 2024 року.
Видобувна галузь масштабних інвестицій також очікує. Як стало відомо на початку цього року, австралійська публічна компанія European Lithium стала власником 100% капіталу ТОВ «Європейський літій Україна». Компанія зацікавилася видобутком літію в Україні ще наприкінці 2021-го. Планувала видобувати його на Донеччині та Кіровоградщині. Наразі актуальні плани на ділянку Добра (Кіровоградська обл.), яка може стати найбільшим родовищем літію у Європі. Компанія планує інвестувати $1 млрд в її розробку протягом 4-5 років, але право на це наразі оскаржується у судах.
Як розповів Голова правління European Lithium Тоні Сейд в інтервʼю українським журналістам, його компанія у перспективі готова також збудувати в Україні два заводи: збагачувальну фабрику поряд із шахтою, яка має підвищувати частку оксиду літію у руді з 1,36% до 6%, та завод з виробництва гідроксиду літію, з якого роблять батареї. Однак для цього виробництва велике значення має електроенергія.
Окрім цього, канадська компанія Black Iron Inc., що займається видобутком залізної руди на Шимановському родовищі в Кривому Розі, ще з минулого літа очікує та закликає український уряд підписати інвестиційну угоду, яка передбачатиме інвестиції в розмірі $1,1 млрд у гірничо-збагачувальний комбінат в Україні.
Галузь будівельних матеріалів
Зважаючи на масштаби необхідного повоєнного відновлення, виробництво будівельних матеріалів стає однією з найбільш привабливих для інвесторів галуззю і також виходить на лідерські позиції.
До прикладу, продовжує розвивати свій бізнес в Україні ірландська CRH – провідний світовий виробник будівельних матеріалів (в Україні працює під брендом Cemark). Компанії належать три заводи: в Камʼянець-Подільському, Одесі та Миколаєві. У своє виробництво підприємство інвестувало €80 млн за час повномасштабного вторгнення. Інвестиції спрямували на логістичний термінал у Київській області ($34 млн) та розбудову логістики, а також посилення енергоефективності підприємств. До прикладу, підприємство «Подільський цемент», за даними керівництва CRH, має один з найнижчих рівнів енергоспоживання в усій Європі.
Як зазначив президент CRH у Центрально-Східній Європі Гійомом Кавальє в нещодавньому інтерв’ю, фінансисти компанії завжди дуже уважно та ретельно зважують всі ризики.
«На нашу думку, перспективи в Україні переважають ризики. Цемент має критичне значення для відбудови. Тож, звісно, це перспективна інвестиція», – підкреслив він.
З осені 2023-го CRH намагається завершити угоду про придбання «Волинь-цемент» і «Південьцемент» за €100 млн. Але вже більш як пів року угода очікує погодження Антимонопольного комітету.
Окрім цього, ArcelorMittal Construction, будівельний підрозділ ArcelorMittal, планує створити на Київщині сучасне виробниче підприємство, яке спеціалізується на виробництві сучасних профілів та ізоляційних панелей із використанням екологічно чистої переробленої та відновлюваної сталі XCarb.
У найближчі роки ArcelorMittal планує вкласти 40 млн євро у нове підприємство та створити 100 робочих місць у Київській області.
Ще один інвестор галузі – німецька компанія MC-Bauchemie що вже планує розширення свого виробництва сухих будівельних сумішей у Березані (Київщина), повідомив директор MC-Bauchemie Ukraine Артем Приймаченко.
За його словами, компанія має намір побудувати нову лінію для спеціальних будівельних матеріалів, таких як полімерцементні суміші для конструкційного ремонту бетону, топпінги для промислових підлог, гідроізоляційні матеріали, високофункціональні клеї для плитки. Орієнтовний обсяг інвестицій – €1,5 млн. Нова лінія у Березані може бути запущена наприкінці 2025-го.
Машинобудування
Машинобудування – ще одна галузь, інвестиції в яку наразі сфокусовані на нових потребах нашої держави, спричинених повномасштабним вторгненням. До прикладу, IPR Aqua, дочірнє підприємство міжнародної екологічної компанії Dekonta зі штаб-квартирою в Чехії, збирається виробляти мобільні установки для очистки води на Львівщині (Стрий). Dekonta a.s. працює в галузі довкілля – очищення стічних вод, повітря, дослідження забруднень, управління відходами, екологічні розробки тощо. З початку повномасштабного вторгнення компанія активно допомагала Україні як поставками техніки так і розробкою екологічних рішень, а тепер розгорне виробництво у на місці.
Що до американської компанії Amsted Rail, яка ще восени 2022-го вела перемовини про запуск виробництва підшипників та комплектуючих до вагонів у Львові, про прогрес у цьому проєкті інформації наразі немає.
Енергетика
В світлі знищення маневрової генерації, ефективні енергетичні рішення, зокрема з використанням відновлюваних джерел, знову набувають актуальності для України. І деякі іноземні компанії готові підтримати наше енергетичне відновлення.
Нідерландська компанія з галузі зеленої енергетики Madoqua Renewables Holding Limited домовилась із Офісом залучення та супроводу інвестицій (Ukraine Invest) про будівництво у Тернополі заводу з переробки відходів. Вартість проєкту становить €900 млн.
На новому заводі з відходів виробництва цукру (меляси) з використанням стічних вод виготовлятимуть метанол – екологічно чисте паливо.
Великим інвестором української енергетики залишається турецька Onur Group. До 2030 року група планує інвестувати в українську зелену енергетику близько $260 млн, зокрема у вітрові електростанції на Львівщині та Закарпатті загальною потужністю 200 МВт. Станом на вересень 2023 року Onur вже вклала в цей напрям близько $290 млн – у сонячну електростанцію 150 МВт у Хмельницькій області.
Хімічна промисловість
У березні 2024-го міжнародна компанія Unilever почала будівництво нового заводу в Білій Церкві Київської області. Завод коштуватиме €20 млн і створить майже 100 нових робочих місць. Він виготовлятиме засоби особистої гігієни, шампуні та гелі для душу. Продукція буде орієнтована переважно на український ринок. Завершити будівництво планують наприкінці 2024-го.
У компанії підкреслили, що виробництво будується відповідно до стандартів зеленої та сталої промислової екосистеми з ефективним використанням водних та енергетичних ресурсів, комфортними умовами праці та мінімальним впливом на навколишнє середовище.
Харчова промисловість
Продовжує інвестиції у виробництво в Україні і данська пивоварна група Carlsberg. Як зазначив CEO Carlsberg Group Якоб Аарупа-Андерсен за підсумками зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, його компанія у 2023–2024 роках запланувала вкласти в український бізнес 2 млрд грн. Зокрема, минулого року вони запустили нову виробничу лінію на Київському пивоварному заводі. Згідно з повідомленням, особливість цієї лінії – сучасні технології, повна автоматизація, відповідність вимогам безпеки обслуговуючого персоналу та безпечності продукту, що випускається на ній.
До слова, у середині травня американська тютюнова компанія Philip Morris відкрила нову фабрику у Львівській області, інвестувавши в неї $30 млн. На фабриці вже працює перша лінія та майже готова друга. Усього буде встановлено п’ять ліній.
Це — далеко не повний список підприємств, які реалізували або оголосили про майбутні інвестиції за останній рік. Попри те, що у нашому переліку зʼявилися новачки, все ж переважно у модернізацію та масштабування виробництва вкладаються компанії, які працювали на українському ринку задовго до повномасштабного вторгнення. Частина з них вирішують вкладати у виробництво з практичних причин – через труднощі з виплатою дивідентів материнським структурами. Частина працюють на перспективу – очікують отримати значні переваги після вступу України до ЄС. Для декого ж інвестиції в українську економіку – це жест солідарності з українським народом, що потерпає від війни.
Але не залежно від мотивації, ці інвестиції потрібні для відновлення нашої економіки. Український ВВП у 2022-му впав на майже третину, а у 2023-му зріс лише на 5,3%. Поки ми не вийдемо на довоєнні масштаби виробництва, змушені будемо користуватися грантовою або кредитною підтримкою партнерів, яка в свою чергу не може бути безмежною.
ЄС та інші наші партнери це чудово розуміють, тому всіляко сприяють компаніям, які розглядають розвиток виробництва в Україні. 17 квітня почала роботу Ukraine Investment Framework (UIF) – складова частина програми Ukraine Facility, яка передбачає сприяння в залученні передусім приватних інвестицій в українську економіку.
UIF передбачає кілька механізмів. По-перше – надання гарантій на €7,8 млрд. Ці гарантії мають частково покривати ризики (зокрема, безпекові) реалізації масштабних інвестиційних проєктів. По-друге – надання грантів, змішаного фінансування і технічної допомоги на €1,5 млрд. У Мінекономіки очікують, що таким чином зможуть залучити до €40 млрд інвестицій.
Окрім цього, страхування ризиків при інвестиціях в Україну надає також багатостороннє агентство з гарантування інвестицій Світового банку MIGA та національні експортно-кредитні агентства окремих країн світу.
Водночас для частини компаній перепоною для інвестицій стали українські органи державної влади. Затягування з підписанням угод, наданням дозволів та вирішенням судових спорів – все це відбирає в України бали інвестиційної привабливості в очах інвесторів та позбавляє нашу економіку таких необхідних мільйонів валюти.
Відбудова економіки не може бути точковою, а має стати спільним завданням для представників влади на усіх рівнях.
Джерело: https://gmk.center
