Міністерство цифрової трансформації планує запустити новий механізм залучення внутрішнього капіталу в технологічний сектор — Diia City Invest. Законопроєкт, який презентували 18 лютого, має спростити створення венчурних фондів для інвестування в резидентів «Дія.City» та орієнтований насамперед на великий традиційний бізнес, що накопичив значну гривневу ліквідність через валютні обмеження.

Після запровадження у 2022 році валютних обмежень Нацбанком, зокрема заборони на виплату дивідендів за кордон, багато великих компаній продовжували генерувати прибуток, однак не мали можливості вивести кошти за межі України. У результаті на рахунках сформувалися значні грошові залишки.

Мета Мінцифри — перенаправити накопичену ліквідність не в пасивні активи (нерухомість, паркомісця), а в технологічні компанії та інновації.

Forbes Ukraine проаналізував фінансову звітність великих компаній з 2021 року, використовуючи дані YouControl, та визначив бізнеси з найбільшим приростом статті «Гроші та їх еквіваленти».

Лідером за накопиченими коштами став «Київстар» — 20,1 млрд грн. Компанія більш ніж удвічі випереджає наступних учасників рейтингу.

1. Київстар — 20,1 млрд грн
2. Visa — 9,9 млрд грн
3. MetLife — 9,6 млрд грн
4. Philip Morris Україна
5. JTI Україна
6. British American Tobacco Україна
7. Coca-Cola Beverages Україна
8. Carlsberg Україна
9. Lifecell
10. Slots U.A — 2,1 млрд грн (єдина компанія з українським власником у списку)
11. Nestlé Україна

Більшість компаній із переліку мають іноземних акціонерів та працюють у сферах телекомунікацій, фінансових послуг, FMCG, тютюнової індустрії та споживчого сектору.

Diia City Invest: що пропонується

Законопроєкт передбачає:

• мінімальний розмір фонду — 1250 мінімальних зарплат (≈10 млн грн);
• максимальний — до €50 млн;
• інвестиції виключно в резидентів «Дія.City» (понад 3400 компаній).

Резиденти режиму проходять аудит і мають відповідати низці критеріїв: не менше 90% доходу з цифрової економіки, середня зарплата від €1200, мінімум дев’ять фахівців у штаті, відсутність податкових боргів та зв’язків із РФ.

За словами керівника проєкту «Дія.City» Олексія Добронравова, це має стати додатковим інструментом зниження ризиків для інвесторів.

Поки що великий бізнес стримано коментує ініціативу. Більшість компаній відмовилися публічно оцінювати можливість створення фондів.

Частина учасників інвестринку вважає, що попит буде, але не масовий. Йдеться скоріше про десятки компаній, а не сотні.

Водночас вже сьогодні традиційний бізнес активно інвестує в IT, але у форматі M&A. Прикладом є «Київстар», який під час повномасштабної війни:

• придбав сервіс Tabletki.ua;
• купив 97% Uklon;
• збільшив частку до майже 98% у Helsi;
• розглядає придбання GigaCloud.

Така модель передбачає купівлю контрольних пакетів із подальшою інтеграцією в групу — що може знижувати інтерес до створення окремих венчурних фондів.

Потенційні бар’єри

Серед ризиків:

• небажання інвестувати саме в українські юрособи через обмежену прогнозованість правового поля;
• конкуренція з альтернативними інструментами (M&A, корпоративні інвестиції);
• «сирість» законопроєкту, який ще доопрацьовується у профільному комітеті парламенту.

Частина інвесторів традиційно віддає перевагу юрисдикціям із усталеним правом — зокрема англійському.

Ініціатива Мінцифри — це спроба створити внутрішній венчурний ринок на базі капіталу великого бізнесу, який накопичив мільярдні гривневі залишки через воєнні обмеження.

Якщо закон буде ухвалено і механізм запрацює, Україна може отримати новий сегмент локальних фондів обсягом до €50 млн кожен, що стане альтернативою зовнішньому венчурному капіталу.

Масштаб ініціативи залежатиме від трьох факторів:

1. фінальної редакції законопроєкту;
2. валютної політики НБУ;
3. готовності великого бізнесу змінити підхід від прямого M&A до структурованих венчурних інвестицій.

Для українського tech-сектору це потенційно означає нове джерело капіталу в умовах зниження глобального VC-фінансування.

Джерело: https://inventure.com.ua