Як почувається економіка?

Незважаючи на війну, економіка України надалі відновлюється. Так, у І кварталі 2024 року реальний ВВП України продовжував зростати. Цьому й надалі сприяв високий рівень адаптивності підприємств і населення до діяльності в умовах воєнного часу. Економіку підтримують значні бюджетні витрати на оборону та соціальний захист громадян.

Економічне зростання могло б бути жвавішим, однак через невизначеність із надходженням міжнародної допомоги уряд обережно витрачав бюджетні кошти в I кварталі. Це позначилося на економіці загалом – темпи відновлення загальмували, а показники ВВП на початку року виявилися дещо гіршими, ніж очікував НБУ.

Із середини березня допомога від міжнародних партнерів активізувалася. Україна отримала значні суми коштів від ЄС, Канади, МВФ та Світового банку. Водночас ЄС ухвалив довгострокову програму підтримки України на 2024–2027 роки обсягом 50 млрд євро. Крім того, США остаточно затвердили бюджет підтримки України на цей рік. Були й інші гарні новини. Зокрема, попри атаки росії, надалі функціонує морський коридор, яким український бізнес експортує продовольство та продукцію металургії.

Водночас реалізувалися й ризики. Так, ракетні атаки росіян спричинили значні руйнування об’єктів критичної інфраструктури навесні, передусім енергетичного сектору. Відновити всі ці об’єкти в короткі строки неможливо, а наявні генеруючі потужності потребують планових ремонтів. Тому спостерігатиметься періодичний дефіцит електроенергії в різних регіонах, що, звісно, обмежуватиме відновлення економіки.

Саме через втрати енергосектору НБУ погіршив прогноз зростання економіки на цей рік з 3,6% до 3%. Однак очікується, що в наступні роки економічне зростання пришвидшиться до 4–5%. Цьому сприятиме подальше пристосування бізнесу та населення до нових викликів, а також значні бюджетні стимули за збереження підтримки міжнародних партнерів.

Що з цінами?

Інфляція на початку року знижувалася швидше, ніж прогнозував НБУ. Зокрема, в березні зростання споживчих цін сповільнилося до 3,2% у річному вимірі. У квітні інфляція зберіглася на цьому ж рівні. Отже, попри війну, інфляція залишається доволі низькою.

Низька інфляція значною мірою пов’язана з ефектами від високих минулорічних врожаїв. Так, врожаї зернових та овочів у розрахунку на одну особу минулого року були найвищими в українській історії завдяки надсприятливим погодним умовам. Це відповідно вплинуло й на ціни продовольчих товарів. Наприклад, сирі продукти харчування, зокрема борошно, крупи, соняшникова олія та цукор, низка овочів борщового набору були дешевшими, ніж рік тому.

Низькій інфляції також посприяла тепла погода взимку. Завдяки цьому теплична продукція, наприклад огірки та помідори, продавалися за нижчими цінами, ніж минулого року. Крім того, внаслідок блокади на польському кордоні деякі виробники продавали більше продукції на внутрішньому ринку, що теж зменшувало тиск на ціни.

Водночас серед вагомих чинників, які стримували інфляцію, залишалися й заходи уряду та НБУ. Зберігається, зокрема, мораторій уряду на підвищення тарифів на газ, тепло та гарячу воду. Зі свого боку НБУ підтримує контрольовану ситуацію на валютному ринку, що обмежує зростання цін на широкий асортимент товарів з імпортною складовою.

За прогнозом НБУ, інфляція помірно пришвидшиться в наступні місяці та за підсумками року незначно перевищуватиме 8%. Це передусім спричинить вичерпання ефекту високих минулорічних врожаїв та, ймовірно, дещо нижчі врожаї нового сезону після минулорічних рекордів. Крім того, зберігатиметься негативний вплив війни на витрати бізнесу.

Водночас інфляція залишатиметься помірною цього року, а впродовж наступних років знову сповільниться до цілі НБУ на рівні 5%. Цьому, в тому числі, сприятимуть заходи НБУ, зокрема із захисту гривневих заощаджень від інфляційного знецінення та забезпечення контрольованої ситуації на валютному ринку.

Що буде з робочими місцями та зарплатами?

Економіка відновлюється, тому бізнес не припиняє пошук нових працівників. Кількість вакансій на сайтах пошуку роботи стрімко зросла з початку року. Водночас кількість резюме навіть зменшилася. Зменшення кількості пошукачів роботи може свідчити, що деякі пошукачі вже знайшли роботу, однак бізнесу все одно не вистачає робочих рук.

У деяких сферах на одну відкриту вакансію припадає в середньому менше одного резюме. Згідно з опитуваннями бізнесу найгостріше відчувається брак працівників робочих спеціальностей, а також у сфері логістики та роздрібної торгівлі. Але й у багатьох інших секторах зберігається суттєвий дефіцит кадрів.

Знайти працівника на необхідну позицію стає дедалі важче через наслідки війни, передусім міграцію та мобілізацію. Крім того, бізнес скаржиться, що досвід, навички та запити кандидатів часто не відповідають тим посадам, що пропонуються. В результаті конкуренція за кваліфікованих працівників зростає, а бізнес реагує на це підвищенням зарплат.

Унаслідок війни така напружена ситуація на ринку праці зберігатиметься ще тривалий час. На етапі відбудови країни бізнес ще активніше змагатиметься за нових працівників. У результаті безробіття поступово знижуватиметься, а зарплати зростатимуть досить швидко. НБУ прогнозує, що вже у 2025 році реальні заробітні плати перевищать свій довоєнний рівень.

Як змінюються ставки за депозитами та кредитами?

Ураховуючи стрімке сповільнення інфляції, НБУ надалі знижує облікову ставку та інші ставки, за якими він проводить операції з банками. У відповідь на це банки теж знижують ставки за кредитами та депозитами як для бізнесу, так і для домогосподарств.

Однак ставки за гривневими депозитами та військовими облігаціями й надалі перевищують як поточний, так і очікуваний рівень інфляції. Отже, вони залишаються цікавими для вкладників. Згідно зі статистикою гривневі заощадження українців у банках продовжують зростати. Це свідчить про збереження довіри до національної валюти та політики НБУ. 

Водночас зниження ставок поступово пожвавлює й кредитування. Зокрема, банки почали активніше кредитувати малий та середній бізнес. А якщо дивитися за видами діяльності, то банки більше кредитують підприємства торгівлі, переробної промисловості, енергетики, а також транспорту та сільського господарства.

НБУ бачить можливості для подальшого зниження ставки, щоб здешевити кредити. Якщо ж інфляційні ризики знижуватимуться стрімкіше, то НБУ також швидше знижуватиме й облікову ставку. Водночас НБУ враховуватиме, що зниження процентних ставок не має конфліктувати з іншим важливим завданням – забезпеченням захисту заощаджень від інфляційного знецінення. Останнє залишатиметься пріоритетом НБУ.

Детальніше про головні економічні події та бачення НБУ стосовно майбутнього розвитку економіки Українив Інфляційному звіті.